2020-08-05
87
Однією з головних причин післявоєнного голоду була сильна засуха в 1946-47 рр., що охопила майже всі зернові райони півдня та сходу України. На основі даних Республіканського центру спостережень за станом природного середовища видно, що середня місячна температура весною і літом 1946 р. на 2-8°С була вищою від середніх показників інших років. Утричі, а подекуди і в 5-6 разів нижче середніх показників виявилася місячна кількість опадів. Крім того, відсутність посівного матеріалу не дала змоги організувати підсів чи пересів. Усе це призвело до того, що в колгоспах України в 1946 р. загинуло майже 350 тис. гектарів посівів зернових. Серед цілого комплексу причин виникнення голоду все ж визначальною була сталінська політика хлібозаготівель. ЦК ВКП(б) та Рада міністрів СРСР вимагали беззастережного виконання напружених планів цих поставок. Вилучене силою з господарств зерно, ігноруючи поширення голоду в Україні, можновладці щедро відправляли в зарубіжні країни. Численні джерела підтверджують, що воно відвантажувалося до Польщі, Чехословаччини, Болгарії, навіть - Франції. Причини голоду крилися й у неоплаті праці колгоспникам, знятті з пайкового постачання хлібом за картками великої частини міського й переважної кількості сільського населення. В результаті голоду цих років загинули тисячі чи навіть мільйони людей, Україна і взагалі весь СРСР були обезкровлені. Україна втратила свої потужності, хоча з іншого боку поставки зарубіж все зерно,цим самим забезпечуючи партнерство,дружбу, а також сприяючи розповсюдженню ідеї комунізму.
Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру.
Так у СРСР з'явилось явище, яке отримало назву за іменем його головного провідника А.Жданова. "Ждановщина" (1946-1949 pp.) означає широкий наступ сталінського режиму в галузі ідеології, культури, науки, літератури, мистецтва з метою встановлення жорстокого контролю над духовним розвитком радянського суспільства. Жданов виступав офіційним теоретиком і організатором цього наступу.
За тодішньою термінологією боротьба розгорталась проти "безідейності, безпринципності, формалізму, космополітизму й низькопоклонства перед гнилим Заходом", проти "буржуазного націоналізму". За період з 1946 по 1951 р. було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань. Об'єктом переслідувань були обрані літератори, митці, учені.Ця кампанія мала на меті посилити культурно-ідеологічну ізоляцію радянського суспільства, ізолювати і протиставити інтелігенцію іншим прошаркам суспільства, розпалити шовіністичні та антисемітські настрої, посилити процес русифікації, відновити образ внутрішнього ворога, так необхідного для тоталітарного режиму.
Кампанія боротьби з космополітами мала негативні наслідки для розвитку культури: у літературі та театрі, по суті, зникло поняття мистецької школи; поглибилась ізоляція від надбань західної культури;театральна та літературна критика перетворилася із засобу стимулювання творчого розвитку на засіб втримання митців у рамках офіційної ідеології; обмежено свободу творчості. Ждановщина призвела до гальмування розвитку науки, літератури і мистецтва в країні, породила потворні явища в середовищі радянської інтелігенції, викликала її розмежування. Сталінський режим остаточно протиставив владу і народ, ліквідував патріотичне піднесення років війни, паростки відродження української культури. У міжнародному плані "ждановщина" посилила відірваність радянських митців від досягнень світової культури, стала ідеологічним обгрунтуванням конфронтаційної зовнішньої політики СРСР.
Діяльність УРСР на міжнародній арені після другої світової війни
Ще у лютому 1945 р., коли на нараді глав держав СРСР, США і Англії у Ялті обговорювався план завершення розгрому фашизму та забезпечення післявоєнних гарантій миру і безпеки у світі, було піднято питання про створення Організації Об'єднаних Націй (ООН). На конференції обговорювалось і польське питання. Представники США і Великобританії намагалися підтримати претензії польського емігрантського уряду на повернення західноукраїнських і західнобілоруських земель.
Проте врешті-решт було вирішено, що кордон між Польщею і Радянським Союзом має проходити відповідно до національних ознак. Польщі будуть повернуті її споконвічні землі на півночі і заході і кордон встановиться по ріках Одер і Нейсе.
Незадовго до закінчення війни в Європі у квітні 1945 р. в американському місті Сан-Франциско відбулася установча конференція представників 51 країни світу- засновників і перших членів 00Н. На неї запрошення крім СРСР одержали Україна і Білорусія. На початку травня до США була направлена офіційна делегація України на чолі з міністром закордонних справ Д. Мануїльським.
Українська делегація разом з іншими засновниками міжнародного співтовариства підписала у липні 1945 р. статут 00Н, який набрав чинності 24 жовтня 1945 р. У 1946 р. Українську РСР було обрано членом економічної і соціальної ради 00Н, пізніше вона стала постійним членом Ради Безпеки 00Н. Україна стала також членом авторитетних міжнародних організацій: Міжнародної організації праці (МОП), Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), підписала статут 00Н з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Магате (атомна енергія) та ін.
У міжнародних організаціях Українська РСР разом з СРСР виступала на захист миру, була послідовним прихильником безпеки і міжнародного співробітництва, що підвищувало її міжнародний престиж. Усього у 40-50-х роках Україна була представлена в 16 міжнародних організаціях, підписала і ратифікувала 60 міжнародних угод і конвенцій.
