Фінірованія країв емалі

Фінішна обробка країв емалі проводиться за описаними вище правилами дрібнозернистими алмазними борами, твердосплавними фініри або ручними інструментами, наприклад, емалевими ножами.

7. Провести накладання лікувальної прокладки.

Накладання лікувальної одонтотропної прокладки. Матеріальне забезпечення. - набор стоматологічних інструментів для обстеження та лікування зубів;- ватні чи паперові валики, кофердам;- теплий розчин не подразнюючого антисептика (0,02% фурацилін, 0,5%етоній, мікроцид, ектерицид та ін.);- лікувальна прокладка на основі гідроксиду кольція;- пластинка для замішування пасти (при необхідності);- фотополімерізатор (при необхідності). Базовий рівень знань. Знати клініку, діагностику, диференційну діагностику, патологічну анатомію та лікування гострого глибокого карієсу, початкових форм пульпіту (гіперемія пульпи, гострий обмежений) і травматичний пульпіт, методи знеболення в терапевтичній стоматології, особливості препарування каріозних порожнин різних класів, види прокладок на основі гідроксиду кальція. Показання та протипоказання. Лікувальні прокладки одонтотропної дії використовують при зворотньомупроцесі в пульпі:- гострий глибокий карієс;- гіперемія пульпи;- гострий обмежений пульпіт;- консервативне лікування при випадковому оголенні рога пульпи (т. з.гострий травматичний пульпіт). Лікування буде неефективним при: - віці пацієнта більше 30 років;- зниженні загальної реактивності організму;- наявності супутніх загально соматичних захворювань;- гострому множинному карієсі;- наявності алергічної реакції на компоненти пасти;- хворобах пародонту;- локалізації порожнини в пришійковій ділянці. Механізм дії. Гідроксид кальцію має лужну реакцію 12,2, яка нейтралізує кислу середу вогнища запалення і разом з іономи кальцію здійснює протизапальну дію на пульпу. Гідроксид кальцію має також антибактеріальні властивості, сприяє ремінералізації дентину; при накладанні на оголений ріг пульпи визиває поверхневу коагуляцію білків пульпи та стимулює утворення захисного бар’єру із вторинного дентину (дентинного містка). Алгоритм дії. -Перед цим повинні бути виконані попередні етапи лікування (знеболення, препарування каріозної порожнини з обов' язковим дотриманням правил асептики та антисептики).-Накладання водної суспензії гідроксиду кальція (нетвердіючої пасти Calasept (― Nordiska Dental‖)).- Ізолювати зуб від слини за допомогою ватних, паперових валиків, або кофердама;- Провести зрошення каріозної порожнини теплим розчином індиферентного антисептика;- Висушити каріозну порожнину ватними кульками або легким струмом теплого повітря;- На дно каріозної порожнини із шприця через канюлю нанести тонкий шар пасти і рівномірно розподілити його ватною кулькою чи мікробрашем, щоб було покрите все дно;- Підсушити слабким струмом повітря;- Екскаватором видалити залишки матеріалу зі стінок каріозної порожнини; - Накласти тимчасову пломбу. Накладання лаку на основі гідроксиду кальція (Contrasil (Septodont‖)). - Ізолювати зуб від слини за допомогою ватних, паперових валиків, або кофердама;- Провести зрошення каріозної порожнини теплим розчином індиферентного антисептика;- Висушити каріозну порожнину ватними кульками або легким струмом теплого повітря;- За допомогою пензлика або ватної кульки тонким шаром лаку повністю покрити все дно каріозної порожнини;- Підсушити слабким струмом повітря;- Бором або екскаватором видалити залишки матеріалу зі стінок каріозної порожнини;- Накласти тимчасову пломбу. Накладання кальційсаліцилатного цементу хімічної полімеризації (Life (Kerr‖)). - Ізолювати зуб від слини за допомогою ватних, паперових валиків, або кофердама;- Провести зрошення каріозної порожнини теплим розчином індиферентногоантисептика;- Висушити каріозну порожнину ватними кульками або легким струмом теплого повітря;- На паперову пластинку з обох тюбиків в рівних пропорціях видавити пасту і ретельно змішати протягом 10 с.(робити безпосередньо перед внесенням в порожнину, не готувати заздалегідь);- За допомогою кулькоподібного штопфера внести замішану пасту в каріозну порожнину і покрити рівним тонким шаром усе її дно;- Після затвердіння видалити екскаватором залишки матеріалу зі стінок каріозної порожнини;- Накласти тимчасову пломбу. .Накладання полімерного матеріалу світлової полімеризації, що містить гідроксид кальцію (Calcimol LC (―VOCO‖)). - Ізолювати зуб від слини за допомогою ватних, паперових валиків, або кофердама;- Провести зрошення каріозної порожнини теплим розчином індиферентного антисептика;- Висушити каріозну порожнину ватними кульками або легким струмом теплого повітря;- За допомогою кулькоподібного штопфера нанести матеріал на дно каріозної порожнини, покривши його повністю шаром 1мм;- Провести свытлову полімеризацію протягом 30 с.;- Видалити екскаватором залишки матеріалу зі стінок каріозної порожнини;- Накласти тимчасову пломбу. Помилки та ускладнення. - Порушення правил асептики і антисептики, інфікування каріозної порожнини слиною призводить до зниження ефективності лікування і розвитку незворотнього запального процесу в пульпі;- Використання подразнюючих пульпу антисептиків може визвати її запалення;- Накладання недостатньої кількості матеріалу (неповне покриття дна порожнини) призведе до зниження терапевтичної дії та подальшого розвитку запалення пульпи;- Накладання великої кількості матеріалу, покриття стінок каріозної порожнини зумовить погану фіксацію тимчасової пломби;- При накладанні тимчасової пломби під тиском інструмента лікувальний матеріал (особливо нетвердіючий) може ―розповзтися‖ на стінки та оголити дно порожнини, що знизить ефективність лікування;- Використання цементів, що містять ортофосфорну кислоту, для покриття лікувальної прокладки (ортофосфорна кислота нейтралізує лужну реакцію гідроксиду кальцію і нівелює терапевтичну дію препарату);- Термічне травмування пульпи під час полімеризації матеріалу світлової полімеризації (за винятком використання світло-діодної лампи);- Використання матеріалів на основі гідроксиду кальцію як базової прокладки. Вони не мають адгезії до дентину і розчиняються компонентами адгезивних систем композитів, також можуть руйнуватися під дієюоклюзійних загрузок, що діють на пломбу під час жування. Це призводить до подальшого розвитку карого процесу під пломбою.

8. Провести накладання ізолюючої прокладки.

Накладання ізолюючої прокладки з цинк-фосфатного цементу. Методика виконання: 1. На скляну (ретельно висушену) пластинку нанести порошок і рідину цинк-фосфатного цементу в співвідношенні 4:1.2. Порошок цементу розділити на 4 частини (1/2, 1/4, 1/8, 1/16).3.Замішати металевим шпателем половину порошку з рідиною.4.Після отримання гомогенної маси до неї послідовно, ретельно перемішуючи, додати ще четверту, восьму, шістнадцяту частину порошку для отримання необхідної консистенції цементу. Загальний час замішування цементу не повинен перевищувати 1,5 хв.5.Для перевірки консистенції до поверхні цементу щільно притиснути чистий шпатель. При відриванні шпателя від маси вона не тягнеться, а відривається, утворюючи зубці заввишки не більш ніж 1 мм.6.Необхідну кількість замішаного цементу за допомогою гладилки внести однією-двома порціями до підготовленої каріозної порожнини.7.За допомогою штопфера рівномірно розподілити матеріал по дну і стінках каріозної поожнинир до емалево-дентинного з'єднання.8.До початку затвердіння цементу видалити залишки матеріалу зі стінок порожнини екскаватором чи гладилкою.9. Перевірити якість накладання ізолюючої прокладки (її товщина повинна бути 1-1,5 мм). Накладання ізолюючої прокладки зі склоіономерного цементу.Методика виконання: 1.На паперовий блок для замішування нанести рідину і порошок склоіономерного цементу (1 мірна ложка порошку і 1 рідини).2. Порошок цементу розділити на дві частини.3. Змішати шпателем одну частину порошку з рідиною.4. Після отримання гомогенної маси, слід додати до неї іншу частину порошку і, ретельно змішуючи, отримати необхідну консистенцію цементу (замішування триває 30 с).5. Потрібну кількість цементу гладилкою внести однією-двома порціями в підготовлену каріозну порожнину.6.За допомогою штопфера рівномірно розподілити матеріал по дну і стінках каріозної порожнини до емалево-дентинного з'єднання.7.До початку тверднення цементу видалити залишки матеріалу зі стінок порожнини екскаватором чи гладилкою.8.Перевірити якість накладання ізолюючої прокладки (її товщина до емалево-дентинного з'єднання 0,5-1,0 мм).

9. Провести пломбування каріозної порожнини композитними матеріалами хімічного твердіння.

Матеріальне забезпечення - композиційний матеріал хімічного затвердіння (базова паста та каталітична паста)- адгезивна система хімічного затвердіння двохкомпонентна (базова та каталітична)- прокладковий матеріал – склоіономерний цемент, цинк – фосфатний цемент або полікарбонатний цемент- пластмасові шпателі, мікроаплікатори, пензлики, пензликотримач- травильний гель для емалі, містить 37% ортофосфорну кислоту- додаткові аксесуари – матриці, матрицетримачі, клинці- ватні валики. Базовий рівень знань - класифікація та загальна характеристика композиційних матеріалів хімічного затвердіння за розміром частинок неорганічного наповнювача- позитивні властивості композиційних матеріалів хімічного затвердіння– добрі адгезивні властивості, пластичність, відносно добрі естетичні властивості, добра міцність- недоліки композиційних матеріалів хімічного затвердіння: усадка, що виникає під час полімеризації композиційного матеріалу; токсичність для пульпи; зміна кольору пломби з часом (кольоронестабільність);гідрофобність. Показання: каріозні порожнини I-V класів – гострий та хронічний поверхневий, середній, хронічний глибокий карієс; фіксація розхитанних зубів після травми, нарощування зубів. Протипоказання: гострий глибокий карієс (можливість пломбуванняпісля техніки відстроченого пломбування склоіономерним цементом зодонтотропною прокладкою). Алгоритм проведення (на прикладі Harisma PPF) 1. Ізоляція каріозної порожнини від слини – слиновідсмоктувач, ватні валики, при потребі - кофердам.2. Висушування каріозної порожнини – повітряним струменем.3. Накладання ізолюючої прокладки на дно та стінки каріозної порожнини до емалево-дентинного з’єднання.4. Обробка поверхні емалі травильним гелем протягом 30 секунд.5. Промивання каріозної порожнини водою протягом 60 секунд.6. Висушування каріозної порожнини повітряним струменем, що не містить олії.7. Змішування в рівних пропорціях двох компонентів адгезивної системи (час змішування – 10 секунд) та нанесення її на поверхню емалі мікроаплікатором або пензликом з послідуючим рівномірним розподілом на поверхні емалі струменем повітря.8. Змішування в рівних пропорціях двох компонентів композиційного матеріалу (паста-паста). Уникати утворення повітряних пухирів при змішуванні. Час змішування – 30-45 сек.9. Внесення приготовленого композиційного матеріалу в каріозну порожнину однією порцією та формування анатомічної форми зуба.Час роботи – 2,5-3 хвилини. Помилки та ускладнення 1. Випадання пломби. Причини: потрапляння слини, ясенної рідини в каріозну порожнину; пропущення етапів обробки поверхні емалі травильним гелем або адгезивом, контакт пломбувального матеріалу під час полімеризації з евгенолвмісними препаратами (прокладками) або кореневими пломбами.2. Запалення пульпи. Причини: порушення умов накладання ізолюючої прокладки, або випущення даного етапу, пломбування композиційним матеріалами каріозних порожнин при гострому глибокому карієсі(токсична дія матеріалу).3. Запалення ясенного сосочка. Причини: порушення умов формування контактного пункту при пломбуванні каріозних порожнин II, III, IV класів.4. Травматичний періодонтит. Причини: порушення оклюзивних контактів під час пломбування каріозної порожнини.5. Подразнення шкіри та слизових оболонок при потраплянні компонентів матеріалу або адгезивної системи за наявності алергічної реакції.

10. Провести пломбування каріозної порожнини композитними матеріалами світлового твердіння

Матеріальне забезпечення - композиційний матеріал світлового затвердіння в шприцах або канюлях- адгезивна система світлового затвердіння двохкомпонентна (праймер та адгезів) або однокомпонентна (два в одному або 3 в одному)- мікроаплікатори, пензлики- травильний гель для емалі та дентину (37 % ортофосфорна кислота)- система кофердаму- прокладковий матеріал склоіономерний цемент світлового затвердіння для пломбування каріозних порожнин при глибокому карієсі- додаткові аксесуари – матриці, матрицетримачі, клинці- фотополімерна лампа – джерело видимого світла (= 430 – 460 нм), захисні окуляри для лікаря. Базовий рівень знань - класифікація композиційних матеріалів- позитивні властивості композиційних матеріалів світлового затвердіння –високі адгезивні властивості, високі естетичні властивості, мінімальна усадка, велика міцність- правила роботи з композиційними матеріалами світлового затвердіння- принцип направленої полімеризації – направлення світлового потоку крізь тверді тканини, що пов’язано з направленням усадки композиційного матеріалу у бік джерела світла. Показання: каріозні порожнини I-V класів – гострий та хронічний поверхневий, середній, хронічний глибокий карієс, накладання шин, реконструкція зубного ряду та відновлення культі зуба під протезування. Протипоказання: гострий глибокий карієс. Алгоритм проведення:1. Ізоляція відпрепарованої каріозної порожнини від слини – система кофердаму або ватні валики та слиновідсмоктувач.2. Висушування каріозної порожнини – повітряним струменем.3. Накладання ізолюючої прокладки на дно каріозної порожнини (склоіономерний цемент світлового затвердіння) або попереднім точковим на проекції рогів пульпи (прокладки на основі гідроксиду кальціюсвітлового затвердіння) з послідуючою її світловою полімеризацією.4. Обробка твердих тканин зуба травильним гелем емалі – 40 секунд, дентину – 20 сек. (техніка тотального травлення). Це потрібно для видалення забрудненого шару. Забруднений шар (змазаний шар) – поверхнятвердих тканин зуба після препарування каріозної порожнини, яка містить уламки гідроксиапатитів, дентинні стружки, мікроорганізми, уривки колагенових волокон, що закривають дентинні (канальні) трубочки5. Промивання каріозної порожнини водою протягом 60 секунд.6. Висушування каріозної порожнини повітряним струменем: емалі до матового відтінку, дентину – до вологого дентину (стан вологого піску). Не пересушувати!7. Внесення адгезиву V покоління (праймер + бонд) у каріозну порожнину та просочування ним дентинних канальців 10-20 сек. (див. Рекомендації виробника). Рівномірний розподіл слабким струменем повітря. Привеликому масиві дентину наносити двічі. При використанні адгезиву IV покоління внесення праймеру вкаріозну порожнину та просочування ним дентинних канальців напротязі 1 хвилини, з послідуючим прибиранням надлишків праймеру струменем повітря.Внесення адгезиву в каріозну порожнину з послідуючим рівномірним розподілом по поверхні твердих тканин повітряним струменем та світловою полімеризацією і утворення гібридної зони. Гібридна зона – поверхнядентину, що модифікована адгезивною системою світлового затвердіння.8. Пошарове внесення пломбувального матеріалу (товщина шару до 2 мм) з послідуючою світловою полімеризацією.9. Обробка та полірування пломби. Помилки та ускладнення 1. Порушення терміну (часу) обробки твердих тканин зуба (емалі та дентину) кислотою може призводити до випадіння пломби (недостатній час протравлювання); гіперестезії твердих тканин зуба, токсичного пульпіту(перевищування часу протравлювання).2. Потрапляння слини, ясенної рідини в каріозну порожнину може призвести до випадіння пломби (внаслідок порушення утворення гібридної зони та порушення адгезії композиційного матеріалу до твердих тканин зуба).3. Пересушування дентину після протравлювання струменем повітря може призводити до колапсу колагенових волокон з подальшим порушенням утворення гібридної зони, порушенням фіксації пломбувального матеріалу.4. Пропущення етапу внесення адгезивної системи в каріозну порожнину може призвести до порушення фіксації пломбувального матеріалу до твердих тканин зуба та подальшого випадіння пломби. Внесення адгезивної системи в недостатній кількості може призвести до тих самих наслідків. Внесення адгезивної системи з надлишками може призвести до появи помітної границі між пломбувальним матеріалом та твердими тканинами зуба.5. Порушення принципу направленої полімеризації може призвести до відриву композиційного матеріалу від твердих тканин зуба.6. Порушення принципу пошарового внесення пломбувального матеріалу, внесення матеріалу з товщиною шару більше 2 мм може призвести до появи недополімеризованих зон у пломбувальному матеріалу з послідуючим виникненням токсичного пульпіту. Окрім того, при порушенні полімеризації пломбувального матеріалу може виникнути випадіння частини пломби, або всієї пломби.7. Невідповідність відновленої форми зуба природній анатомічній формі, а також невідповідність кольору, прозорості твердих тканин зуба може призвести до незадовільного естетичного (косметичного) результату.8. Порушення оклюзійних контактів може призвести до підвищення висоти прикусу та послідуючого виникнення травматичного періодонтиту.9. Невідповідність застосування матеріалу певній клінічній ситуації, зокрема використання пломбувального матеріалу при гострому глибокому карієсі, може призвести до виникнення запалення пульпи.10.Потрапляння компонентівматеріалу або адгезивної системи на шкіру та слизові оболонки, за наявності алергічної реакції, може призвести до подразнення шкіри та слизових оболонок. Станція 3 (Лікування пульпіту)

1. Провести аплікаційне знеболення.

Матеріальне забезпечення: -марлеві кульки для висушування операційного поля;-марлеві тампони для нанесення анестетика;-анестетик для аплікаційного знеболювання(мазь піромекаїну 5%, емульсія для анестезії 5-10%, аерозоль лідокаїну 10%, розчини ксилокаїну,ксилонору,лідокаїну,бензокаїну 2-5%; анестетики на основі бензокаїну (10-20%) – «Каміскад-гель», «Белла-гель», «Бабідент»).Аплікаційне знеболення-анестезія змащуванням, нанесенням анестетика на поверхню тканин.При цьому знеболюють термінальні нервові закінчення. Аплікаційне знеболювання використовують при роботі на слизовій облонці порожнини рота, твердих тканинах та пульпі зуба.   Показання до проведення методики: -знеболювання місця уколу перед ін’єкційною анестезією, особливо у нервових пацієнтів та у дітей;-видалення рухомих молочних зубів у дітей у період змінного прикусу;-видалення незначних наростів тканин на слизовій оболонці порожнини рота(гінгівектомія, видалення «капюшона» нижнього зуба мудрості, кріодеструкція вогнища лейкемії і гіперкератозу, біопсія тощо);-знеболювання при препаруванні зубів під коронки і при примірці;-знеболювання ясен при шинуванні переломів щелеп;-знеболювання ясен при лікуванні пародонтиту та радикальному видалення під’ясенного зубного каменя;-знеболювання слизової оболонки порожнини рота при лікуванні гострого та хронічного афтозного стоматиту та інших гінгівостоматитів. Протипоказання: Алергічна реакція на анестетик Алгоритм проведення: -антисептичне оброблення(полоскання розчином антисептика порожнини рота);-місце,яке потрібно знеболити(операційне поле), повинно бути ізольоване ватними валиками івисушене від слини:-знеболювальні речовини застосовують у вигляді рідини(розчин, аерозоль), гелю, пасти;-знеболювальну речовину, у випадку застосування її у розчині, наносять на операційне поле змоченим валиком або змоченою у знеболювальному розчині і злегка віджатою ватною або марлевою кулькою. Знеболювальну рідину у вигляді аерозолю розпилюють на операційному полі, а речовину, яку застосовують у вигляді гелю, пасти наносять на слизову оболонку тонким шаром, в лунку зуба на ватному або марлевому тампоні, в зубоясенну кишеню на турунді;-знеболювальні речовини повинні знаходитись на операційному полі 1-3 хв(гель до 5 хв) і протягом цього часу бути вільними від слини;-перед втручанням операційне поле звільняють від решти знеболювальної речовини і перевіряють чутливість голкою або зондом. При недостатньому знеболюванні аплікаційну анестезію повторюють із виконанням усіх правил.

2. Накласти девіталізуючі засоби при лікуванні пульпіту.

1) Після антисептичної обробки ротової порожнини розчином хлоргексидину 0,005 % препарують каріозну порожнину настільки, наскільки дозволяє пацієнт (можна під анестезією здійснити повне препарування); 2) промивають каріозну порожнину теплими антисептиками;3) виконують здебільшого направлену некректомію, тобто вибирають ділянку, найбільш наближену до болючого рогу пульпи. За допомогою кулястого бору заглиблюються в дентин; 4) забираючи дентин, сточують дно каріозної порожнини легкими, без тиску, рухами;5) перед відкриттям рогу пульпи, якщо не вдалось це зробити екскаватором, бор замінюють на стерильний. У випадку, коли ця процедура здійснюється без анестезії, для знеболення можна використати "Рідину для обробки пульпи" (ф-ма Омега-дент), яка містить: прокаїн, евгенол, фенол, бальзм, прополіс, наповнювач; 6) перфорують пульпову камеру. Ознаки відкриття склепіння пульпової камери: - точковий отвір; - крапка кров'янистої рідини; 7) каріозну порожнину обережно промивають теплим розчином антисептика, якщо необхідно, для припинення болю на ватній кульці вносять анестетик. Відтік ексудату через перфораційний отвір теж зменшує біль; 8) ватною кулькою висушують каріозну порожнину і на відкритий ріг пульпи накладають некротизуючу пасту за допомогою зонда або гладилки безпосередньо на ріг пульпи або спочатку кладуть на дно каріозної порожнини, а потім ватною кулькою підсувають пасту, дотикаючи її до пульпи; 9) зверху накладають суху стерильну ватну кульку (яка буде поглинати ексудат, що посилено виділяється внаслідок подразнення пульпи) або добре відтиснуту кульку з анестетиком чи камфорофенолом. Можна використати Camphor phenol - антисептичний розчин ф-ми Produits Dentaires S.A. (Швейцарія); 10) легко, без тиску накладають герметичну пов'язку з водного дентину, замішаного до сметаноподібної консистенції. Пов'язка обов'язково повинна бути саме з водного дентину, бо він твердне відразу і можна проконтролювати герметичність вкладення. Дентин-паста тисне на пульпу, створює компресію, викликаючи больовий приступ. Крім того, вона застигає кілька годин (2-8), що може призвести до просочування некротичуючої пасти в навколишні тканини і викликати миш'яковистий (чи параформальдегідний) некроз цих тканин і навіть кістки альвеолярного паростка. У деяких випадках, коли наявна велика каріозна порожнина IV і V класів, яка глибоко проникає під ясенний край, важко досягнути належної герметизації дентину. Тоді каріозну порожнину рекомендують закрити рідкозамішаним фосфат-цементом або вивести її на жувальну поверхню, а пришийкову ділянку закрити дентином з анестетиком. Отже, можливість витікання чи вимивання пасти із порожнини зуба треба абсолютно виключити.

3. Проводити розкриття порожнини зуба.

Після ретельного гігієнічного оброблення порожнини рота й ефективного знеболювання виконують препарування каріозної порожнини. Видаляють весь каріозний дентин зі стінок і дна каріозної порожнини. Порожнину широко розкривають для створення прямого переходу стінок каріозної порожнини в стінки порожнини зуба. Ретельна підготовка дає змогу розпочати виконання резекції склепіння порожнини зуба. ЇЇ розкриття здійснюють за допомогою стерильного бора. За недостатньо розкритої порожнини зуба нерідко біля рогу пульпи залишається некротизований дентин, що є джерелом інфікування.Основні етапи розкриття порожнини зуба: 1) препарування каріозної порожнини (або трепанація інтактної коронки зуба); 2) розкриття порожнини зуба; 3) висікання склепіння порожнини; 4) створення вільного доступу до кореневих каналів; 5) остаточне формування каріозної порожнини і порожнини зуба.

4. Провести ампутацію пульпи.

Матеріальне забезпечення 1) набір стоматологічних інструментів 2) засоби для анестезії: - карпульний шприц; - анестетик ―Ultracaine 2% DS‖ (Haechst)3) а) Інструменти для розкриття порожнини зуба та пошуку устя каналів: - бори, ендобори; - ендодентичні екскаватори; - ендозонди; б) для розширення устя кореневих каналів: - бор типу Yates-Glidden; - ример типу Peeso; - розширювач устя.4) Девіталізуюча паста для девітальної ампутації: -―Parapasta‖ (Chema, Polfa) та інші5) Антисептики (фурацилін, етоній та ін.).6) Гемостатичні засіби: - 5% амінокапронова кислота, капрофен, капрамін.7) Пасти для покриття культі пульпи (на основі антисептиків, антибіотиків, гідроокису кальцію). Базовий рівень знань Успіх ендодонтичного лікування залежить від знання топографо-анатомічних особливостей порожнин зубів різних груп; вміння користуватисяендодонтичними інструментами, знання методики препарування порожнини зуба,техніки хірургічної та медикаментозної обробки культі пульпи зуба. Показання до вітальної пульпотомії: 1) в тих випадках, коли консервативне лікування з якихось причин неможливе або не дало ефекту:- при гіперемії пульпи; - гострому обмеженому пульпіті - хронічному фіброзному пульпіті (за відсутності рентгенологічних змін в періапікальних тканинах); 2) хронічний гіпертрофічний пульпіт (за відсутності рентгенологічних змін в періапікальних тканинах); 3) травматичний пульпіт (випадкове поранення пульпи), якщо з моменту травми минуло більше 6 годин. Даний метод показаний для використання у багатокореневих зубах, де чітко виражена межа між коронковою та кореневою пульпою, при здоровому періодонті у молодих людей. Девітальна ампутація у дорослих як метод на сьогодні прямих показань немає, його виконують як виняток при вимушених ситуаціях, сполучуючи з імпрегнацій ними методиками та фізіотерапевтичними методами: - невдачі при вітальному методі; - пацієнти, обтяжені загальними соматичними хворобами; - сенсибілізація організму до анестетиків; - побоювання щодо різних ін’єкцій у пацієнта. - повна облітерація кореневих каналів і неможливість провести повну девітальну екстирпацію. Механізм дії Найбільш часто для девіталізації пульпи застосовують препарати Миш’яковистої кислоти та параформальдегіду. Миш’яковистий ангідрид (As2O3) - це протоплазматичний яд, що, перш за все, діє на окислювальні ферменти пульпи, приводячи до місцевого порушення тканевого дихання та явищ гіпоксії. Зміни в усіх групах клітин пульпи зводяться до явищ каріорексису та загибелі клітин, в першу чергу одонтобластів. Параформальдегід – менш токсичний, при температурі тіла він повільно деполімеризується, відщеплюючи формальдегід. Механізм дії: впливає на ендотелій капілярів, розширює кровоносні судини, спричинює стаз крові та поступово викликає муміфікацію тканини пульпи, перетворюючи її на сухий сірий тяж. Алгоритм проведення Вітальна ампутація: 1) антисептичне оброблення порожнини рота;2) знеболення;3) ізолювання хворого зуба від ротової рідини (ватними валиками, кофердамом, використовуючи слиновідсмоктувач);4) препарування каріозної порожнини, антисептична обробка, заміна бора на стерильний;5) резекція даху порожнини зуба, зрошення антисептиками;6) пульпотомія: гострим екскаватором повільно, проходять по боковій стінці порожнини зуба в напрямі до устів каналів. Потім черпаючими рухами відсікають коронкову пульпу. Кулястим бором видаляють пульпу з устів кореневих каналів, проводять зрошення порожнини антисептиком.7) формування устів кореневих каналів (за допомогою ендодонтичних інструментів типу Jayes-Ylidden, Peeco, надаючи їм конусоподібної форми.8) При кровотечі з кореневої пульпи викоористовують 5% р-н амінокапронової кислоти, капрофен, капрамін.9) Культю зуба вкривають пастою на основі антисептиків сульфаніламідів, гідроокису кальцію, світлового (Calcimol LG) або хімічного (Life, Dycal) твердіння.10)Зуб закривають тимчасовою пломбою. Якщо скарги у пацієнта відсутні, через 5-7 днів замінюють на постійну. Методика девітальної ампутації пульпи розрахована на два відвідування. 1 відвідування: а) антисептична обробка порожнини рота;б) препарування каріозної порожнини;в) розкриття порожнини зуба в одній точці, що дозволяє зменшитивнутрішньопульпарний тиск, створює умови для виходу ексудату; забезпечуєпроникнення девіталізуючого агента в пульпу. Цей етап виконують в проекціїрога пульпи кулястим бором великого розміру, що запобігає провалюваннюостаннього в порожнину зубу.г) накладання девіталізуючої пасти. Приблизний об’єм її – об’єм головкишпильки; для параформальдегідної – вдвічі більше. Пасту покривають сухоюватяною кулькою (поглинає надлишок ексудату з пульпи і зменшуєвнутрішньопульпарний тиск;д) закривають герметичною пов’язкою з штучного водного дентину (без тиску!). 2-ге відвідування: а) антисептична обробка порожнини рота, ізоляція зубаб) видалення пов’язки;в) повне препарування каріозної порожнини;г) розкриття порожнини зуба;д)власне ампутація пульпи;ж) розкриття устя каналів та видалення (резекція) пульпи з устів;з) антисептична обробка;е) покриття культі пульпи муміфікуючою чи метаплазуючою пастою;є) закриття зуба тимчасовою пломбою з подальшою заміною на постійну. Помилки та ускладненняПомилки виникають під час встановлення діагнозу: 1) діагноз поставлено невірно;2) невірно визначено хворий зуб (особливо при гострих формах пульпіту), На другому місці знаходяться помилки, що виникають під час знеболення: 1) непритомність;2) алергічні реакції;3) гематома;4) відлом ін’єкційної голки;5) недостатній знеболюючий ефект;6) неврит нерва, що знеболюють;7) м’язова контрактура. Група помилок, що виникають під час проведення вітальної ампутації 1) перфорація дна порожнини зуба чи стінки;2) болі з‖являються від термічних подразників через 1-2 доби. Група помилок, що виникають при девітальній ампутації:1) різке посилення болю після накладання девіталізуючої пасти;2) папіліт, локалізований пародонтит;3) різка болісна перкусія, біль при накушуванні;4) біль при зондуванні устів кореневих каналів;5) кровоточивість після ампутації

5. Провести екстирпацію пульпи.




double arrow
Сейчас читают про: