Ліцензування туристичних послуг

Діяльність, пов'язана з наданням туристичних послуг, підлягає ліцензуванню.

При ліцензуванні в туристичній діяльності слід керуватися статтею 17 Закону України "Про туризм" з метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туроператорської та турагентської діяльності.

Суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність без отримання ліцензії на турагентську діяльність.

Загальний розмір частки туроператора в статутних фондах інших туроператорів України не може перевищувати 20 % їхніх статутних фондів.

Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слова "туроператор" і "турагент" без отримання ним ліцензії на здійснення відповідно туроператорської чи турагентської діяльності.

Не може бути видана ліцензія на туроператорську чи турагентську діяльність суб'єкту підприємницької діяльності із назвою, тотожною назві іншого суб'єкта підприємницької діяльності, якому ліцензія видана раніше і інформація про нього внесена до відповідного реєстру.

Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:

- організація іноземного туризму;
- організація внутрішнього туризму;
- організація закордонного туризму;
- екскурсійна діяльність.

Щоб одержати ліцензію, у відповідні органи подають документи відповідно до Закону про ліцензування.
Згідно зі статтею 10 Закону про ліцензування, суб'єкт господарювання, що має намір здійснювати визначений вид ліцензованої господарської діяльності, особисто або через уповноважений ним Орган чи особу звертається у відповідний орган ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні бути такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання- заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;
прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;
2) вид господарської діяльності, зазначений відповідно до статті 9 дійсного Закону (цілком або частково), на здійснення якого заявник має намір одержати ліцензію.

У випадку наявності в заявника філій, інших відособлених підрозділів, що будуть здійснювати господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві вказується їхнє місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької чи діяльності копія довідки про внесення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, засвідчена чи нотаріально органом, що видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України по представленню спеціально уповноваженого органа з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не зазначені в дійсному Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятої дійсної статті.

Заява про видачу ліцензії і документи, прикладені до нього, приймаються з описом, копія якого видається заявнику з оцінкою про дату прийому документів органом ліцензування і підписом відповідальної особи.

Законом про ліцензування передбачено, що орган ліцензування повинний прийняти рішення про видачу ліцензії або про відмовлення в її видачі в термін не пізніше 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії і документів, прикладених до заяви. Повідомлення про ухвалення рішення про видачу чи ліцензії про відмовлення направляється заявителю в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати ухвалення відповідного рішення (раніше такий термін визначений не був).

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше, ніж за три робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Плата за ліцензію повинна бути внесена суб'єктом господарювання після ухвалення рішення про видачу ліцензії.

 

 







Уніфікація видів діяльності і порядок їх ліцензування

ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПЕВНИХ

ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Ключові слова: ліцензування, ліцензія, господар-

ча діяльність, підприємництво, ринкові умови,

органи виконавчої влади

Визначення поняття та юридичного змісту ліцензування як особливої адміністративної, управлінської процедури, яка здійснюється у передбачених законом випадках, можливе лише через з’ясування поняття ліцензії.

Стаття 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає ліцензію як документ державного зразка, який затверджує право ліцензіанта на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Цим же Законом визначається й ліцензіант як суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осібсуб’єктів підприємницької діяльності, пов’язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт. Звідси, метою статті є поглиблення поняття та змісту ліцензування певних видів господарської діяльності. Діяльність суб’єктів господарювання у різних сферах економіки потребує спеціальної кваліфікації та професіоналізму для забезпечення безпеки праці та виробництва, найбільш доцільно використання державних та інших ресурсів, створення умов для нормального функціонування окремих інститутів

суспільства і держави, випуску продукції і надання послуг відповідно до встановлених стандартів і норм. Для забезпечення вищеназваних умов держава встановлює спеціальний порядок надання дозволів на здійснення окремих видів господарської діяльності уповноваженими на це державою органами, який називається ліцензування.

.

Закон України «Про ліцензування певних

видів господарської діяльності» встановлює

виключно перелік таких видів господарської

діяльності, який не може бути розширений

іншими нормативними актами. Суб’єкт гос-

подарювання, який має намір проводити пе-

вний вид господарської діяльності, що ліцен-

зується, особисто, або через уповноважений

ним орган чи особу звертається до відповід-

ного органу ліцензування із заявою встанов-

леного зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні місти-

тися такі дані:

а) відомості про суб’єкти господарювання

– заявники (найменування, місцезнаходжен-

ня, банківські реквізити, ідентифікаційний

код для юридичної особи, прізвище, ім’я, по-

батькові, паспортні дані, ідентифікаційний

номер фізичної особи – платника податків та__

інших обов’язкових платників – для фізичної

особи);

б) вид господарської діяльності вказаний

згідно ст.9 вказаного вище закону (повністю

або частково), на провадження якого заявник

має намір обрати ліцензію.

До заяви про видачу ліцензії додається

копія свідоцтва про державну реєстрацію

суб’єкта підприємницької діяльності або ко-

пія довідки про внесення до Єдиного держа-

вного реєстру підприємств та організацій

України, засвідчена нотаріально або орга-

ном, який видав оригінал документа.

Ліцензія підписується керівником органу

ліцензування або його заступником та засві-

дчується печаткою цього органу.

Орган ліцензування оформляє ліцензію

протягом трьох робочих днів з дня надхо-

дження заяви, що підтверджує внесення пла-

ти за видачу ліцензії, строком не менше ніж

за три роки. На підставі виданої ліцензії ор-

ган господарювання здійснює свою госпо-

дарську діяльність на території всієї України,

коли ліцензія видана центральним органом

виконавчої влади, а при видачі ліцензії місь-

ким органом виконавчої влади або спеціаль-

но уповноваженим виконавчим органом –

здійснюється на території відповідної адмі-

ністративно-територіальної одиниці. У разі,

коли орган господарювання має намір про-

довжувати свою господарську діяльність пі-

сля закінчення строку дії ліцензії, він подає

нову заявку в орган ліцензування, який не

раніше ніж в останній робочий день дії по-

передньо виданої ліцензії видає нову ліцен-

зію. Ліцензія не може передаватись іншій

особі і повинна використовуватись згідно з

вказаним в ній видом та місцем діяльності.

Ліцензія може бути переоформлена в разі

її втрати, чи пошкодження або анульована.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: