2020-09-24
152
1. У пацієнта, який 1,5 міс тому переніс інфаркт міокарда, діагностовано синдром Дреслера з характерною тріадою: перикардитом, плевритом, пневмонією. Який головний механізм цього ускладнення?
A. Зниження резистентності організму до інфекції
B. Аутоімунне ураження
C. Активація сапрофітної мікрофлори
D. Інтоксикація організму продуктами некрозу
E. Викид у кров міокардіальних ферментів
2. У хворого на ішемічну хворобу серця на грунті атеросклерозу коронарних артерій після коронарографії розвинувся тромбоз передньої міжшлуночкової коронарної артерії. Який механізм у розвитку цього ускладнення найбільш суттєвий?
A. Підвищення концентрації коагулянтів крові
B. Сповільнення руху крові
C. Пошкодження ендотелію судинної стінки
D. Зменшення вмісту антикоагулянтів крові
E. Зниження активності фібринолітичної системи
3. Хвора, 65 років, скаржиться на біль у ділянці серця, який виник після психо-емоційного стресу. Лікар швидкої медичної допомоги діагностував ішемічну хворобу серця, що проявилася стенокардією. Який механізм стенокардії найбільш ймовірний?
|
|
|
A. Ангіоспастичний
B. Облітераційний
C. Компресійний
D. Обтураційний
E. Гіповолемічний
4. Після перев’язки однієї із гілок коронарних артерій у собаки розвинувся інфаркт міокарда, який супроводжувався проявами резорбційно-некротичного синдрому Яка характерна ознака цього синдрому?
A. Біль за грудиною
B. Підвищення рівня катехоламінів у крові
C. Збільшення вмісту креатинкінази в крові
D. Фібриляція шлуночків
E. Зниження хвилинного об’єму крові
5. У хворого після ішемії міокарду розвинувся реперфузійний синдром. Зростання вмісту якого електроліту в цитоплазмі кардіоміоцитів обумовлює посилення ушкодження серця?
A. Хлору
B. Калію
C. Магнію
D. Кальцію
E. Заліза
6. Один із механізмів ушкодження кардіоміоцитів при ішемії міокарда – активація перекисного окислення ліпідів. Підвищення вмісту яких речовин стимулює цей процес?
A. Каталази
B. Катехоламінів
C. Глютатіонпероксидази
D. Супероксиддисмутази
E. Токоферолу
7. У хворого з ішемічною хворобою серця спостерігається гіпертрофія міокарда, тахікардія, зниження ХОС. Який із механізмів є провідним в ушкодженні кардіоміоцитів у даному випадку?
A. Ушкодження специфічних мембранних насосів
B. Збільшення числа альфа- і бета –адренорецепторів
C. Втрата магнію кардіоміоцитами
D. Втрата кальцію кардіоміоцитами
E. Дегідратація кардіомірцитів
8. У хворого на гострий міокардит з’явилися клінічні ознаки кардіогенного шоку. Який із вказаних нижче патогенетичних механізмів є провідним у розвитку шоку?
A. Депонування крові в органах
|
|
|
B. Зниження діастолічного притоку до серця
C. Зниження судинного тонусу
D. Збільшення периферичного опору судин
E. Порушення насосної функції серця
9. У 40-літнього пацієнта після вираженого емоційного стресу виник гострий біль в ділянці серця з іррадіацією в ліву руку, шию, нижню щелепу. Нітрогліцерин зняв приступ через 7 хвилин. Як охарактеризувати стан міокарду після відновлення кровотоку?
A. Приголомшеність (станнінг)
B. Реперфузійний синдром
C. Гібернація
D. Некроз
E. –
10. Жінки у віці 30 - 60 років на атеросклероз та інфаркт міокарда атеросклеротичної природи хворіють рідше ніж чоловіки. Це пов’язано з тим, що у жінок в цьому віці більша кількість:
A. ЛПВЩ
B. ЛПДНЩ
C. ЛПНЩ
D. Вільних жирних кислот
E. Хіломікронів
Контрольні питання
1. Недостатність коронарного кровообігу, причини, механізми розвитку, наслідки.
2. Ішемічна хвороба серця (ІХС), визначення поняття, основні клінічні форми. Стенокардія, її види, характеристика.
3. Інфаркт міокарда: етіологія, патогенез, експериментальне моделювання.
4. Механізм розвитку основних клінічних синдромів інфаркту міокарда.
5. Кардіогенний шок, основні форми та етапи.
6. Некоронарогенні пошкодження серця, їх патогенез, відтворення в експерименті.
Самостійна аудиторна робота
Протокол №
Дата__________
1. Вивчити в експерименті зміни ЕКГ при гострій коронарній недостатності.
Кролика фіксують у положенні на животі. За допомогою голкових електродів, введених під шкіру обох передніх і задніх кінцівок, реєструють вихідну ЕКГ в стандартних відведеннях.
Для моделювання гострої коронарної недостатності кролику в крайову вену вуха вводять пітуїтрин Р (з розрахунку І од на І кг маси тіла).
Одразу після введення і протягом 3-5 хв спостерігають та аналізують ЕКГ. Звертають увагу на:
1. Інтервал R-R
___________________________________________________________________
2. Розташування сегменту SТ відносно ізоелектричної лінії ______________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Зубець Т, його висота та конфігурація ______________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Інтервал РQ
______________________________________________________________________________________________________________________________________
Роблять заключення і висновки, щодо механізму виникнення коронарної недостатності________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Вивчити зміни ЕКГ у тварини з експериментальним інфарктом міокарда.
За 24 год до практичного заняття щурові моделюють інфаркт міокарда, перев’язуючи низхідну гілку вінцевої артерії.
На занятті вивчають ЕКГ дослідного щура, порівнюючи її з ЕКГ контрольної тварини.
Звертають увагу на:
1. Розташування сегменту RS-Т відносно ізоелектричної лінії
______________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Зміни зубця Q або наявність комплексу QS
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЕКГ замальовують у зошит
Література
1. Патофізіологія /За ред. М.Н. Зайка, Ю.В.Биця, М.В.Кришталя. – 4-е вид., переробл. і допов. – К.: ВСВ Медицина,2014, 2015.- С.509-516.
2. Атаман О.В. Патофізіологія: підручник в 2 т. Т.2 Патофізіологія органів і систем. – Вінниця: Нова Книга, 2016.-С.131 – 154.
3. Патофізіологія/ За ред. М.Н. Зайка і Ю.В.Биця. – К.:Медицина, 2008.- С.450-455.
4.О.В.Атаман Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. - Вінниця: Нова Книга,2007.-С.325-335.
5. Патологическая физиология / Под ред. В.И. Воложина, Г.В.Поррядина. - Т.2 - М.: МЕД пресс,2000. - С.144-158.
6. Патологічна фізіологія/ За ред. проф.. М.С.Регеди, проф.. А.І.Березнякової. Підручник для студентів – Львів, Магнолія, 2011.- 490 с.
|
|
|
Підпис викладача_____________________
Заняття 10
