Тема 2. Основні методологічні (теоретичні) засади філософії історії

Основні проблеми філософії історії (субстанціональні засади філософії історії). Основні проблеми філософії історії доби общинно-родових суспільств. Основні проблеми філософії історії у теоретичній спадщині давньомесопотамських, давньоєгипетських, давньоєврейських, давньокитайських та давньоіндійських мислителів і філософів. Основні проблеми філософії історії у середньовічному і ранньому новочасовому суспільствознавстві. Характерні особливості проблематики філософсько-історичних розвідок доби промислової індустріалізації і становлення промислово-індустріальної цивілізації (друга половина ХVІІІ – перша половина ХХ ст.). Еволюція проблематики філософсько-історичних досліджень доби науково-технічної революції і становлення інформаційно-індустріального суспільства.

Основні засоби і методи пізнання філософії історії (номіналістичні засади філософії історії). Загальнофілософські методи у практиці досліджень в галузі філософії історії. Застосування загальнонаукових методів вивчення загальних закономірностей історичного процесу та історії філософії історії. Спеціальні методи філософсько-історичних досліджень.

Змістовий модуль 2. Еволюція філософії історії доби аграрного суспільства і промислово-індустріальної стадії індустріального суспільства.

Тема 3. Філософія історії аграрної епохи. Філософія історії доби общиннородового і рабовласницького суспільств.

Загальна характеристика історичного світобачення в общиннородовому суспільстві: спільне та осібне.

Загальна характеристика давньої близькосхідної філософії історії. Початки філософії історії у давньоєгипетській, давньомесопотамській і давньоєврейській філософських традиціях. Внесок давньої близькосхідної філософії у формування філософії історії як особливої галузі філософської науки.

Загальна характеристика давньоіндійської філософії історії: Елементи філософії історії у доведійній міфологічній традиції. Внесок ведійної передфілософської традиції (веди, упанішади). Ранньобуддійський етап формування філософських поглядів на рух і поведінку людини у часі та просторі. Філософсько-історичні ідеї у витоках джайнізму. Брахманізм і філософія історії. Ниятивада та розвиток ідей детермінізму. Характеристика внеску давньоіндійських філософів в становлення філософії історії.

Загальна характеристика давньокитайської філософії історії. Місце і внесок класичних даосизму, конфуціанства та альтернативних їм давньокитайських філософських вчень у формування засад китайської філософії історії. Ідея «Великої Рівноваги» як вищої стадії триадичного розвитку суспільства.

Зародки філософсько-історичного бачення буття у Кочосоні (Давньому Чосоні,? – ІІ ст. до н.е.).

Загальна характеристика античної філософії історії. Еволюція філософського бачення суспільної історії у Давній Греції та Давньому Римі: еллінський період (VII – ІV ст. до н.е.): а) досократівський етап (VII – V ст. до н.е.): іонійські натурфілософи Фалес, Анаксімáндр, Анаксімен, Анаксагор; Геракліт Ефеський, Піфагор Самоський, Емпедокл з Акраганта, Парменід, атомісти Демокрит, Левкіпп; б) класичний етап (друга половина V – кінець ІV ст. до н.е.): Сократ, Платон, Аристотель); елліністичний період (кінець ІV – ІІ ст. до н.е.): Антисфен і течія кіників, Епікур і течія епікурейців, Піррон з Еліди і течія скептицизму (Секст Емпірик), Зенон з Кітія на Кіпрі та течія раннього стоїцизму; римський період (І ст. до н.е. – ІV ст.. н.е.): Марк Туллій Цицерон, Тит Лукреций Кар, течія пізніх стоїків (Люцій Анней Сенека, Эпиктет з Гієраполя, Марк Аврелій Антонін,), течія неоплатоників (Плотин, Порфирій).

Філософсько-історичний чинник у працях давньогрецьких (Геродот, Ктесій, Фукідід, Ксенофонт), давньоримських та елліністичних (Тит Лівій, Тацит, Плутарх, Полібій тощо) істориків.

Основні особливості ранньохристиянської традиції філософії історії. Елементи філософії історії в працях апологетів (Флавія Юстина Мученика, Квінта Септимія Флоренса Тертуліана, Климента Олександрійського, Орігена) та патристиків (а) східних: Афанасія Великого, Григорія Назіанзіна Богослова; Іоанна Златоуста, Василія Великого, Григорія Нисського, Феодорита Кирського; б) західних: Амвросія Медіоланського, Ієроніма Стридонського; Аврелія Августина – засновника християнської філософії історії).

Внесок кожної з регіональних філософських традицій у розвиток світової філософсько-історичної думки.

Місце філософії історії дофеодальних суспільств в еволюції філософії історії.