Особливості німецьких приголосних звуків

 

Всі приголосні німецької мови поділяються за участю голосу на глухі та дзвінкі.

 

 

1. Глухі приголосні [p, t, k] вимовляються більш напружено, ніж українські, з приступом. Приступ є результатом більш сильного видиху при менш слабкому напружені органів, утворюючих змикання:

die K arte – карта

                                                die T at - вчинок

 

2. Дзвінкі приголосні вимовляються більш слабкіше і менш дзвінко, ніж українські, особливо на початку слова, або після глухого приголосного:

 

                                              beginnen - починати

                                 auf  Wiedersehen - до побачення

 

3. Німецькі приголосні звуки ніколи не пом’якшуються (не палаталізуються), в той час як українські можуть бути твердими і пом’якшеними:

                                                            

                                                der Tisch - стол

                                                das Wetter - погода

 

4. Дзвінки приголосні [b, d, g] наприкінці слова та складу вимовляються глухо як [p, t, k].

 

                                     o b      un d      Ta g

 

 

9

ПРАВИЛА ЧИТАННЯ ДОВГИХ ТА КОРОТКИХ ГОЛОСНИХ

Голосні а, е, і, о, u можуть читатися довго та коротко.

 

1. Голосні читаються довго:

 

а) У відкритому наголошеному складі (який закінчуються на голосний звук):

                                      O ber                         m a len

                                      r u fen                         l e sen

 

б) В умовно закритому складі, якій закінчується тільки на один приголосний (але у більшості службових односкладових слів, як, наприклад was, um, ob, mit голосні вимовляються коротко):

                                      T a g – T a ge                r o t - r o te

 

в) При позначенні голосного звуку двома однаковими голосними буквами:

                                         

                                      M ee r      B oo t       S aa l                

 

г) Перед h (після голосних h не читається, а служить лише знаком для позначення їх довготи):

                                     f a hren     L e hrer    M ö hre

 

д) Буквосполучення ie вимовляється як і  довге:

 

                                    l ie gen                         h ie r

                                    v ie l                             B ie r

2. Голосні читаються коротко:

 

а) Перед двома однаковими і декільками приголосними:

                                    k o mmen                     K i nd

                                    A nna                          T i sch

 

10

ПРАВИЛА ЧИТАННЯ БУКВ ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ

 

1. В німецькій мові є три букви, які приймають умляут: (дві крапки над буквою)

                                               a, o, u - ä, ö, ü

а) ä читається як українське «е»:

 

                                   popul ä r                        f ä hrt

                                   tr ä gt                             M ä dchen

 

б) ü не має співвідношення в українській мові. Щоб правильно вимовляти звук, позначений буквою, треба витягувати губи вперед і вимовляти звук [i:]:

 

                                  Ü bung                           K ü hl

                                  s ü ss                               T ü r

 

Як [y]читається буква у (юпсілон):

                                  L y rik                              T y p

 

в) ö теж не має співвідношення в українській мові. Щоб правильно вимовляти звук, позначений буквою ö, треба витягнути губи вперед, округлити їх та вимовити як українське e.

       

                                 ö ffnen                              L ö ffel

                                 k ö nnen                                 m ö gen

 

2. В німецькій мові є наступні дифтонги: ai, ei, eu, ey, au, ay, äy.

Вони являють собою злиття двох голосних в один звук, при чому другий голосний звук дуже короткий.

 

а) Дифтонги ei, ey, ai, ay читаються як український «ає»:

 

                             z we i                M ai           B ay ern

                             m ei n                S ai te        M ey er

 

б) Дифтонги eu, äu читаються як український «оє»:

 

                            L eu te                                     Fr äu lein

                            h eu te                                      l äu ft

 

в) Дифтонг au читається як український «ао»:

                            R au m                                       au ch

 

 

11

3. а) Буква h позначає звук який утворюється при легкому видиху. Подібного звуку в українській мові немає. На початку слова або складу перед голосними буква h  вимовляється:

 

                         h aben                                       ge h ören

                         h eben                                       h eute

 

б) після голосної букви h не читається, а позначає тільки довготу стоячого перед нею голосного:

 

                         ne h men                                    fa h ren

                         Ku h                                               sie h e

 

4. а) Буква s перед голосними читається як українське «з»:

 

                         s itzen                                        Le s er

                         S onne                                        la s en 

 

б) В середині і в кінці складу буква s читається як українське «с»:

 

                         Herb s t                                       Re s t

                         näch s te                                      be s te

 

в) Перед буквами p, t на початку слова і кореневого складу буква s читається як українськa «ш»:

 

                         sp rechen                                    ge sp annt

                         St adt                                         st udieren

 

г) Букви ss, ß завжди читаються як українська «с»:    

 

                        Me ss e                                          gro ß

                        Ru ss e                                           hei ß en

5. а) Буква v в німецьких слова читається як українська «ф»:

 

                         Vater verstehen

                         Volk vorziehen

 

б) в словах, запозичених з інших мов буква v читається як українська «в»:

                                 Viktor                      die Vase

 

 

12

 

 

13

LEKTION 1

 

Thema: Begrüßung. Ankunft der Gäste.

Grammatik: Grundzahlen (1-12). Die schwachen Verben und Verb ‚sein’ im Präsens.

Dialog: Sie wünschen bitte?

Kompetenz: Hören. Sprechen.

Wörter und Wendungen

 

Guten Morgen! Guten Tag! Guten Abend! Gute Nacht! Wie geht es Ihnen? Wie geht es dir? Wie geht’s? Danke, gut. Sehr gut, danke (Super)! Naja, es geht. Ach, nicht so gut. Sie wünschen bitte? Moment (Augenblick) bitte. Wie ist Ihr Name? Mein Name ist … Wie heißt du? Ich heiße … Herzlich willkommen!  Herr …  Frau …

- Доброго ранку! - Доброго дня! - Добрий вечір! - Доброї ночі! - Як у Вас справи? - Як у тебе справи? - Як справи? - Дякую, добре. - Дуже добре, дякую. - Так собі, нормально. - Не дуже добре. - Що ви бажаєте? - Хвилиночку, будь ласка. - Як Ваше прізвище? - Моє прізвище … - Як тебе звуть? - Мене звуть … - Ласкаво просимо! - звертання до чоловіка - звертання до жінки

 

Grammatik: Grundzahlen (1-12).

 

1 – eins 2 – zwei 3 – drei 4 – vier 5 – fünf 6 – sechs

7 – sieben 8 – acht 9 – neun 10 – zehn 11 – elf 12 – zwölf

 

 

14

Grammatik:                       Die schwachen Verben in Präsens

                            (дієслова слабого відмінювання у теперішньому часі)

 

В німецькій мові існує два основних типа відмінювання: слабе та сильне.

Теперішній час дієслів слабого відмінювання утворюється шляхом додавання до основи інфінітива особових закінчень:

 

	Singular	Plural
ich du er, sie, es	- e - (e) st - (e) t	wir ihr sie, Sie	- en - (e)t - en

 

Якщо корінь дієслова закінчується на d, t або m, n з попереднім приголосним, то у 2-й особі однини і множини і у 3-й особі однини між коренем і закінченням дієслова стоїть –е:

Singular
Person	lernen	arbeiten	zeichnen
ich du er (sie, es)	lerne lernst lernt	arbeite arbeitest arbeitet	zeichne zeichnest zeichnet
Plural
wir ihr sie	lernen lernt lernen	arbeiten arbeitet arbeiten	zeichnen zeichnet zeichnen

 

Präsens використовується:

 

а) для вираження дії або процесу, яке відбувається у момент мовлення:

 

Er arbeitet im Hotel. – Він працює у готелі.

 

б) для вираження тривалої дії або дії, яке повторюється:

 

Meine Schwester spricht deutsch. – Моя сестра розмовляє німецькою.

 

в) для вираження майбутнього часу:

 

Morgen fahren wir auf die Krim. – Зранку ми їдемо до Криму.

 

 

15

 Verb ‚sein’ im Präsens ( дієслово «бути» )

Дієслово sein може виступати як допоміжне дієслово (для утворення складних форм часу), так і самостійно у значенні «бути» (як зв’язка).

В українській мові дієслово «бути» у теперішньому часу не використовується і тому дієслово sein не перекладається. В німецькій мові присутність дієслова – обов’язкове.

             

 Дієслово sein у теперішньому часівідмінюється наступним чином: