По процесуальному положенню підекспертних

1. Судово-психологічна експертиза проводиться відносно таких процесуальних фігур, як підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок і потерпілий.

Особа, затримана за підозрою в здійсненні злочину, або особа, до якої застосований запобіжний захід до пред'явлення звинувачення, є підозрюваною.

Після винесення ухвали про залучення його в якості обвинуваченого підозрюваний визнається звинуваченим.

Обвинувачений, справа відносно якого прийнята до виробництва судом, іменується підсудним.

Потерпілим визнається особа, якій злочином причинений моральна, фізична або майнова шкода, але тільки після того, як дізнавач, слідчий або суддя винесе ухвалу, а суд — визначення про визнання громадянина потерпілим.

Як свідок для надання свідчень може бути викликана будь-яка особа, якій можуть бути відомі які-небудь обставини у кримінальній чи цивільній справі. Не можуть допитуватися в якості свідка захисник обвинуваченого, адвокат, представник громадської організації (про обставини справи, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням своїх обов'язків) і особа, яка через свої фізичні або психічні недоліки не здатен правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні свідчення.

На стадії попереднього слідства судово-психологічна експертиза призначається відносно підозрюваних, обвинувачуваних, свідків і потерпілих, а при судовому розгляді— відносно підсудних, свідків і потерпілих.

По характеру питань, що вирішуються експертизою, і юридичному значенню експертних висновків

1) експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості обвинуваченого (підсудного) і їх впливу на його поведінку під час здійснення інкримінованих йому діянь. Основне значення психологічної експертизи особистості полягає в тому, що експертний висновок може бути використано з метою індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання;

2) експертиза фізіологічного / патологічного афекту у обвинуваченого (підсудного) у момент здійснення інкримінованих йому діянь. Проводиться для судового встановлення стану фізіологічного чи патологічного афекту (сильного душевного хвилювання) обвинуваченого у момент здійснення злочину. (Визначення стану афекту впливає на міру відповідальності - покарання, осудність-неосудність – патологічний комплексна експертиза)

3) експертиза здатності неповнолітнього обвинуваченого| (підсудного) з відставанням у психічному розвитку, не пов'язаним з психічним розладом, повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними.

Неповна міра усвідомлення і регуляції своїх протиправних дій неповнолітнім з відставанням в психічному розвитку, не пов'язаним з психічним розладом, служить підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності;

4) експертиза здатності  свідка або потерпілого правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і надавати про них правильні свідчення;

5) експертиза здатності потерпілої (потерпілого) у справі про згвалтування розуміти характер і значення здійснених над нею (ним) дій або чинити опір;

6) експертиза психічного стану особи, що закінчила життя самогубством.

 

ПОЛОЖЕННЯ

Про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України

 ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністерства МОН України

від 20.04 2001 р. №330

Загальні положення

1.1. Дане Положення визначає загальні завдання і основні організаційні засади здійснення експертизи психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України.

1.2. Експертизу психологічного і соціологічного інструментарію мають право здійснювати Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські, районні (міські) центри практичної психології і соціальної роботи (далі – Центри) та методисти, які відповідають за психологічну службу, (далі – методисти).

1.3. Мета діяльності Центрів у даному напрямку полягає у забезпеченні експертизи, діагностичних методик, психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних технік і технологій, соціологічних та соціально-психологічних опитувальників, що застосовуються в дошкільних, усіх типах загальноосвітніх та інших навчальних закладах системи загальної середньої освіти.

1.4. При проведенні експертизи Центри керуються законодавчими та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, а також цим Положенням та затвердженими у встановленому порядку критеріями експертизи.

1.5. Контроль за діяльністю Центрів по проведенню експертизи покладається на Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та на місцеві органи управління освітою.