2020-08-05
96
Військовослужбовець у кримінальному процесі може виступати у якості: свідка, підозрюваного, обвинуваченого.
Обвинуваченим є особа, щодо якої в установленому цим Кодексом порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. Після призначення справи до судового розгляду обвинувачений називається підсудним (ст. 43 КПК).
Підозрюваним визнається:
1) особа, затримана по підозрінню у вчиненні злочину;
2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого. (ст. 43-1 КПК).
У справах про адміністративні правопорушення військовослужбовець може виступати у якості: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка.
У невідкладних випадках до порушення кримінальної справи органом дізнання або слідчим може бути проведений лише огляд місця події (стаття 190 КПК). Про результати огляду слідчий складає протокол. Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді. УСІ ІНШІ СЛІДЧІ ДІЇ МОЖУТЬ ПРОВОДИТИСЯ ЛИШЕ ПІСЛЯ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ.
|
|
|
а) Надання показань або пояснень:
Відповідно до ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.
Обвинувачений і підозрюваний має право: знати, в чому він звинувачується (підозрюється); відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту.
Згідно з вимогами статті 69 КПК відмовитися давати показання як свідок має право: «… 2) особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право давати пояснення (ст.268 КУпАП).
Свідок у справі про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання (ст. 272 КУпАП). Водночас законом не передбачена відповідальність за ненадання (надання неправдивих) пояснень.
б) Затримання:
Відповідно до ст. 106 КПК орган дізнання, слідчий вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:
1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
|
|
|
При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного.
Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав затримання.
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу (ст.263 КУпАП).
в) Обшук особи або виїмка у неї предметів:
Обшук особи або виїмка у неї предметів і документів (Стаття 184 КПК) провадяться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника.
Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:
1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;
2) при затриманні підозрюваного;
3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;
4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини в справі.
У особи, яка вчинила адміністративне правопорушення може бути вилучено виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей документи і речі, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, (ст.265 КУпАП).
г) Обшук, особистий огляд:
Відповідно до ст. 177 КПК обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи.
У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого володіння особи, може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про проведений обшук та його результати.
Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді.
Посадовими особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ може провадитись особистий огляд особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (ст. 264).
д) Виїмка:
Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого (Стаття 178 КПК). Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи, а також виїмка документа виконавчого провадження проводиться лише за вмотивованою постановою судді.
