2020-08-05
75
1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: прибулий месьє, військовий аташе, люб'язний портьє, мій імпресаріо
2. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду: усміхнена фрейлейн, літня мадам, серйозна фрау, струнка міс.
3. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мові. Це так звані іменники спільного роду: Ваш протеже –ваша протеже. Мій візаві - моя візаві. справжній хіпі — справжня хіпі.
4. Невідмінювані іменники, що означають тварин, належать до чоловічого роду: крикливий какаду, яскравий ара, галасливий жако, швидкий ему, смішний поні, крихітний колібрі, потішний маго, неповороткий гризлі. Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду: Шимпанзе годувала малюка. Винятком є іменники цеце, івасі, путасу, ківі, окапі, які належать до жіночого роду.
5. Субстантивовані невідмінювані слова відносяться до середнього роду: довгождане "так", гучне "ура", останнє "вибач", суворе "цить", лагідне "добраніч", улесливе "мерсі".
|
|
|
6. Невідмінювані іменники, що називають неістот, належать до середнього роду: вовняне кашне, нове меню, актуальне інтерв 'ю, світлове табло, смачне канапе.
Частина іменників змінила родову належність відповідно до родової ознаки тематичного слова. Так, до чоловічого роду належать такі невідмінювані слова, як: сироко, памперо, майстре, грего та інші назви вітру, сулугуні, шимі, кабукі, кавасакі, бефстроганов, багі, бенді, кантрі, жакоб, карт-бланш, барбекю. Словами жіночого роду є іменники: авеню, бере, кольрабі, салямі, бері-бері, страдиварі, альма-матер.
7. Деякі невідмінювані назви неістот подаються в словниках з подвійною родовою характеристикою. Наприклад, як іменники чоловічого і середнього роду визначаються назви деяких грошових одиниць (екю, ескудо), назви танців (па-де-де, па-де-труа, сиртакі),
а також слова; мачете, статус-кво, бренді. У формах жіночого і середнього роду виступають іменники; есперанто, афгані. Слово бієнале (б'єнале) подається словниками як іменник чоловічого і жіночого роду.
8. Невідмінювані багатозначні слова можуть мати неоднакову родову характеристику у різних значеннях;
альпака — ч. і ж. (тварина) і с. р. (шерсть), каберне — ч. р. (сорт винограду) і с. р. (вино), контральто — с. р. (голос) і ж. р. (співачка), сопрано — с. р. (голос) і ж. р. (співачка).
9. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родовим поняттям (держава, місто, озеро, річка, гора, острів тощо); гостинне Батумі (місто), стрімка Арагві (річка)
|
|
|
10. За родовою назвою визначається також рід невідмінюваних назв органів преси, громадських організацій, спортивних клубів, команд тощо,
11. Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова.
Bідмінювання числівників
1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).
| в. | Однина | Мн | ||
| чол.р. | жін.р. | сер.р. | ||
| Н. | один | одн-а | одн-е | одн-і |
| Р. | одн-ого | одн-ої/-ієї | одн-ого | одн-их |
| Д. | одн-ому | одн-ій | одн-ому | одн-им |
| З. | один/-ого | одн-у | одн-е | одн-і/их |
| О. | одн-им | одн-ою-ією | одн-им | одн-ими |
| М. | одн-ому-ім | одн-ій | одн-ому-ім | одн-их |
2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін. дві).
| в | Зразок | |||
| Н. | дв-а | дв-і | тр-и | чотир-и |
| Р. | дв-ох | дв-ох | трь-ох | чотирь-ох |
| Д. | дв-ом | дв-ом | трь-ом | чотирь-ом |
| З. | дв-а(-ох | дв-і | тр-и(-ох) | чотир-и(-ох) |
| О. | дв-ома | дв-ома | трь-ома | чотир-ма |
| М. | дв-ох | дв-ох | трь-ох | (на) чотирь-ох |
3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
| в | Зразок | |||
| Н. | шість | дванадцять | п'ятдесят | |
| Р. | шест-и (шість-ох) | дванадцят-и (-ох) | п'ятдесят-и (-ох) | |
| Д. | шест-и (шість-ом) | дванадцят-и (-ом) | п'ятдесят-и (-ом) | |
| З. | шість (шість-ох) | дванадцять | п'ятдесят (-ох) | |
| О. | шість-ма (шість-ома) | дванадцять-ма (-ома) | п'ятдесять-ма (-ома) | |
| М. | (на) шест-и (шість-ох) | (на) дванадцят-и (-ох) | (на) п'ятдесят-и (-ох) | |
4. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:
| Н., Зн. | сорок | дев'яност-о | ст-о |
| Р., Д., Ор., М. | сорок-а | дев'яност-а | ст-а |
5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:
| відм. | Зразок | |||
| Н. | двіст-і | трист-а | п'ятсот | |
| Р. | двохсот | трьохсот | п'ятисот | |
| Д. | двомст-ам | трьомст-ам | п'ятист-ам | |
| З. | двіст-і | трист-а | п'ятсот | |
| О. | двомаст-ами | трьомаст-ами | п'ятьмаст-ами | |
| М. | (на) двохст-ах | (на) трьохст-ах | (на) п'ятист-ах | |
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.
7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами: п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.
8. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як порядковий.
9. У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість - двохсот тридцяти шести.
10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий - двісті тридцять шостого.
