2020-08-05
81
Деякі особливості німецької артикуляційної бази
Для німецької артикуляції характерні наступні ознаки:
1. Губи не напружені і не прижаті до зубів. Опускаючи нижню щелепу, отвір має овальну форму. Округляючи і виставляючи губи вперед, більш активною є верхня губа. В українській артикуляційній базі губи також ненапружені, але щільно торкаються зубів, форма губного отвору більш розтягнута.
2. В німецькій мові нижня щелепа опускається і піднімається різко і енергійно, ступень розпилення вар’їрує.
3. Гортань опущена, внаслідок чого опускаються також корінь та задня спинка язика. Це приводить до збільшення заднього резонатора і голос отримує гортанний тембр. В українській мові гортань не опущена, гортанний тембр відсутній.
4. В наслідок опущення гортані, корні язика та задньої спинки, увесь язик зміщується вперед і кінчик язика має контакт з передніми нижніми зубами, передня спинка язика злегка підведена.
5. Для голосових зв’язок є типовим слизькі положення: перехід від розширеного до звуженого положення при створюванні голосних з сильним приступом.
6. Мускульне напруження артикуляційних органів (язика та губ) стійке.
7. Для мовного виходу типовим є сильний поштовх, в наслідок чого створюється велике повітряне наповнення ротової порожнини.
Описані особливості німецької артикуляційної бази виявляються у період начальної робочої позиції та зберігаються також при створюванні звуків. При утворюванні складу є типовим різкий повштохоподібний видох. Це створює специфіку ритма німецької мови, придає їй чіткий повштохоподібний характер.
НАГОЛОС
1. В німецькій мові наголос падає у більшості випадків на перший склад кореня. Другий склад є ненаголошеним. Наголос в німецькій мові значно сильніший, тому різниця між наголошеним та ненаголошеним складом значно більша, ніж в українській мові. Наголос у німецькій мові нерухомий:
der ´Tisch – die ´Tische
5
2. В словах, запозичених з інших мов, частіше зберігається наголос тієї мови з якої воно запозичене:
die Rezep'tion
3. В складних словах основний наголос падає на кореневий склад першого слова:
das 'Doppelzimmer
ІНТОНАЦІЯ
У німецькому реченні наголос падає на повнозначні слова: іменники, прикметники, смислові дієслова, числівники, прислівники, питальні та вказівні займенники. Ненаголошеними звично бувають службові слова (артиклі, сполучники, прийменники), допоміжні дієслова, дієслова - зв’язки, особові та присвійні займенники.
Головний наголос виділяє найбільш важливі слова. Головний наголос позначається двома рисочками перед наголошеним складом: ['']. Другорядний наголос позначається знаком: [' ].
У непоширеному спонукальному реченні наголос падає на наголошений склад дієслова:
´Kommen Sie!
´Trinken Sie!
У поширеному спонукальному реченні основний наголос падає на найважливіше по значенню слово, на дієслово падає додатковій наголос
Nehmen Sie ''Platz!
Buchstabieren Sie bitte ''hier!
Смислові групи відокремлюються одне від одного паузами, які позначаються однією вертикальною рисою:
Alle schreiben I gut.
Для мелодії німецької мови характерні два основних тона: низькій та високий. Низька мелодія використовується для оформлення оповідних та наказових речень, а також питальних з питальним словом. Цей тип мелодії позначається стрілкою вниз ↓:
Mein Name ist Mieler. ↓
Woher kommen Sie? ↓
Hören Sie den Dialog! ↓
6
Високий тон використовується у питальних реченнях без питального слова. Цей тип мелодії позначається стрілкою уверх ↑:
Sprechen Sie Deutsch? ↑
На закінчення ще одне зауваження. По радіо та телебаченню ви чуєте, як говорять або співають на німецькій мові. Вимова часто відрізняється від того, що ви вивчаєте в рамках даного курсу. Причиною цього є той факт що у різних частинах німецько простору говорять на різних діалектах. Ритм речення і наголос, як правило, не змінюється.
ПАУЗИ У РЕЧЕННЯХ
Як між окремими реченнями, а також і між групами слів виникають паузи. Найбільш довгі паузи бувають у кінці речення, найбільш короткі – між групами слів, які є однією синтаксичною групою. Усередині синтаксичної групи паузи не допускаються.
Неможна відділяти паузою означення від означеного слова, артикль, вказівні та присвійні займенники або прийменники від іменників, особові займенники від дієслова.
7
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ЗВУКОВОЇ БУДОВИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Особливості німецьких голосних звуків
1. Голосні німецької мови підрозділяються на довгі та короткі. Від довготи голосних часто залежить значення слова.
Довгий звук Короткий звук
der Staat - держава die Stadt - місто
die Saat - посів satt - ситий
fühlen - почувати füllen - наповнювати
2. Голосні по якості поділяються на закриті та відкриті. Ця якість зв’язана з висотою підйому язика.
Закритий звук Відкритий звук
die Beeren - ягоди die Bären - ведмеді
die Ehre - честь die Ähre - колос
3.Усі німецькі голосні, які стоять на початку слова або кореня, вимовляються з так названим новим або твердим приступом. Для отримання твердого приступу голосного треба посилити видох повітря з легень, затримати його в гортані так, як це відбувається при покашлюванні. Твердий приступ різко відділяє слово або склад, яке починається з голосної від іншого слова або склада, через що німецька мова звучить з відривом, різко.
Anna [ 'ana]
8
