Питання 1. Національний характер споживчої кооперації в 1917-1918 рр. Спілкове будівництво у регіоні, губернії

1917 - 1918 рр. визначені подальшим зростанням ролі споживчої кооперації в кооперативному русі України та в її соціально-економічному житті. За 1917 р. на території України, що входила до складу Російської імперії, число споживчих товариств зросло з 4873 до 12 470, а в таких губерніях, як Катеринославська, Харківська і Херсонська кількість товариств зросла більше ніж у три рази. На початку 1919 р. число споживчих товариств досягло 13 656, а на 1 січня 1920 р. - 14 601. Кількість членів у них досягла 4 млн осіб, що разом з членами їх родин складало 15 млн осіб або більше половини всього населення.

Споживча кооперація здійснювала серед населення нормований розподіл товарів: солі, нафти, цукру, сірників і мануфактури, шкіри, тютюну, залізоскоб'яних і будівельних матеріалів.

Вступати в споживчі кооперативи населення, як і в дореволюційний період, спонукали найперше економічні обставини. Спад виробництва негативно вплинув на розвиток торгівлі та фінансову систему України. У таких умовах споживчі товариства чи не єдині знаходили можливості дещо пом'якшити проблеми споживача, певною мірою захистити його від спекулянтів.

Питання 2. Інші види кооперації в Україні у 1917 - 1920рр.

Поряд зі споживчою помітно розвинулася кредитна, сільськогосподарська, видавнича, будівельна та інші види кооперації.

Кредитна кооперація почала розширюватися ще до Першої світової війни і досягла кількості 2477 кредитних кооперативів з 3 млн 900 тис. наддніпрянських селянських господарств.

У чистому вигляді кредитна кооперація мала кредитувати інші форми кооперації. Нагромаджуючи фонди, вона не бачила іншого шляху, щоб врятувати їх від інфляції і займалася виробничою діяльністю, не прагнучи отримувати надприбутки за рахунок споживача, оберігала робітників і селян від капіталістичних утисків. На гроші кредитної кооперації у Чугуєві (на Харківщині) працював комбінат "Деревметал", великі вкладення зроблено в будівництво Таращанського машинобудівного заводу.

В Україні 1917 - 1920 рр. в умовах державотворення  розвивався ще один вид кооперації - сільськогосподарська. 2 - 5 січня 1918 р. на,зборах уповноважених Київського центрального сільськогосподарського товариства його перетворили на Центральну сільськогосподарську спілку (Централ).

Страхова кооперація була започаткована в 1918 р. Дніпросоюзом. Страхували здоров'я, життя і майно людей. Щоб запобігти нещасним випадкам, зменшити їх шкідливі наслідки, спілка мала організовувати амбулаторії, лікарні, санаторії, ветеринарне обслуговування, пожежну охорону, видавати відповідну літературу освітнього характеру тощо. Але через тогочасні економічні, соціальні і політичні умови розгорнути свою діяльність вона не змогла.

Всеукраїнська кооперативна видавнича спілка була створена в 1918 р. Книгоспілка видавала літературу з питань кооперації, сільського господарства, природознавства, історії, літератури, а також підручники і науково-популярну літературу. Наприкінці 1918 р. до Книгоспілки увійшли 36 кооперативних організацій і різних спілок.

У 1919 р. в Одесі за ініціативою відомого кооперативного діяча С. Бородаєвського було створено Трудсоюз - Всеукраїнську спілку виробничих кооперативів, що об'єднувала ремісничі, рибальські, транспортні і "копальняні кооперативи. Найчастіше їх створювали у великих портових містах.

Украінфільм - це пайове товариство, що було створено на початку 1918 р. Його членами стали українські громадські й кооперативні організації та артисти. Мета товариства - знімати і поширювати українські фільми. Пайові внески для створення Українфільму вклали "Дніпросоюз", "Українбанк", київський "Союзбанк", Коопцентр та інші кооперативні об'єднання.

"Оселя" - це будівельний кооператив, що виник улітку 1928 р. Його завдання - будувати житло в Києві та його околицях.