Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємств

Тема 2. Формування потенціалу підприємства

Під час формування ринкової економічної системи на­бувають особливої актуальності проблеми планування та оптимізації можливостей підприємств довгострокового й поточного ха­рактеру. Досвід зарубіжних країн свідчить про необхідність утворення гнучких виробничо-організаційних систем, що умож­ливлювали б миттєве реагування на зміни в навколишньому се­редовищі. З огляду на це слід приділити увагу переосмисленню концептуальних підходів до створення та розвитку вітчизняних підприємств, а передовсім до процесів цілеспрямованого форму­вання їхніх потенціалів.

Ще й до сьогодні процесам формування потенціалу підприєм­ства не завжди приділяють належну увагу. Кризовий стан націо­нальної економіки та окремих підприємств, що супроводжується недовикористанням виробничих потужностей, нагромадженням понаднормативних запасів матеріалів і готової продукції, скоро­ченням чисельності працівників, зниженням їхнього кваліфіка­ційного рівня і продуктивності праці та іншими негативними явищами, закономірно призводить до втрати потенціалу. Нагада­ємо, що розмір і структура потенціалу сучасних виробничо-ко­мерційних організацій формуються за рахунок нагромаджених за радянських часів основних фондів, земельних ділянок, техноло­гій і т. д. Хаотичність процесів розвитку і не контрольованість кризових тенденцій на макрорівні спричинили руйнацію структури потенціалу, що виявилося в порушенні пропорцій між осно­вними елементами соціально-економічних систем сучасних під­приємств. У свою чергу, багаторівнева деформація пропорцій та зв'язків між складовими виробничих, соціальних, комерційних та інших підсистем підприємств зумовила мультиплікативність дез­організації та ініціювала наступний виток кризових загальносистемних змін.

Формування потенціалу підприємства — це процес створення і організації системи ресурсів таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних і оперативних цілей діяльності підприємства. Процес формування потенціалу під­приємства слід розглядати з урахуванням того, що він (потенціал) є складною економіч­ною системою з притаманними тільки їй певними властивос­тями.

Ці властивості економічних систем дають змогу виділити загальні постулати, які слід ураховувати при формуванні потенціалу підприємства:

• потенціал підприємства — це складна система характеристик його елементів, причому останні можуть тією чи іншою мірою заміщати один одного, тобто є альтернатив­ними;

• потенціал підприємства не можна сформувати на базі меха­нічного додавання елементів, оскільки він є динамічним угрупованням;

• під час формування потенціалу підприємства діє закон си­нергії його елементів;

• потенціал підприємства у вищих формах його виявлення може самостійно трансформуватися з появою нових складових елементів;

• елементи потенціалу підприємства мають функціонувати одночасно і в сукупності, бо закономірності розвитку можливостей підприємства не можуть бути розкриті окремо, а тільки в їх­ньому поєднанні, що потребує досягнення збалансованого опти­мального співвідношення між елементами;

• усі елементи потенціалу об'єктивно пов'язані з функціону­ванням і розвитком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з другої — вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу;

• складові потенціалу підприємства мають бути адекватними характеристикам продукції і послуг, що виробляються на підприємстві.

Закон синергії стверджує, що для будь-якої системи (підприємства. організації, фірми) існує такий набір елементів, при якому її потенціал завжди буде значно більше простої суми потенціалів елементів, що до неї входять, або суттєво меншим.

Синергія може мати подвійну користь: пряму і опосередковану.

Пряма користь – збільшення чистих грошових потоків від найбільш повного використання потенціалу підприємства. Вона має місце при операційній, управлінській, фінансовій синергії.

Операційна синергія – економія на операційних витратах за рахунок взаємодії маркетингового, фінансового, логістичного потенціалів.

Управлінська синергія – економія за рахунок змін підходів щодо формування потенціалу організаційної системи управління.

Фінансова синергія – економія за рахунок змін підходів до формування фінансового потенціалу підприємства.

Опосередкована користь – збільшення вартості потенціалу підприємства або зміна мультиплікатора ціна/прибуток.

Сучасні тенденції формування потенціалу підприємств. Нестабільність суспільного розвитку та глибинні трансформації економічної системи нашої держави спричинили перебудову всього господарського механізму підприємств, що виявляється у зміні пропорцій між елементами, формуванні нових і руйнуванні старих виробничих зв'язків, переоцінці традиційних орієнтирів розвитку.

Аналізуючи світові тенденції розвитку, слід указати на основу формування потенціалу сучасних підприємств — персонал. Теоретичною основою визначення розміру та управління трудовим потенціалом підприємства є концепція «людських ресурсів», яка виникла в середині XX ст. і довела необхідність використання економічних критеріїв для оцінки ролі соціаль­но-трудового фактора у виробництві. Більшість практичних розрахунків за даною концепцією базуються на можливості використання вартості створених робітником економічних благ, а також доходу, отриманого підприємством на цій основі, як критерію цінності співробітника. Інакше кажучи, усі профе­сійно-кваліфікаційні характеристики робітника оцінюються менеджерами тільки в разі можливості їх реалізації в рамках конкретної організації.

Поступове проникнення прогресивних теоретичних концеп­цій у практику позначилося деформуванням структури потенціалу підприємств. Нині більшість підприємств, розуміючи цін­ність власного персоналу, намагається за будь-яких умов збе­регти кваліфікованих працівників. Великого поширення набуває практика укладення «довічних» трудових угод, особливо характерна для японських підприємств. За своєю суттю трудовий потенціал підприємств має здатність до спонтанного нарощування, навіть за браком будь-якої фінансо­вої підтримки.

Іншою важливою особливістю потенціалу сучасних підпри­ємств є його інформатизація, що тісно пов'язана із соціально-трудовою складовою. Зв'язок реалізується через процеси нагро­мадження та обробки комерційної інформації персоналом під­приємства в процесі ведення бізнесу. Таким чином, цінність персоналу підприємства визначається інформаційними потоками, які він генерує в процесі господарювання. Якість інформаційних по­токів в організації безпосередньо впливає на її адаптивність, ці­леспрямованість, а отже, і на результативність діяльності. Інфор­мація пов'язує всі елементи підприємницької діяльності в єдину результативну систему. Вона регулює функціонування виробни­чої підсистеми, сприяє зростанню продуктивності праці персона­лу, ефективності використання основних та оборотних фондів, якісно розвиваючи всю економічну систему.

Прискорення темпів науково-технічного прогресу спричиняє зростання частки основних фондів в елементній структурі потен­ціалу сучасних підприємств, хоч на вітчизняних підприємствах цю тенденцію зумовлено скороченням усіх інших елементів.

Елементна структура потенціалу сучасних підприємств формується приблиз­но на 60 % за рахунок основних фондів, на 25 % — персоналу, на 15 % — інформації, фондів обігу та оборотних фондів. Ці розраху­нки базуються на статистичних даних, що дає змогу висновувати про асиметричність інформації через значну «тінізацію» економічних відносин. Але навіть такі дані уможливлюють констатацію ре­сурсної природи потенціалу сучасних підприємств, який форму­ється на екстенсивній основі. Слід указати на те, що з огляду на темпи науково-технічного прогресу та зростання нестабільності ринкових відносин у світовій практиці спостерігається збільшення частки наукомістких елементів.