Єдина шкала оцінок для студентів

Оцінка ECTS	Статистичний показник
А	Найкращі 10% студентів
В	Наступні 25% студентів
C	Наступні 30% студентів
D	Наступні 25% студентів
E	Останні 10% студентів
Fx	Повторна задача
F	Обов’язковий повторний курс навчання

Оцінка ESTS конвертується у традиційну чотирибальну шкалу таким чином:

Оцінка ESTS	Оцінка за чотирибальною шкалою
А	5
В,С	4
D,E	3
Fx, F	2

Для тих студентів, які бажають покращити свою успішність до вищої оцінки при засвоєнні дисципліни (модуля), можливе проведення повторного підсумкового контролю комісією.

МОДУЛЬ 1. МАТЕМАТИЧНА ОБРОБКА

МЕДИКО-БІОЛОГІЧНИХ ДАНИХ

Змістовий модуль 1. ОСНОВИ МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ

ЗАНЯТТЯ №1

(практичне)

ВСТУП ДО КУРСУ МЕДИЧНОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ. ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ФУНКЦІЇ

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і законів, які використовуються для визначення інтервалів монотонності та екстремумів функції, опуклості кривої та точок перегину, для визначення швидкості зміни параметрів системи із зміною аргументів (температури, часу, чисельності популяцій і т.п.) та опису біофізичних, біохімічних та інших процесів і явищ, що лежать в основі життєдіяльності людини.

Мета: ознайомити студентів з обсягом і значимістю фізико-технічних і біофізичних знань, необхідних, як для вивчення інших дисциплін, так і для безпосереднього формування лікаря-стоматолога з переліком практичних навичок у користуванні медичними і лабораторними приладами та апаратами, основними положеннями техніки безпеки і охорони праці. В результаті проведення заняття студенти повинні: знати поняття похідної функції її геометричний і фізичний зміст, властивості похідної; вміти обчислювати похідні функції першого і вищих порядків, застосовувати поняття похідної для дослідження функції і побудови її графіка.

Питання, рекомендовані для повторення

1. Загальні відомості про функцію.

2. Способи задання функції.

3. Елементарні функції та їх графіки.

4. Границя функції.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ

1. Медична і бiологiчна фізика, її предмет та методи досліджень, зв’язок з іншими науками.

2. Основні розділи медичної і біологічної фізики.

3. Значення кiлькiсних показників у медицині та специфіка медико-бiологiчних досліджень.

4. Функція однієї змінної.

5. Прирости аргументу і функції.

6. Похідна функції.

7. Геометричний і фізичний зміст похідної.

8. Властивості похідної.

9. Похідні елементарних функцій.

10. Похідні вищих порядків.

11. Інтервали монотонності функції.

12. Максимум і мінімум функції.

13. Екстремальні точки.

14. Критичні точки.

15. Необхідні і достатні умови екстремуму функції.

16. Загальна схема дослідження функції та побудова її графіка.

17. Оптимальні розв’язки фізико-хімічних та медико-біологічних задач.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конспект лекцій.

2. Вища математика: підручник / Е.І. Личковський, П.Л. Свердан, В.О. Тіманюк, О.В. Чалий; за ред. Е.І. Личковського, П.Л. Свердана. – Вінниця: Нова книга, 2014. – 632 с.

3. Чалий О.В. Медична та біологічна фізика: підручник для студ. вищих мед. (фарм.) навч. заклад. – Вінниця: Нова книга, 2013. – 528 c.

4. Личковський Е.І. Медична та біологічна фізика. Лабораторний практикум: посібник / Е.І. Личковський, М.А. Пайкуш, З.Я. Федорович та ін. – К.: Знання, 2012. – 415 с.

5. Літнарович Р.М. Біофізика. Медична фізика, теоретична і прикладна фізика. Рівне: МЕГУ, 2011. – 208 с.

6. Булавін Л.А., Гречко Л.Г., Чалий О.В.. Медична фізика. Підручник. Том 1. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 482 с.

7. Булавін Л.А., Актан О.Ю., Забашта Ю.Ф., Свечнікова О.С., Сенчуров С.П. Медична фізика. Підручник. Том 2. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 326 с.

8. Свердан П.Л. Вища математика. Аналіз інформації у фармації та медицині. – Львів: Світ, 1998. – С. 5-22.

9. Лобоцкая Н.Л., Морозов Ю.В., Дунаев А.А. Высшая математика. – Минск: Вышэйшая школа, 1987. – С. 5 – 16, 30-46, 58-70.

ЗАНЯТТЯ №2

(практичне)

ДИФЕРЕНЦІАЛ ФУНКЦІЇ

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і законів, які використовуються в наближених обчисленнях та для оцінки похибок біофізичних вимірювань.

Мета: в результаті проведення заняття студенти повинні: знати визначення, геометричний зміст диференціалу та його властивості; вміти обчислювати диференціал функцій, застосовувати його для наближених розрахунків і для знаходження похибок опосередкованих вимірювань.

Питання, рекомендовані для повторення

1. Функція однієї змінної.

2. Прирости аргументу і функції.

3. Похідна функції.

4. Похідні елементарних функцій.

5. Властивості похідної.

6. Геометричний зміст похідної.

7. Похідні вищих порядків.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ

1. Диференціал функції однієї змінної.

2. Зв’язок приросту функції з її диференціалом.

3. Диференціали функції вищих порядків.