ТЕМА 3 : Теорії міжнародної торгівлі

1. Неокласичні теорії

2. Теорія ефекту мі штабу

3. Модель внутрішньогалузевої торгівлі

4. Торгівля, що ґрунтується на динамічний технологічних розбіжностях

5. Модель впливу транспортних витрат на МТ

6. Економічне зростання у МТ

Питання

Сміт, Рікардо

Сутність: країна володіє абсол перевагою якщо виготовляє певний товар з меншими втратами роб часу, ніж інша кр; за одиницю витрат виготовляє більше певного товару, ніж інша кр. Держава не повинна втручатися, а має підтримувати режим відкритих ринків і свободу. Експорт є позит фактором для ек оскільки дозволяє реалізувати надлишки виробл товарів. Кра має спец на в-ві тих товарів, де вона має абс переваги і торг ними в обмін на ті тов., абс перевагами у в-ві яких володіють ін. країни.

 

Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо.

Розвиваючи теорію абсолютної переваги, Д. Рікардо довів, що міжнародна торгівля взаємовигідна для двох країн навіть у тому випадку, коли жодна з них не має абсолютну перевагу по жодному товару.

Д. Рікардо вивів закон порівняльних переваг виходячи з наступних передумов:

• трудова теорія вартості;

• вільна торгівля;

• постійні витрати виробництва;

• зроблена мобільність праці усередині країни і повна немобільність у відносинах між країнами;

• відсутність технічного прогресу;

• відсутність транспортних витрат.

Теорія порівняльних переваг  – якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, що вони можуть робити з відносно більш низькими витратами в порівнянні з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідної для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, чим в іншій.

Теорія порівняльних переваг використовує поняття альтернативної ціни, що теж саме, що й витрат (ціни) заміщення. Вона являє собою просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, витраченого на їхнє виробництво. Поняття витрат заміщення практично еквівалентно за змістом альтернативній ціні з тією тільки різницею, що в даному випадку порівнюються величини, зворотні витратам праці, - кількість одиниць товарів, зроблених за одиницю часу.

В умовах зростаючих витрат заміщення можлива тільки часткова спеціалізація при виготовленні продукту.