Практичного зацікавлення у зв'язку з їхнім масштабним і глибоким впливом

У мегаполіси весна приходить раніше, а осінь затримується. Такого висновку дійшли американські вчені з Інституту Меріленда.

Тривалість пір року змінюється через тепло, яке виділяє міська інфраструктура. Наприклад, науковці помітили, що у Балтіморі та Вашингтоні дерева зацвітають на 5 днів раніше, ніж за межами міст. А листя опадає на 10 днів пізніше.

Мегаполіси невпинно розростаються і це може значно змістити природний цикл, кажуть вчені. Тому вкрай важливо створювати в містах побільше зелених зон.

В Україні можливими наслідками зміни клімату можуть стати різкі коливання температур, затоплення великих ділянок суходолу, опустелення, нестача питної води на певних територіях (це може торкнутися східних і південних регіонів), збільшення кількості стихійних лих, у тому числі лісових пожеж, повеней, зсувів.

Як повідомляє zaxid.net, посилаючись на координатора програми зі зміни клімату з Національного екологічного центру України Христину Рудницьку, за даними вчених наслідки зміни клімату стануть відчутними швидше, ніж очікувалось. За тиждень до міжнародних переговорів ООН зі зміни клімату вийшов останній звіт вчених з прогнозами наслідків зміни клімату.

Так, учені впевнені, що з вірогідністю у 99-100% збільшиться частота та інтенсивність екстремально-гарячих днів. З вірогідністю 66-100% загальна температура на планеті підвищиться до 30◦С до 2050 року та до 50◦С до 2100 року залежно від регіону та рівня викидів парникових газів. Водночас вчені встановили межу недопущення підвищення загальної температури на 20С, після якої починаються катастрофічні та незворотні зміни клімату.

До економічних наслідків в Україні відносять незворотну втрату деяких природних ресурсів або значне їхнє зменшення (зокрема, водних, лісових, земельних), потребу у зміні територіальної структури економіки у зв’язку, зокрема, із затопленням територій, нестачею питної води, частими повенями та іншими природними лихами, збільшення навантаження на державний бюджет (через потребу в ліквідації наслідків природних лих, збільшення кількості непрацездатного населення, дотації сільському господарству тощо).

Для того, щоб уникнути цього та утриматися в межах 20◦С підвищення температури, індустріально розвиненим країнам, до яких також належить і Україна, необхідно скоротити викиди на 25-40% до 2020 року, а країнам, що розвиваються, на 15-30% від їхнього сценарію «бізнес як звичайно». Але на даний момент зобов’язання, які можуть взяти на себе індустріально розвинені країни, ледве сягають загального скорочення на 12-18% до 2020 року, а країни, що розвиваються, поки що не готові до необхідних скорочень, і їх викиди стрімко зростають.

«Перед початком міжнародних переговорів зі зміни клімату, політики мають дослухатися до інформації вчених. Подолання наслідків змін клімату коштуватиме на порядки дорожче, ніж їхнє попередження. Критично необхідно зменшити викиди парникових газів, і для цього мають докласти зусиль усі країни разом», – зазначила Христина Рудницька.

В Україні на державному рівні готується документ з назвою: "Національний план адаптації до кліматичних змін".

Затяжна спека до 40 градусів, як минулого літа, або різка зміна погоди зі злив на суху спеку і навпаки, як це відбувалося в червні-липні цього року, роблять Україну схожою на тропічну Африку.

Як відзачає "Сегодня", на державному рівні вже готується документ з масштабною назвою: "Національний план адаптації до кліматичних змін". Про це повідомила відповідальна за зв'язки зі ЗМІ Держагентства екологічних інвестицій при Кабміні Ілона Заєць.

"Перед нами поставлено завдання - скласти "План адаптації", - розповіли нам фахівці агентства. - Потім він буде погоджений з Мінфіном і Мінюстом.

По суті, в ньому прописане те, що слід врахувати поточні і прогнозовані зміни клімату, можливі наслідки для усіх економічних секторів. Наприклад, енергетики. Доведеться задуматися над тим, як ефективніше охолоджувати АЕС у спекотні літні місяці.

Також потрібно враховувати те, що споживання електроенергії літом через увімкнені кондиціонери практично таке ж, як і взимку, коли масово вмикаються обігрівачі. Перша версія "Плану адаптації" може бути складена вже нинішньої осені".

За словами екологів з держагентства, швидше за все, в плані будуть прописані і рекомендації для аграріїв - яким сортам овочів і злаків віддавати пріоритет, а від яких утриматися. Наприклад, є сенс перейти на вирощування пізніших сортів пшениці. Що ж до овочів, то, за словами екологів, треба серйозно розглядати таку вигоду від потепління клімату, як можливість збору двох урожаїв в рік (наприклад, капусти, гороху, моркви і т. д.).

Старший науковий співробітник Українського гідрометеорологічного НДІ Владислав Тимофєєв говорить, що подібні до нинішніх різкі зміни погоди влітку були і 10, і 20 років тому, проте зараз вони відбуваються частіше - з періодичністю тиждень-два.

"Це означає, що влітку наш помірний клімат стає схожим на тропічний. На півдні і в Криму стало більше опадів", - розповів він.

Експерти-аграрії говорять, що у нових температурних режимах в Україні можна буде вирощувати банани, але не в промислових масштабах. "Їх вже окремі садівники вирощують в Криму", - говорить експерт агроринку "Асоціації "Українського клубу агробізнесу" Роман Сластьон.

Нагадаємо, що у найближчий тиждень синоптики прогнозують спеку по всій країні більше 30 градусів. У Криму і південних областях температура досягатиме 38 градусів, на сході, в центрі країни і в Києві - до 34, проте у вихідні трохи похолодає - до 25-28 градусів. У західних регіонах - 28-31, проте щодня дощі та грози.

Часта зміна погоди не вплине на ціни на сезонні продукти. "Овочі і фрукти і далі дешевшатимуть, аж до серпня. В середині місяця ціни стабілізуються, а починаючи з вересня підуть вгору", - прогнозує директор компанії "ПроАгро" Микола Верницкий. Завдяки вологій погоді цього року плодоносні рослини довше живуть, а значить більше плодоносять.

Проаналізовано підходи до трактування урбанізації і сучасні тенденції її роз-

витку. Розкрито взаємозв'язки трансформаційних, екологічних і соціальних процесів

на прикладі гірської частини Львівщини.

Ключові слова: урбанізація, руралізація, екосистема, природне довкілля.

№7.Вступ. Урбанізаційні процеси у світі лежать у площині наукового і