2020-08-05
82
Змістовий модуль 6:
Об’єктивна і суб’єктивна реальність.
Тема 8. Філософське розуміння світу: буття, матерія .
1. Поняття і типи онтології.
2. Субстанційний підхід до розуміння буття і його форм: буття як об’єктивна та суб’єктивна реальність.
3. Матерія як субстанція.
4. Рух, простір і час як атрибути матерії.
Філософська онтологія. Типи онтології: реалізм, спіритуалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Категорія буття. Модуси буття: буття в собі, буття для себе, буття для іншого. Реальність об’єктивна і суб’єктивна, буття і небуття. Основні форми буття: буття речей, процесів і станів природи; буття людини; буття духовне; буття соціальне як єдність індивідуального і суспільного; віртуальне буття. Матеріальна єдність світу.
Проблема субстанції. Атрибути матерії (рух, простір, час), їх властивості.
Ключові-слова Онтологія, буття, субстанція, реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, об’єктивна реальність, суб’єктивна реальність, матерія, простір, час, рух, форми руху матерії, спокій.
|
|
|
Тема 9.Філософія свідомості.
1. Поняття і структура свідомості.
2. Походження і сутність свідомості.
3. Рівні суб’єктивної організації свідомості.
4. Свідомість і мова. Проблема штучного інтелекту.
Проблема свідомості в історії філософії і її концепції: ідеалізм, матеріалізм, дуалізм, вульгарний матеріалізм, гілозоїзм. Структура свідомості: усвідомлення, самосвідомість, рефлексія, відчуття, мислення, воля, пам’ять, емоції, інтуїція, увага. Сфери свідомості: пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова. Рівні психіки людини: несвідоме, підсвідоме, самосвідомість.
Концепції походження свідомості: теологічна, натурфілософська, трудова. Свідомість як відображення. Соціальна сутність свідомості. Проблема ідеального.
Рівні суб’єктивної організації свідомості: свідомість індивіда, колективу, суспільства, людства. Структура і форми суспільної свідомості.
Свідомість і мова. «Інтелект» як вища пізнавальна здатність мислити, його, активний, творчий характер. Штучний інтелект.
Ключові слова.
Свідомість, усвідомлення, самосвідомість, відображення, гілозоїзм, аспекти суспільної свідомості:конкретно-історичний, гносеологічний, соціологічний; ідеальне, штучний інтелект.
Тема 10. Діалектика як філософська теорія розвитку .
|
|
|
1.Поняття «розвиток», його генезис.
2.Теоретичні моделі розвитку в сучасній філософії.
3.Діалектика та її альтернативи.
4.Ідея розвитку у філософії і науці ХХІ ст.
Ідея розвитку в міфологічній, релігійній і філософській свідомості. Розвиток і саморозвиток.
Теоретичні моделі розвитку: антропологічна, рівноважно-інтеграційна, градуалістська, емерджентна. Формування ідей діалектики. Античне розуміння діалектики. Діалектика І.Канта, Г.Гегеля, К.Маркса. Основні принципи, закони і категорії діалектики. Альтернативи діалектики: еклектика, софістика, скептицизм, релятивізм, догматизм, негативна діалектика, синергетика.
Становлення сучасної парадигми розвитку. Глобальний еволюціонізм.
Ключові слова
Розвиток, теоретичні моделі розвитку; діалектика та її історичні типи, закон, закони діалектики, протилежність, суперечність, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, заперечення заперечення, категорія, одиничне і загальне, сутність і явище, причина і наслідок, форма і зміст, можливість і дійсність; альтернатива, еклектика, софістика, скептицизм, релятивізм, догматизм, синергетика,глобальний еволюціонізм.
Змістовий модуль 7.
Гносеологія.
Тема 11. Філософське вчення про пізнання.
1.Специфіка філософського підходу до пізнання.
2.Почуттєве і раціональне пізнання та їх форми.
3.Проблема істини у філософії.
4.Практика, її форми і функції у пізнанні.
Пізнавальна діяльність як предмет філософського аналізу. Головні гносеологічні категорії: суб’єкт, об’єкт, істина, практика. Скептицизм і агностицизм. Критерій істини.
Структура і основні закономірності пізнавального процесу: почуттєве пізнання і його форми (відчуття, сприйняття, уявлення), раціональне пізнання і його форми (поняття, судження, умовивід). Мислення. Проблема істини у філософії та науці: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність істини, їх діалектика. Пізнання як творчість. Роль практики в процесі пізнання.
Ключові слова
Гносеологія, суб’єкт, об’єкт, знання, відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, умовивід, практика, істина, об’єктивна істина, відносна істина, абсолютна істина, конкретна істина, скептицизм, агностицизм, творчість.
Тем2. Логіка і методологія наукового пізнання.
1. Особливості і рівні наукового пізнання.
2.Методи і форми наукового пізнання.
3.Логіка наукового дослідження: проблема, факт, ідея, гіпотеза, теорія.
4.Пізнання і знання. Типи знання і критерії їх виділення. Проблема раціональності у гносеології ХХІ ст.
Специфіка наукового пізнання: спеціальні форми та методи,програми пізнання.
Наука як система знань. Підстави науки: наукова картина світу, ідеали і норми науки.
Емпіричний і теоретичний рівні та методи наукового пізнання.
Ключові слова
Наука, наукове пізнання, емпіричний рівень, теоретичний рівень, метод, методологія, проблема, факт, гіпотеза, теорія, ідея, аналіз, синтез, індукція, дедукція, історичне, логічне,
Модуль ІІІ.
Соціальна філософія і філософська антропологія.
Змістовий модуль 8.
Соціальна філософія. Тема 13. Філософські виміри суспільства.
1. Соціальне пізнання і його специфіка. Поняття суспільства і його теоретичні моделі.
2. Суспільство як підсистема об’єктивної реальності і як система, що саморозвивається.
3. Суспільство як система соціальних відносин.
Сутність соціальної філософії. Розробка категорії суспільства в історії філософії. Теоретичні моделі суспільства: натуралістична, теологічна, технологічного детермінізму, матеріалістична, ідеалістична, культурологічна.
|
|
|
Система соціальних відносин: економічні, соціальні, політичні, духовні, культурно-побутові, міжособистісні. Основні сфери суспільного життя. Соціальна діяльність.
Ключові слова
Суспільство, теоретична модель суспільства, система, підсистема, об’єктивна реальність, соціальні відносини, економічні відносини, політичні відносини, духовні відносини, сфера суспільного життя.
