Завдання 1. Вивчити основні методи оцінки кислотно-основного стану в ротовій порожнині

Заняття 13

Тема. Патофізіологія травлення у ротовій порожнині. Порушення слиновиділення. Карієс. Пародонтит.

Актуальність теми: Порушення подрібнення їжі (жування) виникає внаслідок ушкодження або втрати зубів, розладу функції жувальних м’язів чи ураження скронево-нижньощелепних суглобів і запалення слизової оболонки порожнини рота. Причиною втрат зубів здебільшого є карієс і пародонтит. Поширеність карієсу у деяких регіонах земної кулі сягала 100%. Однак ефективна профілактика (застосування фтористих зубних паст, фторування води), зміна характеру харчування та підвищення гігієни порожнини рота знизили за останні 10-15 років поширеність карієсу в деяких європейських країнах серед дітей шкільного віку приблизно на 50%.

Захворювання пародонта за частотою та розповсюдженістю займають друге місце серед стоматологічних захворювань.

Пародонт постійно знаходиться в центрі біологічних досліджень, в основі яких – фізіологія клітини і тканини. Об’єкт цікавий з тим, що патологічні процеси протікають в ньому протягом багатьох років, ремісії чергуються із загостреннями. Патологія пародонта часто поєднується або протікає на фоні розладів у травній системі, обміні речовин, сенсибілізації та інфікування організму. Все це дає можливість вважати захворювання пародонту не тільки медичною, але й соціальною проблемою.

 

Навчальні цілі:

       Знати:

- основні механізми регуляції кислотно-основного стану в порожнині рота;

- взаємодію між мікробним нальотом і ротовою рідиною;

- основні теорії патогенезу карієсу;

- етіологію та патогенез основних захворювань пародонта;

- роль мікроорганізмів у виникненні та перебігу патології пародонта;

- профілактику і корекцію порушень кислотно-основної стану в порожнині рота;

- зміни в пародонті при різних системних захворюваннях.

    Вміти:

- пояснити взаємозв'язок між КОС в ротовій порожнині і розвитком карієсу і пародонтиту;

- визначити показники КОС в ротовій порожнині та дати їм інтерпретацію;

- пояснити принципи моделювання карієсу;

- пояснити роль місцевих та загальних факторів у виникненні пародонтиту;

- охарактеризувати особливості розвитку хронічного пародонтиту;

Самостійна позааудиторна робота

Питання для повторення

1. Регуляція кислотно-основного стану в нормі.

2. Характеристика основних буферних систем організму.

3. Типові форми порушень кислотно-основного стану.

4. Основні фізико-хімічні властивості слини.

5. Структура і функція пародонта.

6. Склад і властивості ясенної рідини.

7. Патогенез запалення: медіатори запалення.

8. Фагоцитарна реакція при запаленні.

 

Питання для самоконтролю знань

1. Серед мінеральних речовин, які надають міцності емалі головна роль належить кристалам гідроксиапатиту. Вкажіть формулу цієї речовини.

A. Са₃ [(Р0₄)₂]

B. Са₁₀[(ОН)₅(Р0₄)₅]

C. Са₁₀[(ОН)₂(Р0₄)₆

D. Са₈ [(ОН)(Р0₄)₅]

2. Одним із факторів, який має значення у розвитку пародонтиту є утворення зубного каменя. Виберіть при якому рН слини (ротової рідини) утворення зубного каменя буде найбільш ймовірним.

A. 6,2

B. 5,8

C. 7,2

D. 7,1

E. 7,8

3. Одним із факторів, який сприяє демінералізації емалі і розвитку карієсу є порушення кислотно-основного стану в ротовій порожнині. Виберіть критичний показник рН при якому починається демінералізація емалі?

A. 7.2

B. 7,6

C. 5,8

D. 7.0

E. 6,2

4. Тварину утримували на карієсогенній дієті. Який фактор є визначальним у розвитку карієсу при моделюванні цієї патології?

A. Порушення властивостей слини

B. Мікроорганізми зубного нальоту

C. Надмірне споживання простих вуглеводів

D. Надмірне споживання білків

E. Дефіцит мікроелементів та вітамінів у їжі

5. Відомо, що багато вчених вивчали механізми розвитку карієсу і створили теорії, які є основою сучасних уявлень про карієс. Яка з теорій вперше розкрила роль порушення КОС ротової порожнини в патогенезі карієсу?

A. Міллера

B. Шарпенака

C. Ентіна

D. Платонова

E. Рибакова

6. Чоловік, 20 років, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, захворів на пародонтит. Який етіологічний фактор є найбільш важливим у розвитку патології у даному випадку?

A. Дефіцит заліза

B. Стресорні впливи

C. Неповноцінне харчування

D. Підвищення навантаження на зубощелепний апарат

E. Стрептококи порожнини рота

7. У неврологічного хворого спостерігається підвищення слиновиділення. Що із наведеного нижче найбільш ймовірно може призвести до гіперсалівації?

A. Патологія мозочка

B. Блокада блукаючого нерва

C. Підвищення тонусу блукаючого нерва

D. Пригнічення чутливості смакових рецепторів

E. Підвищення тонусу симпатичних нервів

8. У хворого на хронічне запалення піднижньощелепної слинної залози спостерігається гіперсалівація. Порушення інкреції якої речовини спостерігається при цьому?

A. Паратгормону

B. Кальцитоніну

C. Паротину

D. Глюкагону

E. Соматостатину

9. Хворий з Прикарпаття, у якого виявлений ендемічний зоб, звернувся до стоматолога зі скаргами на гноєтечу з ясенних кишень та розхитування зубів. Який основний фактор розвитку пародонтиту в цьому випадку?

A. Ендокринні порушення

B. Стресорні впливи

C. Гіперсалівація

D. Порушення ковтання

E. Неповноцінне харчування

10. У тварини в експерименті спричинили карієс. Який найважливіший механізм компенсації цього захворювання?

A. Гіпертрофія слинних залоз

B. Утворення одонтобластами вторинного дентину

C. Новоутворення емалі

D. Гіперфункція при щитоподібних залоз

E. Активація фагоцитозу

 

Контрольні питання

1. Причини і механізми порушення травлення в порожнині рота.

2. Порушення кислотно-основної рівноваги в порожнині рота.

3. Карієс: визначення поняття, етіологія та патогенез.

4. Пародонтит: визначення поняття, етіологія та патогенез.

5. Експериментальні моделі карієсу та пародонтиту.

6. Причини і механізми порушень слиновиділення.

 

Самостійна аудиторна робота

Протокол №

Дата_____________

Завдання 1. Вивчити основні методи оцінки кислотно-основного стану в ротовій порожнині

Для оцінки КОС в порожнині рота найбільш важливим є визначення показника рН. Для визначення рН використовують потенціометричний метод - вимірювання рН за допомогою лабораторних рН-метрів.

У 1940р. американець Р.Стефан після аплікації на зубні ряди розчинів глюкози і сахарози спостерігав швидке зниження рН у зубному нальоті з подальшим більш повільним поверненням до вихідного рівня. Така зміна рН нальоту або змішаної слини в результаті мікробного гліколізу цукрів дістало назву кривої Стефана (див. мал.)

На занятті за визначеними показниками рН проводять розрахунки і дають заключення про стан КОС в ротовій порожнині.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Демонстрація відеофільмів про причини та умови виникнення карієсу та пародонтиту

Література

1. Патофізіологія /За ред. М.Н. Зайка, Ю.В.Биця, М.В.Кришталя. – 4-е вид., переробл. і допов. – К.: ВСВ Медицина,2014, 2015.- С.573-576.

2. Атаман О.В. Патофізіологія: підручник в 2 т. Т.2 Патофізіологія органів і систем. – Вінниця: Нова Книга, 2016.-С.244 – 250.

3. Патофізіологія / За ред. М.Н.Зайко і Ю.В.Биця.- К.:Медицина, 2008.- С.514-517.

4. Патологическая физиология /Под ред. А.И.Воложина, Г.В.Порядина. Т.2.- М.: “МЕДпресс”, 2000. - С. 335-359.

5. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. – Вінниця.: Нова книга, 2007.- С.383-385.

6. Патологічна фізіологія/ За ред. проф.М.С.Регеди, проф.А.І.Березнякової. Підручник для студентів - Львів, Магнолія, 2011.- 490 с.

Підпис викладача________________

Заняття 14

Тема: Порушення травлення в шлунку. Етіологія та патогенез виразкової хвороби .

Актуальність теми: Виразкова хвороба є одним із широко розповсюджених захворювань шлунково-кишкового тракту, яке нерідко призводить до тривалої втрати працездатності. Поширеність виразкової хвороби різко зросла за останні 100 років. В окремих країнах хворіють від 10 до 15% дорослого населення. Однак в останні десятиліття частота виникнення виразкової хвороби в розвинених країнах почала знижуватися, що пов’язують з більшим використанням продуктів харчування, які містять ненасичені жирні кислоти. Виникнення цієї патології досить часто пов’язане із порушенням травлення у ротовій порожнині (карієс, втрата зубів, погане протезування). При виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки дуже часто спостерігається запалення та дистрофія пародонта. Тому знання етіології, патогенезу, проявів, типів перебігу та ускладнень виразкової хвороби необхідно майбутнім лікарям-стоматологам.

Навчальні цілі:

Знати:

- основні причини та механізми порушення травлення в шлунку;                          

- основні типи патологічної шлункової секреції;

- етіологія та патогенез виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки;

- основні експериментальні моделі виразки шлунка.                         

Вміти:

- оцінити окремі показники шлункової секреції;

- розкрити роль агресивних та захисно-пристосувальних факторів у патогенезі виразкової хвороби;

- аналізувати виразкову хворобу шлунка та/або дванадцятипалої кишки як мультифакторіальну хворобу;

- характеризувати фактори ризику виникнення виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки

- пояснити зв’язок виразкової хвороби шлунка із змінами у ротовій порожнині.