Споживчої кооперації України

Відносини з вільним кооперативним рухом започаткували піонери української споживчої кооперації М. Баллін, В. Коз-лов, М. Зібер та інші. Вони підтримували дружні зв'язки з англійською, французькою та швейцарською кооперацією, листувалися із західними кооператорами, відвідували їхні країни для вивчення й запозичення досвіду, враховуючи соціально-економічну ситуацію в Україні. Українські кооператори намагалися налагоджувати торговельні контакти, брали участь у кооперативних конгресах і конференціях різних країн ще перед виникненням Міжнародного кооперативного альянсу (МКА). Українські діячі належали до ентузіастів утворення міжнародного об'єднання, навіть проектували заснування міжнародного кооперативного університету та видання кооперативної енциклопедії тощо. В 1889 р. В. Козлов був учасником кооперативного конгресу, що проходив у Парижі. Від 1880-х років західноукраїнський кооператор В. Нагірний впроваджував практичний досвід кооперативного будівництва та методи праці швейцарської кооперації.

У Західній Україні кооператори підтримували зв'язки з піонерами кредитної кооперації Німеччини Райффайзеном та Шульце з Деліча й застосовували їх кооперативні принципи в Галичині. Як піддані Австро-Угорщини, кооператори Галичини були добре знайомі із засадами і розвитком сільськогосподарської кооперації чесько-моравських земель.

Активно співпрацював з МКА український кооператор Херсонщини Микола Левитський. Він брав участь у роботі першого й наступних його конгресів протягом ЗО років як гість або як офіційний представник у складі російської та української кооперативних делегацій. М. Левитський був учасником конгресів МКА в Парижі (1896), Кремоні в Італії (1907), Гамбурзі (1910) й востаннє в Стокгольмі (1927). Персональним членом МКА був український кооператор С. Бородаєвський. Делегати західноукраїнської спілки міської споживчої кооперації "Народна торгівля" їздили на Міжнародний кооперативний конгрес у Будапешті (1909).

Протягом 1917 - 1920 рр. у часи визвольних змагань українського народу за незалежність кооперація в Україні досягла неабиякого розвитку. Було створено Всеукраїнську кооперативну спілку "Дніпросоюз", яка оголосила про свій вступ до А МКА. Кооперативні спілки України різних рівнів налагодили ділові відносини з кооператорами Фінляндії, Швеції, Німеччини, Болгарії, відновили та зміцнили давні зв'язки з кооператорами Сибіру та кооперативними організаціями кавказьких народів; які солідаризувалися з українськими кооператорами ще на всеросійських кооперативних з'їздах.

Найстаршим членом МКА з-поміж українських кооперативних організацій була західноукраїнська міська споживча кооперація "Народна торгівля". Вона також підтримувала тісні ко­нтакти з Гамбурзькою спілкою німецьких споживчих оптових організацій.

27-30 жовтня 1992 р. в роботі XXX конгресу МКА в Токіо брала участь і делегація) споживчої кооперації незалежної України, очолювана Головою Укоопспілки С. Бабенком. Відбулося також засідання виконкому МКА, який вирішив прийняти Центральну спілку споживчих товариств України - Укоопспілку до членів МКА. Отже, відкрилася нова сторінка в історії співпраці кооператорів України з міжнародним кооперативним рухом. Укоопспілка стала повноправним членом всесвітньо відомої міжнародної організації МКА, що відкрило кооператорам України шлях до міжнародних зв'язків.

Питання 2. Міжнародний кооперативний альянс, історія виникнення,