У комп’ютерах команди виконуються послідовністю мікрооперацій елементарних дій в одному машинному такті), наприклад, інкремент (збільшення), декремент (зменшення) слова, зсув, інверсія, пересилання слова і т. ін. Електронні схеми, призначені для виконання мікрооперацій, азиваються типовими функціональними вузлами комп’ютера.
За логікою роботи функціональні вузли поділяють на комбінаційні (автомати без пам’яті) і накопичувальні (автомати з пам’яттю).
У комбінаційних вузлах стан виходів залежить тільки від комбінації вхідних сигналів у певний момент часу. До комбінаційних типових функціональних вузлів належать:
двійкові та двійково-десяткові суматори – призначені для додавання двох двійкових або двійково-десяткових чисел;
дешифратори – використовуються для дешифрації вхідного двійкового позиційного коду;
шифратори – перетворюють вхідний унітарний код у вихідний двійковий позиційний;
мультиплексори – комутатори множини вхідних ліній на єдину вихідну;
|
|
демультиплексори – комутатори єдиної вхідної лінії на одну із множини вихідних;
компаратори – виробляють ознаки порівняння слів на: дорівнює, більше, менше;
схеми контролю за модулем два – використовуються для контролю інформації в процесах зберігання, передачі та виконання операцій;
перетворювачі кодів – призначені для перетворення коду з однієї форми в іншу, наприклад, прямого коду в доповняльний.У накопичувальних вузлах логічний стан виходів визначається як комбінацією вхідних сигналів, так і станом пам’яті в певний момент часу. До накопичувальних (послідовнісних) типових функціональних вузлів належать:
регістри – призначені для записування, тимчасового зберігання і видачі двійкової інформації;
лічильники – призначені для рахування імпульсів.