Семінарське заняття № 10

1 2 3 4

Питання для обговорення:

1. Поняття і загальна характеристика доказування в кримінальному процесі.

2. Предмет і межі доказування у кримінальній справі.

3. Особливості предмету доказування в окремих категоріях справ.

4. Збирання та процесуальне закріплення доказів. Перевірка доказів і їх джерел.

5. Оцінка доказів.

6. Суб'єкти доказування.

7. Обов'язок доказування і презумпція невинуватості.

Контрольні питання:

1. Охарактеризуйте сучасний стан доказового права.

2. Що є метою доказування в кримінальному провадженні?

3. Що слід розуміти під доказами в кримінальному провадженні?

4. Що слід розуміти під належністю доказів?

5. Що слід розуміти під допустимістю доказів?

6. В яких випадках локази визнаються недопустимими?

7. Які особливостві застосування преюдиції в кримінальному провадженні?

8. Яке значення має правильне процесуальне оформлення доказу?

9. Як в теорії доказів прийнято класифікувати (групувати) докази та їх джерела?

10. Чи однакове доказове значення мають первинні і похідні докази та їх джерела?

11. Що виступає критерієм (підставою) поділу доказів на прямі і непрямі?

12. Які правила користування непрямими доказами виробила теорія доказів?

13. Що таке предмет доказування в кримінальній справі?

14. Які елементи складають його структуру?

15. Чи можуть бути додаткові елементи структури предмета доказування в окремих категоріях кримінальних справ?

16. Що собою становить "подія злочину" як обставина, що підлягає доказуванню?

17. Які вимоги кримінального процесуального закону щодо встановлення (доказування) суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину?

18. З якою метою закон вимагає встановлення обставин, які характеризують обвинуваченого як особистість?

19. В якому законі закріплені пом'якшуючі і обтяжуючі кримінальне покарання обставини? Знайдіть ці норми.

20. Яка за своїм характером може бути заподіяна злочином шкода?

21. Чи підлягає відшкодуванню завдана злочином шкода і яка саме?

22. Чи підлягає доказуванню в кримінальному провадженні: а) розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину; б) розмір витрат цього ж закладу на стаціонарне лікування обвинуваченого, шкода здоров'ю якого була завдана в ході оборони від його дій або під час затримання?

23. Які існують способи збирання доказів?

24. Які існують способи перевірки доказів?

25. Які існують правила оцінки доказів?

Термінологічне завдання:

кримінальне процесуальне доказування; доказове право; теорія доказів; процес доказування; суб‘єкти кримінального процесуального доказування; предмет та межі доказування; докази; класифікація доказів; належність доказів; допустимість доказів; преюдиція; збирання доказів; перевірка доказів; оцінка доказів.

Теми для індивідуальних виступів:

1. Доказове право: сучасний стан та перспективи розвитку.

2. Предмет доказування і склад кримінального правопорушення.

3. Преюдиція в кримінальному провадженні.

Література:

1. Белкин А. Р. Теория доказывания в уголовном судопроизводстве [Текст] / А. Р. Белкин. - М.: Норма, 2005. - 538 с.

2. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе [Текст] / Г. Ф. Горский, JI. Д. Кокорев, П. С. Элькинд. - Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1978. - 303 с.

3. Гмирко В. Легальне визначення загального поняття доказів [Текст] / В. Гмирко // Право України. - 2003. - № 11. - С. 101-106.

4. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі [Текст]: наук.- практ. посіб. / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. - К.: КНТ, 2006. - 272 с.

5. Зеленецкий B.C. Проблемы формирования совокупности доказательств в уголовном процессе [Текст]: монография / В. С. Зеленецкий. - Харьков: Вост.-регион, центр гуманитар.-образоват. инициатив, 2004. - 108 с.

6. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве [Текст] / М. М. Михеенко. - Киев: Вища шк., 1984. - 134 с.

7. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів [Текст] / В. Т. Hop. - Л.: Вища шк., 1978. -111 с.

8. Погорецький М. А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі [Текст] / М. А. Погорецький. - X.: Арсіс, 2007. - 576 с.

9. Стахівський С. М. Слідчі дії як основні засоби збирання доказів [Тексті: навч.-практ. посіб. / С. М. Стахівський. - К.: Атіка, 2009. - 64 с.

10. Теория доказательств в советском уголовном процессе [Текст] / отв. Н. В. Жогин. - 2-е изд., доп. - М.: Юрид. лит, 1973. - 736 с.

11. Шейфер С. А. Доказательства и доказывание по уголовным делам- проблемы теории и правового регулирования [Текст] / С. А. Шейфер - М.: Норма, 2009. - 240 с.

12. Грошевий Ю. М. Кримінально-процесуальне доказування та оперативно- розшукова діяльність [Текст]: навч. посіб. / Ю. М. Грошевий, С. Б. Фомін -X.: Право, 2010.-112 с.

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — 19 травня (№ 90—91).

3. Кримінально-процесуальний кодекс України: наук. – практ. коментар / за заг. ред. В. Г. Гончаренка.— К.: Юрисконсульт, КНТ, 2012. — 896 с.

4. Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції): затв. наказом МВС України від 27серп. 2010 р. № 401.

5. Про оперативно-розшукову діяльність [Електронний ресурс]: Закон України від 18 лют. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12/ed20010118.

6. Про прокуратуру [Електронний ресурс]: Закон України від 5 лист. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1789-12.

7. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленумів Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: постан. Пленуму Верховного Суду № 5 від 29 черв. 1990 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. — К., 2005. — С. 40—45.

8. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: постан. Пленуму Верхов. Суду України від 29.06.1990 р. № 5 (зі змінами, внес. постановами від 04.06.1993 р. № 3 та від 03.12.1997 р. № 12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України. 19722002. / за заг. ред. В. Т. Маляренка. — Офіц. вид — К., 2003. — С. 497—506.

Тема. КРИМІНАЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ДОКАЗІВ

(4 год.)

Для успішного вирішення завдань кримінального судочинства слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд зобов' язані встановити, чи мала місце подіякримінального правопорушення, яке саме кримінальне правопорушення буловчинено, хто винуватий у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення длязаконного та обґрунтованого вирішення кримінального провадження, захисту прав ізаконних інтересів учасників процесу. Кримінальне правопорушення для осіб, наяких законом покладено обов'язок розслідування і розгляду справи, завжди є подією минулого, яку вони повинні пізнати. Тому слідчий, прокурор, слідчий судя і суд при здійсненні відповідно розслідування або судового провадження повинніпізнавати факти, що відносяться до минулого, лише за допомогою тих слідів, які ця подія залишила. На підставі найрізноманітніших даних, фрагментарних уривчастих свідчень вони відновлюють цілісну картину події, що відбулася, тобто встановлюють обставини вчиненого кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили.

Особливу увагу слід звернути на показанняз чужих слів, оскільки цей інститут запозичений з англосаксонської системи права. Детально необхідно з’ясувати предмет показань свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого та експерта, правову природу речових доказів і документів, а також особливості використання в кримінальному провадженні висновку експерта.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 11.

Питання для обговорення:

1. Показання свідка. Поняття, предмет і значення показань свідка. Перевірка й оцінка показань свідка.

2. Показання потерпілого. Поняття, предмет, значення показань потерпілого. Перевірка й оцінка показань потерпілого.

3. Показання підозрюваного. Поняття, предмет, значення показань підозрюваного. Перевірка й оцінка показань підозрюваного.

4. Показання обвинуваченого. Поняття, предмет, значення показань обвинуваченого.

5. Показання з чужих слів. Особливості запровадження в національне кримінальне провадження.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 12.

Питання для обговорення:

1. Речові докази: поняття, види, порядок і строки зберігання, вирішення долі речових доказів.

2. Документи як джерела доказів. Умови і порядок визнання документів речовими доказами.

3. Матеріали, зібрані оперативно-розшуковими підрозділами. Умови правомірності використання в кримінальному провадженні.

4. Висновок експерта.

Контрольні питання:

1. Які особи можуть бути допитані в якості свідка?

2. Які особи не можуть бути допитані в якості свідків?

3. Який предмет свідоцьких показань?

4. Чим відрізняється процесуальний порядок одержання показань від свідка і від потерпілого?

5. Який предмет показань потерпілого?

6. Які особливості оцінки показань потерпілого?

7. Який предмет показань підозрюваного і обвинуваченого?

8. Які існують види показань обвинуваченого і підозрюваного?

9. Чи має яку-небудь перевагу зізнання обвинуваченого у вчиненні злочину над іншими доказами?

10. За яких обставин визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину може бути покладене в основу обвинувачення?

11. Чи має право захисник приймати участь у допиті підозрюваного чи обвинуваченого за КПК України?

12. Які особливості оцінки показань обвинуваченого та підозрюваного?

13. Що слід розуміти під "речовими доказами" у кримінальному процесі?

14. Чи можуть бути речовими доказами документи?

15. Який загальний порядок зберігання речових доказів?

16. Який порядок зберігання таких речових доказів як: гроші, цінні папери, коштовності, наркотичні речовини?

17. Якими процесуальними документами вирішується доля речових доказів?

18. Чи можуть бути повернуті і кому об'єкти злочинного посягання – речові докази до вирішення справи по суті?

19. Яка доля різних видів речових доказів?

20. Який порядок вирішення долі речових доказів, які можуть швидко зіпсуватися?

21.Що собою становить висновок експерта як доказ у кримінальному процесі?

22.Які є види висновків експерта?

23.Яке доказове значення ймовірного висновку експерта?

24.Яка структура висновку експерта?

25.Чи має які-небудь переваги висновок експерта над іншими доказами в справі?

26.Який зміст оцінки висновку експерта?

Термінологічне завдання:

показання; свідок, свідоцький імунітет; нотаріальна таємниця; таємниця сповіді; таємниця нарадчої кімнати; лікарська таємниця; адвокатська таємниця; таємниця психолога; потерпілий; підозрюваний; обвинувачений; показання з чужих слів; речові докази; документи; висновок експерта.

Теми для індивідуальних виступів:

1. Свідоцький імунітет як інститут кримінального провадження.

2. Матеріали за результатами оперативно-розшукової діяльності.

3. Науково-дослідні експертні установи в Україні.

Література:

1. Белкин А. Р. Теория доказывания в уголовном судопроизводстве [Текст] / А. Р. Белкин. - М.: Норма, 2005. - 538 с.

7. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів [Текст] / В. Т. Hop. - Л.: Вища шк., 1978. -111 с.

Нормативно-правові акти:

Тема. ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

(4 год.)

В теорії кримінального процесу термін “заходи забезпечення кримінального провадження” практично не використовується. Проте, аналіз законодавчо визначеного переліку цих заходів та мета їх застосування дозволяє стверджувати, що поняття “заходи забезпечення кримінального провадження” та “заходи кримінально-процесуального примусу” є тотожними. Адже ці заходи дають можливість виявляти, збирати та зберігати докази, попереджати можливу протиправну поведінку чи виключати можливість підозрюваного, обвинуваченого ухилитися від слідства та суду.

Вивчення даної теми має важливе значення для успішного засвоєння всього кримінального процесу, адже заходи забезпечення кримінального провадження можуть застосовуватися на усіх стадіях кримінального провадження та взаємопов’язані із такими темами кримінально-процесуального права як докази і доказування, провадження слідчих дій, оголошення особі про підозру тощо.

Особливу увагу слід звернути на особливості виклику слідчим, прокурором, судового виклику, правову природу приводу та накладення грошового стягнення в кримінальному провадженні. Детально необхідно провести аналіз нових видів заходів забезпечення кримінального провадження: тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, тимчасовий доступ до речей і документів предмет показань свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого та експерта, правову природу речових доказів і документів, а також особливості використання в кримінальному провадженні висновку експерта.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 13.

Питання для обговорення:

1. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування.

2. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик.

3. Привід.

4. Накладення грошового стягнення.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 14.

1. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

2. Відсторонення від посади.

3. Тимчасовий доступ до речей і документів.

4. Тимчасове вилучення майна.

5. Арешт майна.

Контрольні питання:

1. Що слід розуміти під заходами забезпечення кримінального провадження?

2. Які існують загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження?

3. В яких випадках здійснюється виклик слідчим та прокурором?

4. Що таке судовий виклик?

5. Який порядок виклику в кримінальному провадженні?

6. Які наслідки неприбуття на виклик?

7. Що собою представляє привід як захід забезпечення кримінального провадження?

8. Яким чином виконується процесуальне рішення про здійснення приводу?

9. Які існують особливості накладення грошового стягнення або його скасування під час кримінального провадження?

10. Що собою представляє тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом?

11. Яка правова процедура тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом?

12. З якою метою проводиться відсторонення від посади?

13. Яка процедура вирішення питання про відсторонення від посади?

14. Що собою представляє тимчасовий доступ до речей і документів?

15. Яка правова процедура тимчасового доступу до речей і документів?

16. В чому полягає зміст тимчасового вилучення майна?

17. Які існують підстави для арешту майна під час кримінального провадження?

18. Яка правова процедура вирішення питання про арешт майна?

Теми для індивідуальних виступів:

1. Відсторонення від посади судді.

2. Особливості арешту майна під час кримінального провадження.

Література:

1. Баулін О. В. Затримання та взяття під варту в Україні: стан, проблеми удосконалення законодавства та практики його застосування: посіб. / [О. В. Баулін, О. В. Беца, М. І. Сірий та ін.]. — К.: Атіка, 2002. — 96 с.

2. Білоусов О. І. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі:

3. [монографія] / О. І. Білоусов, С. М. Смоков. — Одеса: [б. в.], 2009. — 112 с.

4. Благодир А. А. Застосування примусу під час провадження слідчих дій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність»/ А. А. Благодир. — К., 2009. — 17 с.

5. Борисов В. І. Проблеми затримання та взяття під варту на досудовому провадженні по кримінальній справі: [монографія] / В. І. Борисов, Н. В. Глинська, В. С. Зеленецький, О. Г. Шило. — Х.: Сх.-регіон. центр гуманітар.-освіт. ініціатив, 2005. — С. 352.

6. Бортновська З. Реалізація права на свободу і особисту недоторканність в українському кримінальному процесі / З. Бортновська // Право України. — 2003. — № 10. — С. 104—107.

7. Буланова Н. В. Заключение под стражу при предварительном расследовании преступлений: [науч.-метод. пособ.] / Буланова Н. В. — М.: Юрлитинформ, 2005. — 256 с.

8. Ветрова Г. Н. Уголовно−процессуальная ответственность / Ветрова Г. Н.; отв. ред. А. М. Ларин. — М.: Наука, 1987. — 112 с.

9. Галаган В. І. Застосування деяких заходів процесуального примусу у світлі додержання конституційних прав і свобод людини / В. І. Галаган // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 1. — С. 59—63. 327

10. Грошевой Ю. М. Досудове розслідування кримінальних справ: [навч.-практ. посіб.] / Ю. М. Грошевой, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило; за заг. ред. Ю. М. Грошевого. — Х.: Фінн, 2009. — С. 130—187.

11. Данченко Т. Застава: історія розвитку та проблеми застосування / Т. Данченко // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 1. — С. 106—108.

12. Дубинский А. Я. Меры пресечения в советском уголовном процессе / А. Я. Дубинский, В. А. Сербулов. — К.: КВШ МВД СССР, 1980. — 52 с.

13. Дуванський О. Затримання особи та обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту: у чинному КПК України та у його проекті / О. Дуванський // Право України. — 2005. — № 6. — С. 61—63.

14. Застосування запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту, у кримінальному судочинстві України: [посіб. викладача] / Н. М. Ахтирська, О. Ю. Костюченко, Д. В. Кухнюк, В. Д. Новіков. — К.: Конус-Ю, 2009. — 236 с.

15. Затримання та взяття під варту в процесі дізнання та досудового слідства в Україні / [Борисов В. І., Глинська Н. В., Зеленецький В. С., Шило О. Г.]. — Х.: Східно−регіональний центр гуманітарно−освітніх ініціатив, 2004. — 160 с.

16. Ільченко С. Роль суду на досудових стадіях провадження кримінальних справ в аспекті обмеження конституційного права особи на недоторканність житла й іншого володіння / С. Ільченко // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 1. — С. 115—119.

17. Коврига З. Ф. Уголовно-процессуальная ответственность / Коврига З. Ф. — Воронеж: Воронеж. ун-т, 1984. — 191 с.

18. Маляренко В. Т. До питання про запобіжні заходи в кримінальному процесі / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 2000. — № 4. — С. 41—44.

19. Маляренко В. Т. Найпоширеніші помилки та порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання і попереднього слідства / В. Т. Маляренко // Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку: [навч. посіб.]: Вибрані наукові праці. — К.: Ін Юре, 2004. — С. 21.

Нормативно-правові акти:

3. Кримінально-процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р.

4. Про попереднє ув'язнення: Закон України від 30 черв. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 35. — Ст. 360.

5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Офіційний вісник України. — 1998. — № 13. — Ст. 270.

6. Рішення у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про відповідність Конституції України (конституційність) положень ст. 150 Кримінально-процесуального кодексу України щодо тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу): рішення Конституційного Суду України від 08 лип. 2003 р. // Вісник Конституційного. Суду України. — 2003. — № 3. — Ст. 34.

7. Рішення у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України “Про міліцію” (справа про строки адміністративного затримання) [Електронний ресурс]: рішення Конституційного Суду України від 11 жовт. 2011 р. — Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-11.

8. Рішення по справі «Свершов проти України»: рішення Європейського Суду з прав людини від 27 лист. 2008 р. // Офіційний вісник України. — 2009. — № 39. — Ст. 1344.

9. Рішення по справі «Ткачов проти України» Рішення Європейського Суду з прав людини від 13 груд. 2007 р. // Офіційний вісник України. — 2008. — № 31. — Ст. 1031.

10. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства (зі змінами та доповненнями): постан. Пленуму Верховного Суду України від 25 квіт. 2003 р. № 4 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. — К.: ПАЛИВОДА А. В., 2010. — С. 247—256.

11. Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов'язаних з екстрадицією: постан. Пленуму Верховного Суду України від 08 жовт. 2004 р. № 16 // Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 3 (37). — С. 6—10.

12. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: постан. Пленуму Верховного Суду України від 24 жовт. 2003 р. № 8 // Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 6 (40). — С. 20—24.

13. Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу: постан. Пленуму Верховного Суду України від 26 берез. 1999 р. № 6, зі змінами, внес. Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 черв. 2003 р. // Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 3. — С. 10—13. 326

14. Про дотримання встановлених законом строків досудового слідства та тримання обвинувачених під вартою: вказівка Генеральної прокуратури України, МВС України, СБУ, ДПА України від 27 квіт. 2004 р. № 04/1−229.

Тема. ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

(4 год.)

Запобіжні заходи є різновидом превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, що полягають у позбавленні волі або обмеженні свободи підозрюваного, обвинуваченого на певний період часу. Вони призначені для врегулювання правових відносин, що виникають у сфері кримінального судочинства, у всіх випадках, коли необхідно виключити для підозрюваного, обвинуваченого можливість переховатися від органів досудового розслідування або суду чи іншим чином зашкодити встановленню істини. За своєю юридичною природою запобіжні заходи застосовуються тоді, коли особа ще не визнана винною у скоєнні кримінального правопорушення, тобто згідно із презумпцією невинуватості вона є невинуватою. Тому застосування запобіжних заходів ні в якому разі не повинно розцінюватися як покарання, а є лише певними обмеженнями особи, яка підозрюється чи обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 15.

Питання для обговорення:

1. Поняття та види запобіжних заходів.

2. Особисте зобов'язання.

3. Особиста порука.

4. Домашній арешт.

5. Застава.