Порядок організації і проведення екологічної експертизи

ПИТАННЯ №1

Назвіть, що розуміють під екологічною експертизою,  яка мета проведення екологічної експертизи? Назвіть завдання, що вирішуються при проведенні екологічної експертизи та які Ви знаєте принципи та функції екологічної експертизи? Які нормативно – правові акти складають систему нормативних актів щодо організації і проведення екологічної експертизи? Які Ви знаєте об'єкти екологічної експертизи?

Екологічна експертиза в Україні – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються Законом України "Про екологічну експертизу", Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими законодавчими актами України, завданням яких є регулювання суспільних відносин у галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

Мета екологічної експертизи – запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Основними завданнями екологічної експертизи, що визначені у ст. 5 Закону України «Про екологічну експертизу», є:

1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; 2) організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; 3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил; 4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів; 5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; 6) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи, у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про екологічну експертизу» є: 1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища; 2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки; 3) наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність. 4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності; 5) державне регулювання; 6) законність.

Екологічна експертиза здійснюється з дотриманням пріоритету права громадян на безпечне для життя та здоров'я людей навколишнє природне середовище. Даний принцип означає, що при проведенні екологічної експертизи, експерти повинні виходити з того, що реалізація відповідної діяльності може призвести до шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. Експерти зобов'язані виявити всі потенційні види і масштаби таких впливів, а також визначити і оцінити заходи з охорони навколишнього природного середовища від шкідливого впливу і раціональне використання природних ресурсів, нейтралізації шкідливих впливів. Такі заходи повинні відповідати вимогам чинного природоохоронного законодавства.

Згідно принципу обов'язковості проведення державної екологічної експертизи замовник не має права приймати рішення про реалізацію планованої діяльності і здійснювати таку діяльність, якщо вона відповідно до ст. 14 Закону є об'єктом державної екологічної експертизи. До ухвалення рішення він зобов'язаний представити необхідні матеріали на державну екологічну експертизу, а Міністерство екології та природних ресурсів України або його територіальні органи зобов'язані прийняти матеріали на експертизу, організувати і провести державну екологічну експертизу. Без проведення державної екологічної експертизи, за результатами якої встановлено шкідливість та ступінь впливу на навколишнє природне середовище запланованої діяльності, видачу дозволу на реалізацію проекту і відкриття фінансування заборонено.

Принцип обов'язковості забезпечення вимог екологічної безпеки при проведенні екологічної експертизи передбачає обов'язок експертів забезпечувати дотримання нормативів якості природного середовища, що встановлюються на рівнях, безпечних для здоров'я людини, об'єктів живої природи, а також виконання правових екологічних вимог до розміщення, проектування, будівництва, експлуатації об'єктів, що впливають на стан природного середовища. Даний принцип також забезпечує право кожної людини на сприятливе навколишнє природне середовище.

Економічні, політичні або інші цілі не повинні порушити пріоритет медико-біологічної безпеки, яка полягає в забезпеченні здорового і безпечного існування людини.

У відповідності з принципом комплексності оцінки впливу на природне середовище господарської та іншої діяльності і його наслідків органи державної екологічної експертизи повинні оцінити всі види і масштаби впливу на природне середовище в процесі реалізації об'єкту експертизи. Екологічна експертиза повинна носити міждисциплінарний і комплексний характер, спиратися на оцінки фахівців різного профілю: екологів, біологів, інженерів, фахівців з системного аналізу та інших.

При проведенні державної екологічної експертизи дотримання даного принципу є обов'язковим. При проведенні громадської екологічної експертизи, що проводиться за ініціативою громадськості, всебічна оцінка матеріалів не обов'язкова.

Виходячи з принципу достовірності, замовник зобов'язаний надати на екологічну експертизу достовірну і повну інформації про об'єкт експертизи. При цьому достовірною є свідомо неспотворена інформація про об'єкт екологічної експертизи. Матеріали, що надаються, мають бути підтверджені даними лабораторних досліджень або спеціальної експертизи. Інформація вважається повною, якщо передається замовником в повному об'ємі, що є у нього.

Якщо об'єкт екологічної експертизи несе конфіденційну інформацію (державну, виробничу або іншу встановлену законом таємницю), вимога про повноту представлення інформації виконується відповідно до чинного законодавства України — Закону України «Про державну таємницю» і інших нормативно-правових актів, що регулюючих відносини в даній сфері. У цьому випадку експерт державної екологічної експертизи зобов'язаний забезпечити конфіденційність відомостей, представлених на державну екологічну експертизу. Громадська екологічна експертиза об'єктів, відомості про які складають державну, комерційну або іншу таємницю, що охороняється законом, проводитися не може.

У разі невиконання замовником принципу достовірності і повноти інформації орган державної екологічної експертизи не має права проводити таку експертизу. Якщо порушення виявляються в процесі проведення екологічної експертизи, то эколого-экспертный орган може або зробити запит щодо представлення достовірної і повної інформації, або повернути замовникові матеріали експертизи на доопрацювання.

Принципом незалежності екологічної експертизи передбачено, що ніхто не має права втручатися в роботу експертів екологічної експертизи при здійсненні ними своїх повноважень в галузі екологічної експертизи. Екологічна експертиза повинна здійснюватися фахівцями, що не працюють і не зв'язаними якими-небудь зобов'язаннями з організаціями-проектувальниками, замовниками і виконавцями. Експерт вільний в оцінці об'єкту експертизи і висновках по ньому. Будь-який тиск на експерта є протиправною дією.

При цьому робота експерта повинна виконуватися в рамках законодавства про екологічну експертизу, технічного завдання на проведення екологічної експертизи і завдань, поставлених перед експертом керівником експертної комісії.

Важливе значення мають також принципи наукової обгрунтованості, об'єктивності і законності екологічної експертизи, де розуміють, що висновки екологічної експертизи мають бути науково обгрунтованими, тобто думки, що містяться у рекомендаціях і висновках мають бути науково аргументованими. Критеріями обгрунтованості повинні служити власні наукові твердження, посилання на позиції і праці авторитетних учених, але головним чином положення законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального природокористування.

Висновки екологічної експертизи мають бути об'єктивними, тобто бути неупередженою оцінкою об'єкту екологічної експертизи і містити висновки кожного учасника еколого-експертного процесу і комісії в цілому.

Принцип законності висновків екологічної експертизи означає наступне. Якщо запланована діяльність відповідає екологічним вимогам, то висновок екологічної експертизи має бути позитивним. Якщо замовником не дотримувались екологічні вимоги, то комісія зобов'язана прийняти негативний висновок. Інакше відбувається порушення законодавства.

При проведенні екологічної експертизи і підготовці експертного висновку експертні комісії повинні керуватися не міркуваннями політичної, економічної чи іншої доцільності того або іншого рішення, висновку, а міркуваннями наукової обгрунтованості, об'єктивності і законності висновків.

Принцип гласності є проявом демократизації українського права і засобом реалізації права громадян на сприятливе навколишнє середовище. Вимога гласності екологічної експертизи направлена на інформування окремих громадян, громадських організацій, населення, державних органів з питань екологічної експертизи.

Уповноважені державні органи в галузі екологічної експертизи зобов'язані надавати засобам масової інформації за їх запитом відомості про результати проведення державної екологічної експертизи; інформувати органи законодавчої, виконавчої влади і його суб'єктів, органи місцевої самоврядування про проведення засідань експертних комісій державної екологічної експертизи.

Важливим у принципах екологічної експертизи є також те, що в разі невиконання учасниками державної екологічної експертизи вимог організації, проведення і якості експертизи вони нестимуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Дотримання принципів, що відображають еколого-соціальні, організаційно-правові, спеціально-експертні і спеціально-юридичні ідеї, - неодмінна умова ефективності організації і здійснення екологічної експертизи проектів.

Функції екологічної експертизи полягають у забезпеченні екологічної безпеки розвитку суспільства, його продуктивних сил, перш за все самої людини, його життя і здоров'я, а також навколишнього середовища, без належної якості якого неможливе нормальне існування індивідуума та суспільства. Мета і завдання екологічної експертизи визначають соціальні функції, які вона виконує: природоохоронну, превентивну, прогнозуючу та правозабезпечувальну.

Будучи об’єктивно необхідною стадією екологічного проектування господарських об’єктів, комплексів та систем, екологічна експертиза спрямована на додержання норм, правил та вимог охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. Вона виступає ефективною формою превентивного екологічного контролю, що дозволяє вже на стадії створення проектів визначати їх поєднання з екологічними потребами захисту довкілля і тим самим відвернути можливі екологічні порушення в процесі реалізації та наступного функціонування створених на базі проектів господарських об’єктів, комплексів та систем. Експертиза дозволяє не тільки своєчасно передбачити ступінь екологічної безпеки об’єктів, комплексів і систем, але й дає екологічно і соціально обґрунтовані рекомендації подальшої підготовки проектів та їх найбільш доцільної (з позиції економічних та екологічних інтересів суспільства) реалізації в конкретних природних умовах.

Детальніше можна виділити слідуючі функції екологічної експертизи:

1. Екологічна експертиза є правовим засобом реалізації конституційного права громадян України на безпечне для життя та здоров’я навколишнє середовище.

2. Екологічна експертиза є інструментом забезпечення виконання екологічних вимог запланованої господарської, управлінської, нормотворчою та іншої діяльності на стадіях підготовки і ухвалення відповідних рішень.

3. Екологічна експертиза є механізмом попереджувального екологічного контролю, оскільки запобігає появі господарських та інших об'єктів, що негативно впливають на стан навколишнього середовища, і пов’язаних з цим несприятливих соціальних, економічних та інших наслідків.

4. Екологічна експертиза є джерелом екологічної інформації.

5. Екологічна експертиза виконує функцію реалізації громадської думки у вирішенні екологічних проблем.

6. Екологічна експертиза є засобом доказів у суді при розгляді справ з питань охорони навколишнього природного середовища.

Об'єктами екологічної експертизи є:

- проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів;

- передпроектні, проектні матеріали;

- документація, по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

- екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах;

- діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища;

- військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які становить державну таємницю.

Суб'єктами екологічної експертизи є:

- Міністерство екології та природних ресурсів України, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії;

- інші державні органи, місцеві Ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;

- громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;

- інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи;

- окремі громадяни в порядку, передбаченому законодавством України.

Предметом екологічної експертизи є еколого-соціальні, економічні, технічні, юридичні та інші властивості об'єктів експертизи, зафіксовані в Заяві про екологічні наслідки діяльності – юридично значимому документі про гарантії виконання екологічних заходів і забезпечення екологічної безпеки. У Заяві вказується:

1) мета і засоби здійснення екологічно небезпечної діяльності; 2) обґрунтування факторів екологічного впливу з урахуванням речовин, екстремальних ситуацій, 3) кількісні та якісні показники оцінки рівня екологічного ризику діяльності; 4) заходи щодо гарантування дотримання екологічних норм і правил забезпечення екологічної безпеки; 5) зобов'язання замовника екологічної експертизи щодо забезпечення вимог екологічної безпеки при здійсненні діяльності.

ПИТАННЯ № 2

Назвіть, які є форми екологічної експертизи? Які Ви знаєте вимоги щодо проведення екологічної експертизи та з яких етапів складається еколого-експертний процес? Яка мета проведення 1-го етапу екологічної експертизи та які завдання вирішуються при проведенні екологічної експертизи на 2-му та на 3-му етапі еколого-експертного процесу? Оформленням якого документу закінчується даний етап? Назвіть ким організовується і проводиться державна екологічна експертиза? Що є підставами для проведення державної екологічної експертизи? Назвіть, які об'єкти підлягають державній екологічній експертизі? Що відноситься до об'єктів, що підлягають обов’язковій державній екологічній експертизі? Яким документом визначено даний перелік?

Екологічна експертиза існує як вид експертної діяльності спеціально уповноважених державних органів, громадських, кооперативних та інших формувань і об'єднань, що забезпечують додержання вимог екологічної безпеки при прийнятті законопроектів, обґрунтуванні програм, концепцій, рішень, проектів та об'єктів, запровадження або реалізація яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, здоров'я і життя людей. Щодо форм екологічної експертизи, то Законом України «Про екологічну експертизу» визначено державну, громадську та інші види екологічної експертизи.

В даний час в Україні послідовно створюються необхідні організаційні структури функціонування державної, громадської, спеціалізованих екологічних експертиз.

Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об’єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються на рівні з іншими видами державних експертиз.

Висновкигромадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер i можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи.

Відповідно до норм чинного законодавства процес дослідження повинен бути підпорядкований певним вимогам щодо проведення екологічної експертизи.

До документації на об'єкти екологічної експертизи додаються обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища, оцінкою екологічного ризику і небезпеки для здоров'я людей та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цих впливів.

Особи, які передають документацію на об'єкти екологічної експертизи, в разі необхідності організовують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт, забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності.

Закон вимагає, щоб під час дослідження забезпечувалася гласність екологічної експертизи. Вона полягає в тому, що замовники екологічної експертизи об'єктів, які в процесі реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, зобов'язані оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності.

Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про висновки через засоби масової інформації. В процесі екологічної експертизи може брати участь громадськість. З метою врахування громадської думки суб’єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.

Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.

Порядок організації і проведення екологічної експертизи.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження i оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обґрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку.

Еколого-експертний процес складається з трьох етапів.

На підготовчому етапі виявляють і перевіряють достовірність і повноту представлених передпланових, проектно-планових і проектно-кошторисних матеріалів, їх відповідність вимогам діючого законодавства, нормативним документам.

Аналітичну обробку об’єктів експертизи можна умовно розділити на два підетапи: вивчення, аналіз і перевірка рішень, викладених у пояснювальній записці, що містяться у графічному матеріалі, а також тих, що додаються до передпланової, проектно-планової і проектно-кошторисної документації матеріалів — висновків про погодження попереднього вибору земельних ділянок, проведення розвідувальних робіт тощо; перевірка і аналіз результатів обстеження місця розміщення об’єктів.

Експертні органи на даному етапі повинні приділяти велику увагу визначенню ефективності заходів, спрямованих на поліпшення стану природних ресурсів, які виконують оздоровчі, охоронні й захисні функції (створення санітарно-охоронних зон, парків, лісопарків, ставків, захисних лісосмуг на землях сільськогосподарського призначення і вздовж транспортних магістралей, охорона лікувальних джерел, заповідних територій тощо).

Складовою частиною аналітичного етапу є перевірка обґрунтованості використання джерел водопостачання і енергії, комплексного використання сировини, інших матеріальних ресурсів, включаючи відходи виробництва і вторинну сировину, застосування природозберігаючих технологій.

Обов’язковою вимогою є аналіз рішень про можливі прогнозні зміни навколишнього природного середовища при реалізації проектів з урахуванням впливу антропогенних, кліматичних, метеорологічних та інших природних факторів і процесів, їх екологічна, економічна, психологічна і санітарно-гігієнічна оцінки.

Важливим елементом проектних розробок є натурні обстеження зони розміщення об’єкта (можна об’єктивно оцінити екологічну обстановку в зоні, виявити позитивні й негативні особливості екологічної системи, що склалася, її антропогенних і природних компонентів).

На заключному етапі екологічної експертизи проектів проводять зведену обробку даних, одержаних під час вивчення, аналізу і порівняння аналогів природоохоронних заходів, що передбачені експертними матеріалами. На основі робочих матеріалів експертизи (експертних висновків по окремих розділах проекту) при підготовці зведеного висновку оцінюють якість розробки документації, представленої на екологічну експертизу. Оцінку якості відмічають у зведеному експертному висновку. Підготовка висновків екологічної експертизи i прийняття рішення щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об’єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.

Основною формою в системі оцінки екологічного впливу різних об’єктів є державна екологічна експертиза. Це зумовлено юридичною природою цієї форми експертизи як обов'язкової стадії будь-якого процесу - законотворчого, інвестиційного, управлінського, господарського та іншої діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього середовища та здоров'я населення.

Державна екологічна експертиза повинна забезпечити повноту і правильність оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, достатність пропонованих заходів, по раціональному використанню природних ресурсів, збереження якості навколишнього середовища, гарантувати населенню право на безпечне для їх здоров'я і життя навколишнє природне середовище та умови проживання, забезпечити збереження екологічної рівноваги, генофонд і різноманітність живої природи в інтересах (оздоровчих, рекреаційних, естетичних, виховних тощо) людини. При проведенні державної, екологічної експертизи бажано враховувати, що право людини на сприятливе (безпечне) природне середовище належить до категорії абсолютних прав. Всі права в цій сфері належать виключно людині, а тому обов'язком всіх інших осіб є утримання від порушення цього права. Саме з цих позицій державна екологічна експертиза здатна зменшити або зовсім виключити можливість будь-якого впливу на навколишнє середовище, як об'єкта експертизи.

Основними умовами i підставами проведення державної екологічної експертизи є:

1) наявність або можливість потенційної небезпеки об’єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища; 2) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами чи їх виконавчими комітетами, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства; 3) обумовленість загальнодержавними екологічними інтересами.

Об’єкти державної екологічної експертизи визначено статтею 14 Закону України "Про екологічну експертизу"

Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Обов'язковим є здійснення державної екологічної експертизи для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (додаток 1). Їх перелік встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України і Міністерства охорони здоров'я України.

Проведення додаткових державних екологічних експертиз здійснюється за ініціативою заінтересованих осіб на підставі договору про надання еколого-експертних послуг або рішеннями Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів.

 

ПИТАННЯ № 3

Назвіть, які Ви знаєте шляхи проведення державної екологічної експертизи? Які Ви знаєте вимоги до складу документації, що подається на державну екологічну експертизу? Які відомості повинні міститись у Заяві про екологічні наслідки діяльності? Які природоохоронні показники оцінюються при здійсненні державної екологічної експертизи? Які показники визначаються у процесі експертної оцінки проектної документації?

Шляхи проведення державної екологічної експертизи. Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:

1) аналізу і оцінки об'єктів екологічної експертизи – групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій органів Міністерства екології та природних ресурсів України;

2) еколого-експертних досліджень i оцінок об’єктів екологічної експертизи – спеціально створюваними комісіями із залученням фахівців-практиків та науковців інших підприємств, установ i організацій;

3) створення Міністерством екології та природних ресурсів України спільно з іншими органами державної виконавчої влади міжгалузевих експертних комісій;

4) залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій.

Вибір конкретного шляху проведення державної екологічної експертизи у кожному конкретному випадку здійснюється керівництвом еколого-експертних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів України i його місцевих органів.

Незалежно від шляху проведення державної екологічної експертизи еколого-експертні підрозділи повинні у випадках, коли йдеться про об'єкти, які можуть негативно впливати на здоров'я людей, враховувати висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, що проводиться експертними підрозділами закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках – комісіями, які утворюються головним державним санітарним лікарем, здійснювати взаємне погодження підходів до оцінки тієї чи іншої документації, співпрацювати з ними в будь-якій іншійвзаємоприйнятній формі з метою забезпечення узгодження позицій органів Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства охорони здоров'я України.

Вимоги до складу документації, що подається на державну екологічну експертизу. Відповідно до вимог законодавства замовник повинен подати Міністерству екології та природних ресурсів України або його органам на місцях заявку на проведення державної екологічної експертизи за відповідною формою.

Еколого-експертними підрозділами Міністерства екології та природних ресурсів України або його органами на місцях приймається для екологічної оцінки документація, яка містить:

1) загальну інформацію про об'єкт проектування і передбачувані проектні рішення (як правило, – загальна пояснювальна записка);

2) стислий виклад суті проекту (паспорт чи конспект проекту);

3) розділ (том, частину, главу і т.інш.) – Оцінка впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище (ОВНС). Вказаний розділ розробляється згідно з вимогами державних будівельних норм України – ДБН А.2.2-1-2003 „Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування”, затверджених наказом Держбуду України від 15 грудня 2003 р. № 214.

У матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здійснюваної діяльності обґрунтовуються її доцільність та способи реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки.

4) заяву про очікувані (передбачувані) екологічні наслідки запланованої діяльності – як результат матеріалів оцінки впливу діяльності на стан навколишнього середовища.

У Заяві про екологічні наслідки діяльності повинні міститися відомості про мету і засоби здійснення діяльності, суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливих екстремальних ситуацій, кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику такої діяльності, заходи, що гарантують здійснення діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів, та зобов'язання замовника екологічної експертизи щодо забезпечення вимог екологічної безпеки при здійсненні діяльності.

Крім того, залежно від потреби, у кожному конкретному випадку, на вимогу спеціалістів еколого-експертних підрозділів органів Міністерства екології та природних ресурсів України повинні надаватись для розгляду будь-які інші частини (розділи проектної документації, включаючи розрахунки, обґрунтування й інші матеріали, що не входять до складу проекту, але зберігаються в проектній організації).

До документації, що передається для здійснення екологічної експертизи повинні додаватися копії всіх погоджень і висновків заінтересованих організацій, отриманих раніше. Еколого-експертні підрозділи органів Міністерства екології та природних ресурсів України повинні звертати увагу на наявність висновків (погоджень) проектних організацій, на які покладено функції здійснення територіальної діяльності (згідно з ДБН А.2.2-1-2003) і, при потребі, вимагати її представлення. Крім того, на вимогу еколого-експертних підрозділів органів Міністерства екології та природних ресурсів України мають також представлятися висновки відомчої експертизи організацій замовників та місцевих органів влади (районного, міського рівня – при експертизі на рівні області чи Автономної Республіки Крим).

Державна екологічна експертиза видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про наміри та Заяви про екологічні наслідки діяльності i подання еколого-експертним органам комплекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Замовники проектної документації, а також проектні організації зобов'язані вносити в документацію зміни, пов'язані з введенням в дію (після завершення проектних робіт чи проведення експертизи) нових нормативних актів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Природоохоронні показники, що оцінюються при здійсненні державної екологічної експертизи. Як правило, документація може вважатися такою, що відповідає сучасним природоохоронними вимогами, якщо нею передбачено:

1) вдале, з екологічної точки зору, розміщення промислового чи іншого господарського об'єкта, яке не порушує меж існуючих територій природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, що резервуються з метою подальшого заповідання, цінних ландшафтів; не потребує заняття територій, перспективних для розробки родовищ корисних копалин, зайняття значних (більше 10 га) площ лісів 1-ої групи, орних земель, багаторічних насаджень, замиву чи насипки акваторій природних водойм і штучних водоймищ, переносу чи спрямлення ділянок русел рік, обвалування заплав річок та виконання на них гідромеліоративних робіт, що можуть суттєво змінити природний стан цих територій; враховує характеристики рози вітрів щодо найближчих сільських населених пунктів і міської житлової забудови;

2) компактне, раціональне розташування виробничих, адміністративних, енергетичних й інших об'єктів на обраній території, що дозволяє не порушувати зайвих площ земель і економно використовувати земельні ресурси;

3) застосування досконалих енергозберігаючих, мало - і безвідходних, нересурсоємких технологій виробництва, що забезпечують комплексне, максимально повне використання мінеральних і біологічних ресурсів (особливо корисних копалин);

4) раціональне і економне використання водних ресурсів, створення водооборотних циклів, повторно-послідовне використання води у виробничному процесі, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод (в тому числі поверхневих – з території підприємства) до показників, що дають можливість направлення їх для поповнення водооборотних циклів чи гарантують безперешкодне прийняття для остаточної очистки на загальноміські очисні споруди (застосування раціональних і економних технологій зрошення на меліоративних системах, здійснення заходів попередження забруднення поверхневих і підземних вод дренажним стоком);

5) застосування високоефективних, досконалих пилогазоочисних споруд, здатних забезпечити не перевищення встановлених показників гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері на межі нормативної чи розрахункової санітарно-захисної зони та в районах прилеглої житлової забудови;

6) забезпечення максимально можливої утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві в процесі його виробничої діяльності (в тому числі шляхом передачі їх для наступної переробки і використання на інші підприємства і об'єкти), чи екологічно безпечного їх поховання;

7) максимально можливе збереження існуючих зелених насаджень, відновлення порушених і створення нових, виконання заходів по охороні тваринного світу (включаючи рибоохоронні заходи на водозабірних спорудах);

8) надійний захист довкілля від шкідливого впливу фізичних факторів - шуму, вібрації, електромагнітних полів, ультра-та інфразвуку і таке інше.