Проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва

Згідно із статтями 8 і 15 Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиційні проекти будівництва підлягають обов’язковій державній експертизі.Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. N 1269 визначено порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи та встановлено, що відповідальними виконавцями комплексної державної експертизи є Центральна служба Української державної будівельної експертизи Міністерства регіонального розвитку та будівництва (далі - Центральна служба) і її місцеві підрозділи на базі Центральної служби Української інвестиційної експертизи, служби Української інвестиційної експертизи Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських та галузевих (міжгалузевих) служб Української інвестиційної експертизи, які є спеціалізованими державними організаціями, підпорядкованими відповідним центральним та місцевим органам виконавчої влади.Інвестиційні програми і проекти будівництва незалежно від джерел фінансування підлягають обов'язковій комплексній державній експертизі у повному обсязі, крім об'єктів, затвердження проектів будівництва яких не потребує висновку комплексної державної експертизи. Перелік таких  об'єктів встановлюється Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства відповідно до законодавства.

Робоча документація підлягає комплексній державній експертизі в частині, що не відповідає раніше затвердженим проектним рішенням.

Комплексна державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва включає:

- державну інвестиційну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва, включаючи питання міцності, надійності, довговічності будинків та споруд, архітектурних вимог, експертизи кошторисної документації;

­ державну санітарно-гігієнічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва;

­ державну екологічну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

­ державну експертизу проектно-кошторисної документації у частині пожежної безпеки;

­ державну експертизу проектів будівництва об'єктів виробничого призначення у частині охорони праці;

­ державну експертизу інвестиційних програм, що стосується енергозбереження, та енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації.

Інвестиційні програми та проекти будівництва об'єктів, що становлять техногенну, підвищену екологічну, ядерну та радіаційну небезпеку, підлягають також експертизі з питань охорони навколишнього природного середовища, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки. Відповідні висновки є складовими частинами висновку комплексної державної експертизи.

Проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених законодавством, забезпечується відповідальними виконавцями — Центральною службою Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду та її місцевими підрозділами, які згідно з законодавством:

- укладають договори на проведення комплексної державної експертизи з інвесторами (замовниками);

- залучають на договірних засадах виконавців складових частин комплексної державної експертизи;

- визначають обсяги та разом з виконавцем окремої складової частини комплексної експертизи — вартість робіт;

- видають комплексні експертні висновки.

Вартість проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм у повному обсязі становить до 10 відсотків вартості їх розроблення.

Показники, за якими визначається вартість проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва (з відповідними рекомендаціями щодо її розподілу між виконавцями складових частин цієї експертизи), встановлюються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства за погодженням з центральними органами виконавчої влади відповідальними за проведення відповідних частин комплексної державної експертизи.

Для проведення комплексної державної експертизи інвестор (замовник) подає Центральній службі або її місцевому підрозділу документацію у складі згідно з державними будівельними нормами.

Центральна служба забезпечує кількість примірників проектно-кошторисної документації, достатню для проведення комплексної державної експертизи.

Загальний термін проведення комплексної державної експерти інвестиційних програм і проектів будівництва не повинен перевищувати 45 календарних днів. У випадках, передбачених законодавством, термін може бути продовжений до 120 календарних днів.

Висновок комплексної державної експертизи складається на підставі висновків виконавців її складових частин, затверджується керівником Центральної служби або її місцевого підрозділу і дійсний протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання.

Організація проведення комплексної державної експертизи. Процедура проведення комплексної державної експертизи проекту будівництва (техніко-економічні обґрунтування і техніко-економічні розрахунки інвестицій, ескізні проекти, проекти, робочі проекти та робоча документація) встановлюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними або міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України розпорядчим документом місцевого рівня з урахуванням такого.

Проведення комплексної державної експертизи здійснюється виключно на основі договору на її проведення між замовником (інвестором) та відповідальним виконавцем комплексної державної експертизи проектів будівництва - Центральною службою або її місцевим підрозділом.

Державна експертиза складових частин комплексної державної експертизи здійснюється за договорами між Центральною службою або її місцевим підрозділом та уповноваженими організаціями та підприємствами - юридичними особами, які відповідно до чинного законодавства мають право проведення експертизи складових частин комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, визначеними Міністерством охорони здоров'я, Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством внутрішніх справ, Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державним комітетом України з енергозбереження

Початком проведення комплексної державної експертизи є дата підписання договору між Центральною службою або її місцевим підрозділом та замовником.

Для проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва, при необхідності, можуть залучатися спеціалісти установ та організації, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, які мають відповідний науковий та фаховий рівень.

Загальний термін виконання комплексної державної експерти визначається договором в залежності від категорії складності, типовості та особливостей проектів будівництва в межах від 15 до 45 днів.

Результатами роботи виконавців складових частин комплексної державної експертизи є офіційні висновки, оформлені згідно з вимогами, прийнятими Міністерством охорони здоров'я, Міністерством екології та природних ресурсів України, Міністерством внутрішніх справ, Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державним комітетом України з енергозбереження, які передаються відповідальному виконавцю комплексної державної експертизи – Центральній службі або її місцевому підрозділу в межах встановлених термінів.

Результатом роботи Центральної служби або її місцевого підрозділу відповідно до договору з замовником є узагальнений комплексний висновок, який може бути:

­ позитивним з рекомендацією до затвердження з встановленням відповідних техніко-економічних показників;

­ з рекомендацією щодо доопрацювання і подання на повторний розгляд після усунення недоліків та зауважень відповідних виконавців комплексної державної експертизи;

­ з висновком щодо неможливості реалізації такого проекту будівництва.

Надання в позитивному комплексному висновку рекомендацій щодо необхідності врахування окремих пропозицій та умов, після виконання яких можливо затвердження проекту будівництва, є неприпустимим.

Для технічно нескладних проектів (І і II категорії складності) будівництва або таких, що мають масове застосування на території регіону, може встановлюватись спрощена процедура проведені комплексної Державної експертизи проектів будівництва, загальний термін проведення якої може бути скорочено до 15 календарних днів. Для організації спрощеного порядку проведення комплексної держави експертизи на підставі довгострокових договорів можуть утворювати експертні колективи (комісії) на базі Центральної служби або її місцевого підрозділу і відповідального виконавця за участю представників суміжних експертних організацій.

Контроль за коригуванням проектів будівництва по зауваженнях державних експертиз відноситься до повноважень Центральної служби або її місцевого підрозділу

Повторною експертизою вважається процедура додаткового розгляду документації після її доопрацювання за висновками Центральної служби або її місцевого підрозділу, якщо це призвело до змін архітектурно-планувальних, конструктивних та інженерних рішень.

Термін подання проектної документації на повторний розгляд після її коригування по зауваженнях і пропозиціях експертизи, як правило, не повинен перевищувати 30 календарних днів. Якщо доопрацювання проекту будівництва потребує більше часу, сторони обумовлюють договором термін коригування з поверненням документації замовнику доопрацювання.

При повторній експертизі надаються:

­ пояснювальна записка до доопрацьованих по зауваженнях експертної служби проектах будівництва з уточненими техніко-економічними показниками і кошторисною вартістю будівництва;

­ документація, в яку внесені зміни і доповнення за результатами попереднього розгляду. Якщо проект будівництва повертається замовником на доопрацювання, скоригована документація подається на повторну експертизу в повному обсязі.

Проектно-кошторисна документація, по якій не отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи, вважається незавершеною і не може затверджуватися та реалізовуватися в подальшому.

При виявленні в результаті проведення комплексної державної експертизи в проектах будівництва, що експортуються, грубих порушень чинних стандартів та державних будівельних норм і правил або неякісного проектування Центральна служба або її місцеві підрозділи можуть вносити пропозиції щодо призупинення дії ліцензій, виданих юридичним або фізичним особам – проектувальникам.

Відповідно до ст. 96 Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" Центральна служба або її місцеві підрозділи, які проводять комплексну державну експертизу, несуть відповідальність за порушення встановлених термінів її виконання або відмову щодо надання замовникові висновку комплексної державної експертизи.

Вартість проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва та її розподіл між виконавцями окремих складових частин встановлена у "Рекомендаціях щодо удосконалення порядку проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва та взаємодії виконавців її складових частин".

ПИТАННЯ №5

Назвіть, які вимоги висуваються до кандидатури керівника експертної комісії державної екологічної експертизи? Які Ви знаєте права та функції керівника експертної комісії державної екологічної експертизи? Хто має право бути присутнім на засіданнях експертної комісії державної екологічної експертизи? Який порядок роботи експертної комісії?

Державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади. До проведення державної екологічної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підприємств, а також експерти міжнародних організацій.

 Експертна комісія державної екологічної експертизи

Для проведення експертизи кожного конкретного об'єкту формується своя експертна комісія. До складу експертної комісії входять: керівник, відповідальний секретар, експерти.

Пропозиції, щодо кандидатур керівника і відповідального секретаря експертної комісії готуються експертним підрозділом до встановлення початку терміну проведення державної екологічної експертизи. Після цього експертний підрозділ за участю керівника експертної комісії готує пропозиції щодо складу експертної комісії.

Керівник експертної комісії: повинен відповідати всім вимогам, що висуваються до експертів державної екологічної експертизи (ст. 27 Закону України «Про екологічну експертизу»); повинен підбиратися з урахуванням складності об'єкту експертизи; у випадку складних об'єктів експертизи — бути не просто фахівцем, що має наукові і (або) практичні знання з даного питання, але і авторитетним вченим, «Primus inter pares», тобто першим серед рівних; не повинен бути керівником або штатним працівником спеціально уповноваженого державного органу в галузі екологічної експертизи (Міністерства екології та природних ресурсів України і його органів на місцях).

З числа штатних співробітників експертного підрозділу призначається відповідальний секретар експертної комісії. Зазвичай відповідальний секретар експертної комісії — це раніше призначений відповідальний виконавець експертного підрозділу, який призначається начальником того підрозділу Міністерства екології та природних ресурсів України або його територіального органу, куди, в установленому порядку, передані на державну екологічну експертизу матеріали з числа штатних співробітників. Відповідальний виконавець бере участь у роботі до початку і після закінчення державної екологічної експертизи і через це не входить до складу експертної комісії, відповідальний секретар бере участь у роботі в період проведення експертизи, тобто з моменту затвердження складу до моменту закінчення її роботи.

Експерти у складі експертної комісії можуть бути двох категорій:

- позаштатні експерти, за їх згодою;

- експерти — штатні співробітники Міністерства екології та природних ресурсів України або його територіальних органів.

Число членів експертної комісії має бути непарним і не менше трьох чоловік.

Склад експертної комісії (керівник, відповідальний секретар і експерти) затверджується наказом того органу, який створив експертну комісію. Склад експертів може бути, у разі необхідності, змінено в процесі проведення експертизи, як шляхом включення, так і шляхом виключення з нього експертів.

Окрім членів експертної комісії в засіданнях можуть брати участь також:

- спостерігачі, делеговані для участі в засіданнях експертних комісій суб'єктами України, — у випадках, коли при проведенні державної екологічної експертизи об'єктів експертизи державного рівня зачіпаються інтереси суб'єктів України;

- спостерігачі, делеговані для участі в засіданнях експертних комісій органами місцевої самоврядування;

- представники громадських організацій, об'єднань (що відповідає принципу гласності, участі в державній екологічній експертизі громадських об'єднань, врахування громадської думки);

- замовник (його представник) — з метою роз'яснення проектних рішень (технологічних, технічних, організаційних тощо);

- замовник, розробники матеріалів, представники адміністрації, територіального органу, громадськості — при обговоренні проекту висновку експертної комісії;

- інші особи у випадку і порядку, встановленому законодавством.

Засідання експертної комісії можуть проходити як за місцем розміщення експертного підрозділу, так і, у разі необхідності, з виїздом членів експертної комісії на місце запланованої господарської діяльності для отримання додаткової інформації.

Завданнями експертної комісії є:

- визначення відповідності запланованої діяльності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами України;

- визначення повноти виявлення масштабів прогнозованого впливу на навколишнє природне середовище в результаті здійснення запланованої діяльності і екологічної обґрунтованості допустимості її реалізації;

- визначення достатності передбачених заходів забезпечення екологічної безпеки і збереження природного потенціалу.