Основні показники діяльності рекреаційно-туристичних закладів

Поліського регіону *

* - за даними [8], [9], [10]

За даними 2003 року туристичними підприємствами регіону було обслуговано 729,5 тис. осіб, що становить 25,9% від загальної кількості туристів по країні, найбільша кількість була обслугована підприємствами міста Києва – 75,3%. Із загальної кількості найбільшу частку становлять внутрішні туристи – 380,7 тис. (52,2%), далі ідуть туристи направлені закордон – 198,3 тис. (27,2%) і іноземні туристи – 150,5 тис. (20,6%). Варто зазначити, що 94,9% іноземних туристів, були обслуговані підприємствами міста Києва. Співвідношення в’їзду - виїзду туристів в регіон: 0,76 до 1, що є одним із найкращих показників серед регіонів країни, завдяки значному відсотку іноземних туристів у Києві.

У Житомирській області велика кількість природних, історичних, культурних пам’яток, що розміщені у історичних містах - Житомир, Новоград-Волинський, Бердичів, Овруч, а також у Коростені – центрі древлянського племені. Крім того, в області є унікальні та значимі для розвитку туристичної діяльності, малі річки, лісові масиви (близько 32% території області) природні та культурно-історичні парки, дендропарки, об’єкти природно-заповідного фонду (Поліський державний заповідник) та ін.

Чернігівська область має розвинену мережу річок, наявність лісових масивів (20% території області). Вона також має багату культурну, історичну та природну спадщину, це перш за все Чернігів – одне з старовинних міст України, міста Батурин, Прилуки, Козелець і Ніжин – відомі своїми культовими спорудами, садово-паркові ансамблі в селищах Качанівка і Тростянець, місто Новгород-Сіверський – колишня столиця Сіверського князівства.

Волинська область перш за все відома Шацьким національним природним парком та його озерами (понад 220), основні з яких Світязь, Пулемецьке, Луки, Перемут, Пісочне. Область має також джерела хлоридних, натрієвих вод, поклади торфових лікувальних грязей, значні лісові масиви (понад 35 % території області). Природно-рекреаційний потенціал дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Багато також історико-культурних пам’яток: краєзнавчі музеї міст Луцька, Володимир-Волинського, Любомля, селища Берестечка, пам’ятки археології та архітектури у містах Камінь-Каширський, Устилаг та у селі Кортеліси, місця, пов’язані з життям Л. Українки в селі Колодяжне.

Рівненська область має характерний для Полісся ландшафт (ліси – 40%, луки 25-30%, болота 10-20%) і особливо вирізняється наявністю джерел лікувальних мінеральних вод (хлоридно-натрієвих, радонових, йодо-бромних тощо). Туристичними надбаннями також є міста Рівне, Острог та Дубно, які згадуються у стародавній історії Київської Русі та є одними з найдревніших міст України, місто Гоща має унікальний парк з рідкісними рослинами.

Київська область відома у всьому світі стародавнім містом Києвом, з його культурною та історичною спадщиною, яка органічно вписується в славетну історію не тільки України, але й світу. Київщина вирізняється великою ландшафтною різноманітністю: на її території знаходиться 177 річок, 55 водосховищ, 2383 ставків та 750 озер; визначним для організації рекреації є басейни річок Дніпро та Десна, лісові масиви, пам’ятки історії та культури тощо. В області є визначні в туристичному відношенні міста: Переяслав-Хмельницький, Біла Церква, та рекреаційні місцевості Ворзель, Тетерів, Боярка, Ірпінь.

На території Києва розташовано 2148 пам'яток історії та культури, з них 39 міжнародного значення. Оздоровчі заклади міста локалізуються в основному на курортах Пуща-Водиця і Конча-Заспа та в межах водно-зеленого діаметру лісопарків. У Києві формуються великі території масового відпочинку, до яких входять 83 парки культури та відпочинку з загальною площею 3902,4 га, що становить 4,7% території міста (без врахування гідропарків долини Дніпра), 3 ботанічні сади, зоопарк, музей народної архітектури та побуту, експоцентри, зони історико-культурних заповідників (Феофанія, Пирогово, Китаєво). Загальна площа територій масового відпочинку міста складає 40880 га.

З метою удосконалення туристичної діяльності в даному регіоні слід активніше пропагувати мисливський туризм, своєрідне "Поліське сафарі", сільський зелений. На Поліссі поки що цей вид туризму використовується нераціонально, хоча має велику перспективу, зокрема в сільських районах, розташованих поблизу озер Світязь, Пісочне, Добре, Пулемецьке та ін.

Значним туристичним потенціалом володіють узбережжя річок Дніпро, Десна, Прип'ять, Турія, Горинь, Стохід та інші. Але можливості розвитку рекреації та туризму в Поліссі обмежені через забруднення внаслідок Чорнобильської аварії. Найбільш постраждалими від цього є рекреаційні території Житомирської та Чернігівської областей. Надалі, за рахунок залучення у виробництво передових, екологоорієнтованих технологій, а також подальшої реалізації заходів з мінімізації забруднення території, має поступово покращитись екологічна ситуація. Звідси, провідним завданням розвитку рекреаційного комплексу є реабілітація вилучених рекреаційних територій з перспективним залученням їх до використання.