Подільського регіону *
|
Області | Кількість обслугованих туристів | Кількість екскурсантів | ||||||
|
іноземних | українських | |||||||
| направлено за кордон | внутрішні | |||||||
| Всього, чол. | в %** | Всього, чол. | в %** | Всього, чол. | в %** | Всього, чол. | в %** | |
| Вінницька | 1828 | 49 | 2825 | 19 | 61811 | 62 | 23173 | 35 |
| Тернопільська | 797 | 21 | 4347 | 28 | 19199 | 19 | 10238 | 16 |
| Хмельницька | 1132 | 30 | 8224 | 53 | 18394 | 19 | 32555 | 49 |
| Всього по регіону | 3757 | 1,0 | 15396 | 5,4 | 99404 | 7,4 | 65966 | 4,0 |
* - за даними [8]
** частка обласних показників розрахована відповідно до регіонального, а частка регіональних – до загальнодержавних показників
У регіоні намітилась тенденція незначного зростання кількості туристів. За метою структура подорожування виглядає так: дозвілля та відпочинок (71,8%), на другому місці – ділові (7,3%), на третьому - санаторно-курортні цілі (6,0%). За останні 3 роки кількість іноземних туристів зросла на 28,8%. Найбільше туристів прибуває із країн Європи – 45,2% та Північної Америки – 35,0%, із країн СНД - 10,8%, Азії – 8,6%. На першому місці за кількістю іноземних туристів - США – 22,4%, далі ідуть Німеччина та Польща – 13,7%, Канада – 10,8%, Росія – 6,6% і Ізраїль – 5,0%. По регіону іноземні туристи розподілялися так: у Вінницькій області – 53,0%, Тернопільській – 15,0%, Хмельницькій – 32% [8, с.57-58].
У той же час, із Подільського регіону виїжджали за межі України 16,5 тис. чол. (4,7% до державного показника). Показник в’їзду – виїзду: – 1 до 5.
В територіальній організації туристичної діяльності регіону виділяються:
1. Урбанізовані рекреаційні центри: міста-курорти (Хмільник, Сатанів, Гусятин); міста-поліфункціональні рекреаційні центри (Вінниця, Тернопіль, Кам¢янець-Подільський, Хмельницький); міста-екскурсійні центри (Кременець, Зборів, Бучач, Чортків, Летичів, Старокостянтинів, Ізяслав, Немирів, Тульчин, Могилів-Подільський); міста-центри спеціалізованого туризму (Почаїв, Нетішин, Шепетівка); дачні селища та зони сільського туризму;
2. Неурбанізовані рекреаційні зони: територія національного природного парку НПП “Подільські Товтри”, регіональні парки, заказники; зони мисливського туризму (місцевості в межах Летичівського, Літинського, Бучацького районів); зони спелеотуризму (Придністров¢я); зона дельтапланеризму (територія в Ямпільському районі); зони водного туризму (долини річок Дністер, Південний Буг, Збруч, Случ, Горинь тощо).
Перспективи розвитку туризму в регіоні
Поділля є одним із найперспективніших регіонів країни щодо розвитку туризму. Тут можуть надалі успішно розвиватися такі його види, як: оздоровчий, пізнавальний, сільський, екологічний, релігійний, спелеологічний та ін. Позитивний влив на активізацію туристичної діяльності в регіоні може мати сполучний розвиток Національного природного парку «Подільські Товтри» та Державного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».
Перспективною курортною місцевістю регіонує Збручанське родовище мінеральних вод типу «Нафтуся», одне із найбільших в світі, за деякими оцінками можлива одночасна його місткість – 100 тис. осіб. Головним завданням розвитку санаторної бази є реконструкція місцевих курортів, а також перепрофілювання деяких баз відпочинку, що розміщені в місцях із запасами мінеральних вод під санаторно-курортне лікування. В подальшій перспективі можливе використання Дністровського водосховища з геліотерапевтичними цілями майже цілорічно. Останнім часом в регіоні набирає потужних обертів сільський туризм. Грицівський осередок сільського туризму (Хмельницька область) за результатами 2003 року був визнаний в країні найкращим.
Поліський регіон






