Утилітарні і естетичні властивості продукції

Властивість продукції — об’єктивна особливість продукції, що виявляється при її створенні, транспортуванні, зберіганні, експлуатації.

Стандартна продукція - продукція, яка відповідає всім вимогам діючих стандартів або технічних умов. Реалізації споживачеві, як правило, підлягає стандартна продукція.

До утилітарних ("утіліс" - корисний) відносяться властивості, що обумовлюють придатність продукції задовольняти матеріальні потреби людей. У процесі матеріального споживання витрачаються ресурси (можливості) виробів або сам продукт. Утилітарні властивості в залежності від їх ролі в процесі використання поділяють на функціональні й ергономічні.

Естетичні властивості - здатність товарів виражати в суспільно чуттєво-сприйнятливих ознаках форми суспільні цінності і задовольняти естетичні потреби людини.

Показниками естетичних властивостей товарів можуть служити зовнішній (товарний) вигляд, цілісність, дизайн, мода, стиль, інформаційна виразність, майстерність виробничого виконання.

Зовнішній вигляд - комплексний показник, який включає форму, колір, стан поверхні, іноді цілісність. Для естетичного сприймання різних товарів значимість перелічених одиничних показників зовнішнього вигляду неоднакова і залежить від особливостей товарів.

Оцінку естетичних властивостей продукції, яка випускається, проводять експертні комісії. За критерієм естетичної оцінки приймається ранжований ряд виробів аналогічного класу і призначення. В торгівлі контроль естетичних властивостей товарів мають здійснювати товарознавці.

Естетика і варіантність у стандартизації

Стандартиза́ція — діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Естетичні показники характеризують інформаційну виразливість, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виконання і стабільність товарного виду виробу.

Принцип варіантності в стандартизації означає створення раціонального різноманіття (забезпечення мінімуму раціональних різновидів) стандартних елементів, що входять в стандартизований об'єкт.

Стандарт і економіка. Економічні чинники розвитку стандартної продукції.

Станда́рт — документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

Під економічною ефективністю стандартизації розуміють підвищення продуктивності суспільної праці чи економію витрат живої і відтвореної праці, що пов'язано із задоволенням різноманітних потреб суспільства. Цей критерій у найбільш загальному вигляді відображає економічну корисність здійснюваних заходів зі стандартизації. Разом із цим в кожному окремому випадку цей критерій має свій конкретний зміст і форму вираження.

Залежно від мети визначення економічної ефективності, повноти охоплення економічних наслідків стандартизації, масштабів проведення розрахунків (економіка в цілому, галузь, підприємство) і періоду часу, в який виконуються розрахунки (стадія розробки стандарту, упровадження стандарту, випуск і експлуатація стандартної продукції), розрізняють види економічної ефективності стандартизації. Класифікація видів економічної ефективності має велике значення для кращого розуміння природи стандартизації, правильності організації економічних розрахунків і використання розроблених методів на практиці (табл. 1.1).

При визначенні виду економічної ефективності стандартизації використовують різні показники. Так, при визначенні порівняльної ефективності використовують витрати, термін окупності, коефіцієнт економічної ефективності та інші. Проектна економічна ефективність — це можлива ефективність, яка визначається при розробці перспективних та поточних планів. При визначенні народногосподарського ефекту враховується фактор часу (за який час окупляться витрати на проведення робіт на стадії проектування). Чим менший термін проектних робіт до серійного виробництва продукції, тим вищим буде економічний ефект. Тому частіше розраховують: річний ефект, ефект терміну дії НД; ефект за весь строк служби стандартної продукції і т.д.