Захворюваність та смертність від первинного раку печінки

Первинний рак печінки - відносно рідке захворювання, яке складає, за різними відомостями, від 0,2 до 3% всіх випадків раку. Серед хворих більше осіб чоловічої статі у віці від 50 до 65 років. Найбільш часто розвивається гепатоцелюлярний рак (90%), рідше - холангіоцелюлярний (10%).

У 2004 році у США зареєстровано 18920 нових випадків раку печінки та жовчних протоків.

При порівнянні з тенденціями при багатьох видах злоякісних пухлин, кількість хворих на рак печінки продовжує рости поряд зі смертністю. Рак печінки зустрічається у 10 разів частіше у країнах, що розвиваються - Азії та Африці. У багатьох з цих країн рак печінки - домінуючий вид пухлини.

Форма росту та гістологічна будова

Існує декілька форм раку печінки, різних за походженням. Виділяють:

- гепатоцелюлярну карциному (гепатому, печінково-клітинний рак, що походить, як видно з назви, з клітин паренхіми печінки);

- холангіокарциному (пухлина з клітин епітелію жовчних протоків, яка складає 5-30% всіх первинних злоякісних пухлин печінки);

- ангіосаркому печінки (злоякісну гемангіоендотеліому печінки - одну з самих злоякісних пухлин печінки, що походить з ендотелію судин);

- гепатобластому (злоякісну пухлину печінки дитячого віку).

Метастазування

Для первинних пухлин печінки характерним є місцевий інвазивний ріст, особливо часто пухлина проростає у діафрагму. Віддалені метастази найчастіше знаходять у легенях (до 45% випадків).

Відомі фактори ризику, які можуть сприяти розвитку раку печінки.

1. Стать. Чоловіки частіше хворіють на рак печінки у порівнянні з жінками. Можливо, це пов’язано з більш частим вживанням чоловіками алкоголю та палінням.

2. Розвитку раку печінки сприяє хронічний вірусний гепатит (гепатит В або С). Ризик виникнення печінково-клітинного раку у носіїв вірусу збільшується у 200 разів;

3. Цироз печінки;

4. Гемохроматоз (надлишковий вміст заліза в організмі);

5. Паразитарні хвороби (опісторхоз, шистосоматоз та ін.);

6. Сифіліс;

7. Хронічний алкоголізм;

8. Вплив канцерогенів (поліхлоровані дифеніли, хлоровані вуглеводневі розчинники, наприклад, тетрахлористий вуглець, нітрозаміни, органічні пестициди, афлатоксини, що містяться у харчових продуктах).

9. Паління тютюну. Існує взаємозв’язок між палінням і розвитком раку печінки. Ризик збільшується при одночасному вживанні алкоголю.

10. Анаболічні стероїди - чоловічі гормони використовуються деякими спортсменами для збільшення м’язової маси. Тривале використання анаболічних гормонів може дещо збільшити ризик розвитку раку печінки.

11. Миш’як. У деяких частинах світу вживання води, забрудненої миш’яком, збільшує ризик раку печінки.

12. Протизаплідні препарати. Використання деяких з цих препаратів може також збільшити ризик розвитку раку печінки. Натепер використовуються нові види протизаплідних препаратів і їх вплив на ризик раку печінки ще не відомий.

Клініка

На початкових стадіях раку спостерігається загальне нездужання, різні диспепсичні розлади (втрата апетиту, нудота, іноді блювота), відчуття важкості у правому підребер’ї, тупі ниючі болі, підвищення температури. З’являються загальна слабкість, схуднення, анемія.

З розвитком захворювання може виявлятися збільшення печінки, печінка може виступати з-під реберної дуги, може набувати дерев’янистої щільності, горбкуватості. При прощупуванні ділянки печінки може визначатися пухлиноподібне утворення. Поступово зростає жовтуха.

Клінічна класифікація раку печінки за системою TNM

(код МКХ-0-С22)

Т- первинна пухлина
ТХ	Не досить даних для оцінки первинної пухлини
Т0	Первинна пухлина не визначається
Т1	Солітарна пухлина без інвазії в судини
Т2	Солітарна пухлина з інвазією в судини або численні пухлини, жодна з яких не більша 5 см
Т3	Численні пухлини розміром понад 5 см у найбільшому вимірі або ураження основної гілки ворітної або печінкової вени (вен)
Т4	Пухлина (пухлини), яка безпосередньо поширюється на суміжні органи, крім жовчного міхура, або пухлина (пухлини) з перфорацією вісцеральної очеревини
N – Реґіонарні лімфатичні вузли (реґіонарними лімфатичними вузлами є лімфатичні вузли воріт печінки (у т.ч. розташовані в гепатодуоденальній зв’язці)
NX	Не досить даних для оцінки стану реґіонарних лімфатичних вузлів
N0	Немає ознак ураження реґіонарних лімфатичних вузлів
N1	Наявні метастази в реґіонарних лімфатичних вузлах
M – Віддалені метастази
МХ	Не досить даних для визначення віддалених метастазів
М0	Віддалені метастази не визначаються
М1	Наявні віддалені метастази

Групування за стадіями

Стадія І	Т1	N0	M0
Стадія ІІ	T2	N0	M0
Стадія ІІІА	T3	N0	M0
Стадія ІІІВ	T4	N0	M0
Стадія ІІІС	Будь-яке Т	N1	M0
Стадія ІV	Будь-яке Т	Будь-яке N	М1