Гістологічна класифікація раку легенів

 

І. Плоскоклітинний (епідермоїдний) рак (40-50% спостережень) :

  а) високодиференційований рак;

  б) помірно диференційований рак (без ороговіння) (Мал. 10.1);

  в) малодиференційований рак.

ІІ. Дрібноклітинний рак:

  а) овсяноклітинний, лімфоцитоподібний, веретеноклітинний рак;

  б) плеоморфний рак.

ІІІ. Аденокарцинома (15-25% спостережень) :

  а) високодиференційована аденокарцинома (ацинарна, папілярна);

  б) помірно диференційована аденокарцинома (залозисто-солідна);

    в) малодиференційована аденокарцинома (солідний рак з утворенням слизу)

ІV. Крупноклітинний рак (10-15% спостережень) :

  а) гігантоклітинний рак;

  б) світлоклітинний рак.

V. Змішаний рак (плоскоклітинний та аденокарцинома, аденокарцинома та дрібноклітинний і т.п.)

 

Як видно з наведених вище даних, для обліку «агресивності» пухлини гістологічна класифікація доповнюється оцінкою ступеня диференціювання пухлини – високодиференційована (менш злоякісна) або низькодиференційована (злоякісніша).

Частота гістологічних типів залежить від клініко-анатомічної форми пухлини. При центральному РЛ частіше зустрічається плоскоклітинний рак, при периферичному - аденокарцинома. У чоловіків частіше буває плоскоклітинний рак, у жінок аденокарцинома зустрічається в 4 рази частіше, ніж у чоловіків. Останнє, мабуть, є наслідком того, що причини виникнення раку легені у чоловіків і жінок різні.

Отже, основними гістологічними типами РЛ є: плоскоклітинний рак, аденокарцинома, дрібноклітинний і крупноклітинний рак.

Дрібноклітинний (ДРЛ) рак у зв'язку з його агресивністю, схильністю до раннього метастазування і іншими біологічними особливостями, що визначають специфіку лікування, – виділений в окрему групу.

Недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) об’єднує решту всіх типів РЛ в одну групу. Це пояснюється тим, що в даний час результати лікування різних гістологічних форм недрібноклітинного РЛ приблизно однакові і гістологічна структура поки мало враховується при визначенні тактики лікування.

 

           Мал. 10.1. Помірно диференційований плоскоклітинний рак  

 

Для РЛ характерним є лімфогенне метастазування. Згідно Міжнародної анатомічної класифікації (1980) лімфовузли легені і середостіння підрозділяються на групи, відповідні етапам регіонарного метастазування:

1) інтрапульмональні (внутрішньолегеневі) лімфовузли, розташовані уздовж сегментарних бронхів, – перший етап метастазування;

2) бронхопульмональні лімфовузли, розташовані уздовж часткових бронхів і крупних судин, – другий етап метастазування;

3) лімфовузли, розташовані уздовж головних бронхів і навкололегеневих судин, верхні і нижні трахеобронхіальні – третій етап метастазування;

4) паратрахеальні, превенозні, параезофагеальні, парааортальні (медіастинальні) лімфовузли – четвертий етап метастазування.

Крім того, необхідно брати до уваги особливості зонального лімфостоку. У лівій легені відтік лімфи з верхньої зони (верхня частина верхньої частки) скерований у ліві паратрахеальні лімфовузли, що з'єднуються з передніми лівими медіастинальними вузлами і вузлами в ділянці лівого поворотного нерва. Середня зона зліва включає язичкові сегменти і верхню частину нижньої частки. Лімфатичні судини цієї зони впадають до лівих і правих паратрахеальних, а також і у біфуркаційні лімфовузли. Відтік лімфи від базальних сегментів нижньої частки зліва (нижня зона), направлений у біфуркаційні лімфовузли.

Праворуч лімфостік з верхньої і середньої часток переважно скерований у праві паратрахеальні лімфовузли, а з нижньої частки – у біфуркаційні.

Практично процес лімфогенного метастазування є дуже варіабельним і в кожному випадку індивідуальний. Блокування лімфатичних вузлів різними попередніми захворюваннями або метастазами приводить до дезорганізації лімфостоку. Крім того, у 15-25% хворих раком легені виявляються, так звані, «стрибаючі» метастази в лімфовузли наступного етапу метастазування, минувши попередній.

Здібність до інтенсивного метастазування - одна з самих зловісних рис раку легенів. У 90% хворих, що загинули від цієї хвороби, знаходять при автопсії численні метастази. Симптоматика вторинного ураження органів і тканин часто домінує у клінічній картині захворювання, заплутує діагностику, значно обтяжує перебіг хвороби, робить безперспективними хірургічні або інші методи лікування.

Швидке і часте метастазування з ураженням віддалених органів спостерігається у людей молодого віку.

Гістологічна будова пухлини легенів впливає на частоту ураження того або іншого органу і ступінь розповсюдженості пухлинних клітин. Встановлено, що при плоскоклітинному раку метастазів у віддалених органах не було у 53% хворих, а при аденокарциномі - у 29%. За думкою більшості дослідників, особливо часто метастазують малодиференційовані раки легенів.

Метастази в печінку констатуються у 40% хворих, до наднирників - у 25-30% (Мал. 10.2), до мозку - у 25-40% (Мал. 10.3), до кісток - у 15-20%, у нирки у 15-20%.

 

Мал. 10.2. Метастази раку легенів у наднирники http://www.vh.org/adult/provider/radiology/LungTumors/TitlePage.html Мал. 10.3. Метастази раку легенів у головний мозок (http://www.vh.org/adult/provider/radiology/Lung Tumors/TitlePage.html)

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: