Партизанський і підпільний рух на території України під час Другої світової війни

З перших місяців війни в німецькому тилу стали виникати партизанські загони і підпільні групи, які намагалися активно протидіяти німецьким окупантам. Найактивнішими виявилися партизанські загони під командуванням С.Ковпака і С.Руднєва, які базувалися у Спадщанському лісі на Сумщині. Це був осередок Сумського партизанського з’єднання. На Чернігівщині діяло партизанське з’єднання О.Федорова. На території Сумської та Брянської областей восени 1941р. О.Сабуров організував загін, який протягом півроку перетворився на велике з’єднання.

У червні 1941р було створено Український штаб партизанського руху (УШПР). Штаб налагодив регулярний зв’язок із партизанськими загонами. Наприкінці 1942 р. в Україні діяло 800 партизанських загонів. Під керівництвом УШПР проводилися великі рейди партизанських загонів і з’єднань по тилах ворога.

Формами боротьби партизан були:

диверсії на дорогах, мостах, залізницях;

розгром ворожих штабів;

рейди в тил ворога (Карпатський рейд Ковпака).

В Україні діяло багато підпільних організацій, які організовували диверсії, здійснювали розвідувальні операції. Загальна численність партизан і підпільників в Україні за роки війни становила 500 тис. осіб. Найбільш масовою верствою населення яка йшла на боротьбу з німцями, була молодь.

Створення Українського штабу партизанського руху, координація дій, матеріальна підтримка з Великої землі, застосування партизанами ефективних методів боротьби проти окупантів перетворили радянський партизанський рух на важливий чинник війни, фактично на справжній «другій фронт».

 

 

Внесок українського народу у становлення радянського тилу в роки Великої вітчизняної війни.

Досягнення вирішальних перемог на фронтах значною мірою було зумовлено працею трудівників тилу, завершенням перебудови економіки на воєнний лад. У зміцненні обороноздатності СРСР вагомим був внесок евакуйованих з України на Схід 550 великих підприємств машинобудівної, металургійної, легкої та ін. галузей промисловості.

Уже навесні 1942 р. більша частина з них почала випускати продукцію. Обладнання, вивезене з республіки, прийняли головним чином, Новосибірська, Свердловська, Іркутська та ін. області РСФСР. Воно становило майже половину всіх потужностей, введених у дію в східних районах СРСР.

Плідно працювала на оборону й евакуйована в Уфу Академія наук УРСР. Свідченням цього були роботи академіка Н. Доброхотова, який запропонував нову технологію виплавки броньованої сталі; швидкісна зварка, розроблена для виробництва танків колективом інституту електрозварювання під керівництвом Є. Патона, тощо.

 

 

62. Створення та діяльність ОУН-УПА в роки Другої світової війни. Національно-визвольний рух Опору на чолі з ОУН прагнув до відродження незалежної української держави. До початку війни ОУН співробітничала з німцями. У німецькій армії був утворений «Легіон українських націоналістів». ОУН розраховувала на сприяння Німеччини у відновленні української державності. Проте, спроба проголошення у Львові в 1941р самостійної української держави не була підтримана Німеччиною. Гестапо заарештувало всіх членів новоствореного уряду.

Розгорнутий німцями терор проти західноукраїнських областей, членів ОУН, свавілля німецької адміністрації, грабунки, вивіз молоді до Німеччини – все це викликало і посилювало антинімецькі настрої, які переросли у рух Опору. ОУН почала створювати партизанські загони, які у восени 1942 р об’єдналися під назвою Українська повстанська армія (УПА) на чолі з Шухевичем.

УПА розраховувала лише на власні сили та підтримку місцевого населення. Основними об’єктами партизанських дій з боку УПА були:

німці та їх союзники;

формування Армії Крайова та польське населення;

радянські партизанські загони, а згодом – підрозділи Червоної армії.

Намагаючись утвердити себе у західних регіонах України, як «третя сила», УПА лише у жовтні-листопаді 1943 р провела 47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизан.

З приходом Червоної армії в Західну Україну ОУН, залишаючись на платформі незалежності, оголосила війну сталінському режиму. Радянське командування на боротьбу з УПА кинуло армію НКВС. Боротьба сторін продовжувалась до середини 50-х рр і носила жорстокий і кровопролитний характер.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: