2020-08-05
86
Поліський регіон, що включає Волинську, Житомирську, Рівненську Чернігівську, Київську області, має площу 130,2 км2, що складає 21,6% території країни з населенням – 9427,1 тис. чол. (18,9%).
Регіон розташований в основному у Поліській природно-географічній зоні, яка знаходиться у західній частині Східно-Європейської рівнини на території двох геоморфологічних регіонів - Поліської низовини та Волинсько-Подільської плити, частково (південні райони) - в зоні лісостепу.
З погляду туристичної діяльності Українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні межує з Карпатським, Подільським регіонами, областями Центральної України та Слобожанщини. Через регіон проходять транспортні мережі, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково - з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білорусією, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого - між Росією та Західною Європою, країнами європейського Півдня та Півночі. Таке стратегічне положення регіону дає йому змогу активно залучатися не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньоукраїнських зв'язків, але й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створювати вільні економічні зони, брати участь у розбудові міжнародної системи торгівлі, туризму, транспорту і зв'язку [13, c.135].
|
|
|
Полісся багате природними рекреаційними ресурсами для організації відпочинку населення. До них слід віднести: рельєф, клімат, ліси, річки, озера тощо. Характерними для району є поліські ландшафти, що відрізняються помірно теплим, вологим кліматом, поширенням піщаних рівнин.
Природнокліматичні та фізико-географічні умови Полісся обумовили особливості його водних ресурсів, якими є вагома частка підземних вод, озер і боліт, цінних гідромінеральних ресурсів, запаси яких складають 4,1 % запасів мінеральних вод України (табл.2.6.1.).
Таблиця 2.6.1
Запаси та використання мінеральних вод Поліського регіону *
| Області | Запаси мінеральних вод, м куб/ добу | Використання експлуатаційних запасів мінеральних вод | |||
| розві-дані | експлуа- таційні | м³ /добу | % від експлуа-таційних запасів | не вико-ристані запаси, м³/добу | |
| Волинська | 361,7 | 240,0 | 5,0 | 2,0 | 235,0 |
| Житомирська | 1082,0 | 807,0 | 6,2 | 7,7 | 745,0 |
| Київська | 100,0 | 2331,6 | н.в. | н.в. | 2331,6 |
| Рівненська | 16,4 | 1479,0 | 2,0 | 0,1 | 1477,0 |
| Чернігівська | - | 86,0 | н.в. | н.в. | 86,0 |
| Всього по регіону | 1560,1 | 4145,3 | 13,2 | 9,8 | 4874,6 |
* - за даними [11]
Одночасна наявність розвинутої водної мережі в сукупності із залісеністю, підвищує рекреаційну цінність поліських територій. Унікальні мінеральні води регіону, в тому числі - мінеральні радонові води Житомирської (Корбутовське та Денешське родовища) та Рівненської областей, лікувальні грязі, дозволяють розвивати на їх основі лікувально-оздоровчі заклади.
|
|
|
Забезпеченість рекреаційними ресурсами Волинської області перевищує потреби місцевого населення більше, ніж у сім разів, Рівненської - у чотири, а Житомирської та Чернігівської областей у три, Київська область, враховуючи значну кількість населення міста Києва, відчуває недостатність в рекреаційних ресурсах. Площа потенційно рекреаційних територій регіону сягає 1,5 млн. га і становить 13 % всієї території Полісся (табл.2.6.2.).
Таблиця 2.6.2
Частка Поліського регіону за деякими показниками по країні
|
Області | Частка площі регіону, % | Частка кількості населення регіону, % | Частка площ рекреаційних територій, %
| Питома рекреаційна площа по регіону | |
| З розрахунку м2 / 100 км території | З розрахунку м2 /1000 чол. населення | ||||
| Волинська | 3,3 | 2,1 | 4,3 | 2,7 | 0,6 |
| Житомирська | 4,9 | 2,9 | 2,1 | 0,9 | 0,2 |
| Київська | 4,7 | 8,9 | 1,3 | 0,5 | 0,1 |
| Рівненська | 3,3 | 2,7 | 4,9 | 3,2 | 0,6 |
| Чернігівська | 5,3 | 2,6 | 0,4 | 0,2 | 0,1 |
| Всього по регіону | 21,5 | 19,2 | 13,0 | 1,5 | 0,3 |
Як за розмірами водних запасів, так і за екологічними характеристиками виділяються Шацькі озера, що знаходяться на території Шацького національного парку, який відомий не тільки водними об’єктами, але і багатими лісовими ресурсами.
Стан лісів регіону погіршується внаслідок забруднень промисловими та іншими викидами і через розширення в останні роки рекреаційного лісовикористання. В умовах радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській атомній станції знаходиться 1,5 млн. га лісів регіону.
Туристичну цінність підвищує велика кількість розміщених на території області пам'яток археології, історії та архітектури [18, c.46]. В регіоні знаходиться 1586 об’єктів історико-архітектурного потенціалу, що становить 11,8% до загальної їх кількості по Україні, в тому числі: у Волинській області – 29,5%, Житомирській – 3,0% Київській – 13,3%, Рівненській – 24,5%, Чернігівській – 13,7%, місті Києві – 16,0%. Хронологічний діапазон пам’яток регіону датується починаючи із ХІ ст. по наш час.
Отже, факторами, що сприяють розвитку рекреаційно-туристичної діяльності у Поліському регіоні є наявність унікальних мальовничих ландшафтів та місцевостей курортно-оздоровчого типу, багатого лісового фонду, численних озер та річок, цінних мінеральних вод та лікувальних грязей. В сукупності з відповідними кліматичними умовами, ці фактори створюють сприятливі умови для організації мережі культурно-оздоровчих зон відпочинку та лікувально-оздоровчих закладів. На даний час наявні туристичні ресурси регіону використовуються не досить ефективно у зв'язку з недостатнім розвитком інфраструктури (крім міста Києва) та радіаційним забрудненням значної території.
Рекреаційно-туристична інфраструктура регіону
Сфера туризму регіону представлена 261 готелем, із загальною місткістю 24,9 тис. місць, 138 санаторно-курортними закладами різних типів, 1507 туристичними підприємствами (табл.2.6.3.) [8; 9; 10]. В регіоні спостерігається стійка тенденція щодо збільшення числа діючих туристичних фірм і кількості готелів, особливо в місті Києві. На туристичних підприємствах регіону зайнято 9104 тис. осіб, із них 83,9% в місті Києві.
Таблиця 2.6.3
