Підприємства енергетичного комплексу

Одним з найпотужніших негативних техногенних чинників є енергетика. Рівень і вартість енергетики визначають технологічний рівень країни. Промислова революція почалася відтоді, як людство навчилося використовувати енергію вугілля, нафти та газу. Науково-технічний прогрес і стрімке економічне зростання цивілізації останні 100 років супроводжувалися надзвичайно швидким збільшенням споживання енергії. За рахунок спалювання органічних палив (кам'яне вугілля, нафта, газ) в усьому світі виробляється близько 95% енергії. Двадцятип'ятиразове збільшення споживаної людством первинної продукції (замість 1%-25%) відбувається вже завдяки не лише енергії Сонця, а й переважно за рахунок допоміжних невідновних джерел — нафти, газу, вугілля, урану, деревини.

При спалюванні палива на ТЕС утворюються: тверді (шлак, зола), рідкі (стічні води), газоподібні відходи.

Їх кількості і співвідношення в димових викидах залежать від типу та якості палива.

Потенціал електроенергетики України становлять: 44 потужних ТЕС (найбільші – Вуглегірська, Запорізька, Криворізька; 8 ГЕС (з них шість утворюють каскад на Дніпрі: Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпровська, Дніпродзержинська, Каховська та на інших ріках: Дністровська ГЕС, Теребля-Рікська.

Виробництво електроенергії в Україні забезпечують на: 46,9%  – АЕС; 11,2% – ГЕС; 39,1% – ТЕС.

Підприємства чорної металургії

При виплавлянні 1 т чавуну в повітря виділяється: 4,5 кг пилу, 2,7 кг оксиду сульфуру (IV), 0,1-0,6 кг мангану, невеликі кількості сполук фосфору, арсену, меркурію, плюмбуму, інших металів.

Хімічна і нафтохімічна промисловість

Особливістю цих галузей народного господарства (порівняно з енергетикою) є менша кількість викидів і велика різноманітність сполук. Найбільше газоподібних забрудників надходить у повітря під час добування барвників, пластмас, гуми, добрив, неорганічних кислот та в технологіях, де використовуються органічні розчинники (ацетон, бензол, толуол, діетиловий ефір).

Крім газоподібних речовин в атмосферу потрапляють пари, рідкі й тверді часточки у вигляді аерозолів.

Промисловість будівельних матеріалів

 При виробництві будівельних матеріалів найбільша частка серед забрудників належить пиловим часточкам, які осідають на листя дерев, потрапляють на землю, будівлі, в легені людини.

Целюлозно-паперова промисловість

Спектр забрудників, які використовують для виробництва целюлози, паперу, картону, надзвичайно широкий.

Обов'язковими компонентами викидів підприємств цієї галузі є: оксиди сульфуру, хлор (використовують як відбілювач).

Транспорт

У світі чисельність автомобілів перевищує 400 млн. одиниць, з яких 80% припадає на легкові, 15-17% – на вантажні автомобілі та автобуси.

За підрахунками, в автомобільних двигунах внутрішнього згоряння щороку спалюється близько 2 млрд. т нафтового палива, а якщо врахувати, що коефіцієнт корисної дії двигуна не перевищує 23%, то решта палива витрачається не лише на обігрівання, а й на забруднення довкілля. У містах з розвинутою промисловістю до 80% усіх забруднень дає автотранспорт.

Чинниками забруднення атмосфери автотранспортом є:

• відпрацьовані гази, що викидаються через вихлопну трубу;

• картерні гази (утворюються при згоранні масел);

• вуглеводні з бака, карбюратора та трубопроводів внаслідок випаровування та протікання.

Викиди автотранспорту містять до 200 хімічних сполук, деякі з них надзвичайно токсичні.

Лише один вантажний автомобіль, який працює на бензині, при спалюванні 1 т палива викидає в повітря до 0,6 т оксиду карбону (II) (чадного газу), що за рік становить 8-10 т. У двигунах внутрішнього згоряння на спалювання 1 т бензину витрачається близько 15 т повітря або 2000 л кисню, що в 2,5 рази перевищує його добове споживання людиною.

Ось кілька шляхів зменшення негативного впливу транспорту на довкілля:

• проектування об'їзних шляхів для транзитного транспорту;

• створення дорожніх розв'язок так щоб, зменшити кількість зупинок перед світлофорами, коли різко зростає викид газів;

• розширення мереж електротранспорту й метрополітену;

• переведення автотранспорту на екологічно чистіше пальне чи природний газ;

• створення економічніших двигунів (двигуни вітчизняних автомобілів на 1 км пройденої відстані викидають у 3—5 разів більше шкідливих речовин, ніж закордонні аналоги);

• заміна антидетонаційної домішки до бензину на екологічно безпечніший, зокрема етиловий спирт.

• створення автомобілів, у яких джерелом енергії будуть водень та електроенергія.

Лекція 7

ГРУНТ, ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

 

7.1 Загальна характеристика педосфери

7.2 Фактори деградації ґрунтів

7.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на

екологічний стан довкілля

7.4 Рекультивація порушених ґрунтів.