Перспективи розвитку туризму в регіоні

В умовах незначних доходів населення країни, частіше віддається перевага недорогому відпочинку, не пов’язаному з виїздом на великі відстані. Це робить актуальним розвиток туристичної діяльності в Поліському регіоні. Прискореному розвитку регіону має сприяти створення на його території вільних економічних зон, інтенсифікація спільного підприємництва, розширення прикордонного співробітництва тощо. З метою удосконалення туристичної діяльності в регіоні слід більше приділяти уваги освітньо-кваліфікаційному рівню персоналу та підвищенню рівня якості обслуговування, особливо в місті Києві.

Отже, туристично-рекреаційна сфера в регіоні - одна з перспективних, розвиток якої дасть можливість отримати міжнародні інвестиції, стимулювати підприємницьку діяльність, кардинально поліпшити соціально-економічну ситуацію у регіоні та залучити до даної діяльності усі верстви населення.

Створення рекреаційно-туристичного комплексу Поліського регіону, як однієї з важливих сфер життєдіяльності людини є соціально-необхідним і економічно доцільним. Назріла необхідність організаційно-структурної переорієнтації рекреаційно-туристичного господарства регіону, яка має пристосовуватися до наявної екологічної ситуації та уніфікованих міжнародних норм за рахунок створення нових форм рекреаційних форм.

Важливим доповнюючим фактором створення таких зон є конкретні соціальні потреби, рекреаційно-туристичні ресурси та екологічна ситуація в областях Поліського регіону. Дослідження сукупності територіальних ресурсів та історико-культурного потенціалу регіону дає можливість виділити в його структурі ряд місцевостей, придатних для створення рекреаційно-туристичних зон і центрів.

Дуже перспективним може бути також створення тут рекреаційно-туристичних курортополісів як нової форми інтеграції наукових досягнень в рекреаційно-курортному лікуванні та безпосереднього рекреаційного обслуговування.

Загальний аналіз наявного стану рекреаційно-туристичних можливостей Поліського регіону дає можливість зробити такі основні висновки:

- наявність рекреаційно-туристичних ресурсів у регіоні в 4-7 рази перевищує потреби місцевого населення, що дає підстави розвивати рекреаційно-туристичну сферу на цій території для зовнішніх потреб, створюючи нові формування – національні парки, вільні економічні туристичні зони, курортополіси тощо;

- структура рекреаційно-курортних закладів розподіляється за профілями: лікувально-оздоровчі заклади (санаторії, пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії) – 19,8%, заклади відпочинку (будинки відпочинку, пансіонати, дитячі оздоровчі табори) – 67,0%, заклади туризму (турбази, туристичні готелі) – 13,2;

- враховуючи негативний вплив радіаційного забруднення в межах значної частини рекреаційних територій необхідно збільшити кількість рекреаційно-курортних закладів на 40% проти базового стану (санаторії, профілакторії) для реабілітації здоров’я населення на “чистих рекреаційних територіях” всіх областей регіону;

- рекреаційно-курортні заклади, які мають капітальний фонд і розташовані на радіаційно-забруднених територіях, доцільно перепрофілювати для інших потреб, створити медичні центри – диспансери, центри протезування, гуртожитки та готелі для виробничо-навчальних закладів, управлінські структури малого бізнесу, спортивно-оздоровчі центри періодичного використання.

Однією з задач формування рекреаційно-туристичного комплексу Поліського регіону є визначення рекреаційно-туристичних центрів, а також інших рекреаційних осередків, що їх формують.

Придніпровський регіон