II. Чому люди по-різному реагують на одну і ту ж ситуацію?

Рис. 2.

Пізнавальні процеси

План

1. Поняття про пізнавальні (когнітивні) процеси.

2. Загальна характеристика пізнавальних (когнітивних) процесів.

· Відчуття.

· Сприйняття.

· Мислення.

· Пам'ять.

· Уява.

3. Увага.

Ключові поняття: пізнавальна діяльність,  відчуття, адаптація, сенсибілізація, синестезія, сприйняття, мислення, індукція, дедукція, традукція, пам'ять, уява, увага довільна та мимовільна.

Пізнавальна діяльність – це процес відображення в мозку людини предметів та явищ дійсності. Чуттєве пізнання характеризується тим, що предмети і явища об'єктивного світу безпосередньо діють на органи чуття людини (зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори) і відображаються у мозку. До цієї форми пізнання дійсності належать пізнавальні психічні процеси - відчуття і сприйняття.

Відчуття – це відображення у мозку людини окремих властивостей предметів і явищ об’єктивного світу внаслідок їх безпосереднього впливу на органи чуття. Це найпростіша пізнавальна діяльність, засобами якої і людина, і тварина отримують елементарні відомості про зовнішнє середовище і стани свого організму. Це відчуття світла, кольору, запаху, смаку, дотику, вологи, тепла чи холоду. Фізіологічною основою відчуття є нервовий процес, що виникає під час дії подразника на аналізатор.

Види відчуттів:

1. Екстероцептивні – відчуття, що відображають властивості предметів та явищ зовнішнього світу і мають рецептори, розміщені на поверхні тіла (зорові, смакові, тактильні, нюхові).

2. Інтероцептивні відчуття – відчуття, що мають рецептори, розміщені у внутрішніх органах (серці, шлунку, печінці) і тканинах тіла, і відображають їх стан (голод, спрагу, напруження).

3. Пропріоцептивні відчуття – відчуття, що дають інформацію про рух і положення людського тіла у просторі. Їх рецептори розміщені в м’язах і суглобах.