Міжнародні метрологічні організації

Розширення культурних і економічних зв'язків між державами світу потребувало вирішення одного із невід­кладних завдань — забезпечення міжнародної єдності ви­мірювань і одноманітності мір.

Першим кроком до вирішення цієї проблеми стало впровадження наприкінці XVIII ст. у Франції метричної системи мір. На думку її творців, вона мала слугувати "на всі часи, для всіх народів".

У 1870 році в Парижі з ініціативи Петербурзької ака­демії наук відбулося засідання, на якому пропонувалося організувати комісію з виготовлення прототипів міри дов­жини та маси (метра і кілограма). Така комісія була організована, і в 1872 році нею було прийнято рішення про ство> рення платино-іридієвих еталонів метра та кілограма як основних одиниць метричної системи.

20 травня 1872 р. 17 держав Європи та Америки, у тому числі й Росія, на Міжнародній дипломатичній конференції, присвяченій мірі довжини метру, з метою забезпечення міжнародної єдності і вдосконалення метричної системи підписали Метричну конвенцію.

Вищим органом Міжнародної метричної конвенції є Генеральна конференція з мір і ваги (ГКМВ), яка збираєть­ся один раз на 6 років для обговорення наукових проблем з метрології та прийняття необхідних заходів щодо розпов­сюдження та вдосконалення метричної системи.Kонсультативні комітети: ККЕ — з електрики; ККФР — фото-і радіометрії; ККТ — з термометрії; ККВМ — з визначення метра; ККВС — з визначення секунди; ККЕІВ — еталонів іонізуючого випромінювання; ККО — з одиниць; ККМ — з визначення масиОдним із важливих положень Метричної конвенції є затвердження нею згоди держав на утворення Міжнарод­ного бюро мір і ваги (МБМВ) як наукового постійно дію­чого метрологічного закладу для наукової роботи та спри­яння поширенню метричної системи мір у міжнародному масштабі.

Діяльністю МБМВ керує Міжнародний комітет мір і ваги (МКМВ), який щороку заслуховує і затверджує звіт про ро­боту бюро, його плани та фінансування тощо. При МКМВ працюють 8 консультативних комітетів   (див. рис. 1.1).

Міжнародне бюро мір і ваги розташоване у Севрі (по­близу Парижа). В його спеціальних приміщеннях зберіга­ються міжнародні еталони метра, кілограма, електричних і світлових одиниць, радіоактивності тощо. Бюро організо­вує регулярні міжнародні звіряння національних еталонів довжини, маси, електрорушійної сили, електричного опору, сили світла, світлового потоку, джерела іонізаційного ви­промінювання та інших зразків мір.

У 1956 році була утворена Міжнародна організація за­конодавчої метрології (МОЗМ) з метою вирішення таких завдань:

• створення центру документації й інформації про на­ціональні служби контролю за вимірювальними прилада­ми та з метою їх повірки;

• уніфікація методів і правил вирішення завдань зако­нодавчої метрології;

• переклад і випуск текстів законодавчих правил про вимірювальні засоби та їх використання;

• складання типових проектів законів і регламентів щодо вимірювальних засобів та їх використання;

• розробка проекту матеріальної організації типової служби для повірки вимірювальних приладів і контролю за ними;

• розробка характеристик та якості вимірювальних при­ладів, які використовуються у міжнародному масштабі.

У складі Міжнародної організації законодавчої метро­логії є Міжнародне бюро законодавчої метрології, розташо­ване у Парижі. Його роботою керує комітет законодавчої метрології. У Міжнародній організації законодавчої мет­рології функціонує 66 секретаріатів-доповідачів, які розроб­ляють як загальні питання законодавчої метрології, так і питання щодо окремих видів приладів (ваги, тахометри, ма­нометри, спиртометри та ін.).

Нині Міжнародну Метричну конвенцію підписали 44 держави, а метрична система мір визнана й узаконена 129 державами.