Тема 1. Концепція проекту та його життєвого циклу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД     

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ

КАФЕДРА «ЕКОНОМІкА підприємства»

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки

Проектний аналіз

для студентів всіх форм навчання

 

Галузь знань:        0305 Економіка та підприємництво

Напрям(и) підготовки: 6.030504 Економіка підприємства – ЕПР

 

Донецьк, 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД   

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

 ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

 

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ

КАФЕДРА «економіка підприємства»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації самостійної роботи студентів

з нормативної навчальної дисципліни

циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки

Проектний аналіз

для студентів всіх форм навчання

 

Галузь знань:        0305 Економіка та підприємництво

Напрям(и) підготовки: 6.030504 Економіка підприємства – ЕПР

 

Розглянуто

на засіданні кафедри

«Економіка підприємства»

Протокол №____ від «02» «лютого» 2011 р.

 

Затверджено на засіданні

Навчально-видавничої

Ради ДонНТУ

Протокол №___ від «___» «_____________» 20__р

 

Донецьк, 2011

УДК – 658 (076)

 

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки «Проектний аналіз» для студентів всіх форм навчання галузі знань  0305 Економіка та підприємництво напряму підготовки: 6.030504 Економіка підприємства – ЕПР/ Укл. О.Ю.Шилова. Донецьк: ДоНТУ, 20__. 11. – 56с45с.

 

У методичних рекомендаціях викладено основні матеріали, які можуть

бути корисні студенті при самостійному опрацюванні теоретичного та практичного матеріалу з нормативної (вибіркової) навчальної дисципліни циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки «Національна економікаПроектний аналіз». Методичні рекомендації містять завдання до самостійної позааудиторної контрольної роботи (для студентів всіх форм навчання), а також вказівки до розв’язання задач з проектного аналізу.

 

Методичні рекомендації містять ……………… з навчальної дисципліни «Національна економіка».

 

Укладач:

Г.І.РибніковаО.Ю.Шилова, к.е.н., доцент

 

Відповідальний за випуск

В.ВМ. ДементьєвХобта, д.е.н., професор

 

 

Зміст                                           стор.

1. Загальні положення                                                                               5

2. Зміст дисципліни                                                                           6

Тема 1. Концепція проекту та його життєвого циклу                 6

Тема 2. Концепція вигід і витрат в проектному аналізі. Цінність

грошей в часі                                                                            10

Тема 3. Грошовий потік                                                               13

Тема 4. Стандартні фінансові і неформальні критерії прийняття

Рішень                                                                                       14

Тема 5. Динамічний аналіз беззбитковості проекту                   17

Тема 6. Оцінка і прийняття проектних рішень в умовах

ризику і невизначеності                                                           19

Тема 7. Маркетинговий аналіз                                                     23

Тема 8. Технічний аналіз                                                             23

Тема 9. Інституційний аналіз                                                       24

Тема 10. Екологічний аналіз                                                        25

Тема 11. Соціальний аналіз                                                         26

Тема 12. Фінансовий аналіз                                                         27

Тема 13. Економічний аналіз                                                       29

3. Завдання на контрольну роботу з дисципліни „Проектний аналіз”   31

4. Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи     34

5. Рекомендована література                                                                    44

 

Загальні положення

Виконання контрольної роботи з дисципліни “Проектний аналіз” є складовою частиною навчального процесу. Контрольна робота спрямована на закріплення та поглиблення знань, які отримані студентами в процесі вивчення дисципліни, на формування вміння самостійно працювати зі спеціальною літературою і опанування запропонованими темами.

При підготовці до виконання контрольної роботи студент повинен вивчити літературні джерела і публікації, в яких розглядаються питання теми кожного завдання контрольної роботи.

При виконанні контрольної роботи студент повинен показати вміння використовувати різні підходи і методи до розв’язання поставлених проблем, самостійно обґрунтовувати висновки на основі вивченої літератури. Дана контрольна робота змістовно включає одне теоретичне запитання і одне комплексне практичне завдання.

У тексті роботи не дозволяється робити правки, закреслення, вставки, а також скорочувати слова і використовувати абревіатуру (крім загально прийнятих).

На підготовчому етапі виконання контрольної роботи вибирається варіант, який відповідає двом останнім цифрам залікової книжки студента. Вільний вибір варіанту не дозволяється.

Контрольна робота повинна бути літературно та технічно грамотно виконана і відповідати вимогам оформлення документації і звітів у сфері науки і техніки, які наведені у Стандарті ДСТУ 3008-95. Якщо робота виконана з порушенням вимог цього Стандарту, вона не допускається до захисту. Згідно зі Стандартом контрольна робота повинна мати: титульний лист, реферат, вступ, основний текст контрольної роботи, висновки, список використаних джерел, додатки.

Таблиці і рисунки необхідно виконувати відповідно до стандарту: мати нумерацію, назву, період часу, одиниці вимірювання, на графіках позначається масштаб. Текст роботи пишеться чітко від руки пастою чорного або синього кольору, або друкується на машинці чи комп’ютері. Сторінки нумеруються в правому верхньому кутку кожної сторінки. Після тексту роботи перед списком літератури студент ставить свій власний підпис і дату виконання роботи.

Виконана контрольна робота підлягає захисту для допуску до складання іспиту з дисципліни „Проектний аналіз”.

Зміст дисципліни

Тема 1. Концепція проекту та його життєвого циклу

Проект — це:

• будь-що, що планується чи замислюється, велике починання;

• певне підприємство з початкове встановленими цілями, досягнення яких означає завершення проекту,

• окреме підприємство з конкретними цілями, які часто включають вимоги до часу, вартості та якості результатів, що досягаються,

• певне завдання з визначеними вихідними даними й встановленими результатами (цілями), що обумовлюють спосіб його вирішення.

Найважливішими складовими тлумачення проекту є чітка орієнтація на результативність заходів, необхідність їх досягнення у визначений проміжок часу в умовах обмеженості ресурсного забезпечення.

Інвестиційний проект — це пакет інвестицій і пов'язаних з ними видів діяльності, які характеризуються:

• певною метою (цілями), вирішенням проблеми досягнення результатів;

• обмеженістю фінансових ресурсів і періоду від початку до завершення проекту;

• наявністю певних зовнішніх умов (інституційних, економічних, правових тощо);

• взаємозв'язаністю процесів вкладення ресурсів (грошових, фінансових, інтелектуальних) та отримання результатів.

До основних ознак проекту належать:

1. Кількісна вимірюваність. Це означає, що всі витрати і вигоди від проекту повинні бути визначені кількісно, оскільки аналітик дає оцінку проекту, спираючись на цифри. Ствердження, що проект «поліпшить добробут мешканців району», є голослівним виразом, що межує з нісенітницею. Однак припущення, що в результаті проекту буде створено «додатково 200 робочих місць, кожне з яких надасть 1000 гривень надходжень у вигляді податку і 20000 гривень у вигляді загального національного доходу», дасть можливість аналітику оцінити доцільність реалізації цього проекту.

2. Часовий горизонт дії. Жодний проект не може існувати без обмежень у часі, в яких є дві цілі:

=> перша — визначення періоду, під час якого успіх або невдача проекту можуть бути визначені;

=> друга — оцінка реальної цінності фінансових витрат і вигід неможлива без урахувань обмежень у часі.

3. Цільова спрямованість. Проект завжди направлений на досягнення якоїсь конкретної мети, задоволення якоїсь потреби. Таке спрямування припускає, що є бажаний виміряний результат, якого можна досягнути за визначений термін. Для успішної реалізації проекту необхідно не тільки визначити його, а й встанови­ти в суттєвій характеристиці, включаючи умови (вимоги й обмеження) його функціонування. Цілі проекту мають бути чітко сформульованими, вимірюваними, обмеження — заданими, а встановлені вимоги — здійснюваними.

4. Життєвий цикл. Проект виникає, функціонує і розвивається. Існує чіткий взаємозв'язок і послідовність між різними видами діяльності за проектом. Кожний проект, незалежно від його складності та обсягу дій, необхідних для його виконання, проходить у своєму розвитку визначені форми стану від задуму до реалізації.

5. Системне функціонування проекту, елементний склад. Між елементами проекту існує взаємозв'язок. Проте склад проекту не завжди залишається незмінним: деякі його елементи можуть з'являтися або виходити з нього.

6. Існування в певному зовнішньому середовищі, елементи якого мають значний вплив на проект. Тому проект треба аналізувати  обов'язково з урахуванням умов середовища, в якому він здійснюватиметься.

Різноманітність проектів, що зустрічаються, можна класифікувати за різними критеріями:

за класом проекту (складом і структурою самого проекту та його предметної галузі) —

монопроект — окремий проект різних типів, видів та масштабів;

мультипроект — комплексний проект, що складається з ряду монопроектів і потребує застосування багатопроектного управління;

мегапроект — цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають до свого складу ряд моно- і мультипроектів;

за типом проекту (основними сферами діяльності, в яких здійснюється проект) — технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані;

за видом проекту (характером предметної галузі проекту) — інвестиційні, інноваційні, дослідження і розвитку, освітні, комбіновані.

До інвестиційних, як правило, належать проекти, головною метою яких є створення чи реновація основних фондів, що вима­гає вкладення інвестицій. До інноваційних проектів належать проекти, в яких головна мета полягає в розробці й застосуванні нових технологій, ноу-хау та інших нововведень, що забезпечують розвиток систем;

за тривалістю проекту (періодом здійснення проекту) — короткострокові (до 3 років), середньострокові (від 3 до 5 років) довгострокові (понад 5 років);

за масштабом проекту (розмірами самого проекту, кількість: учасників та ступенем впливу на навколишнє середовище) — дрібні, середні, великі, дуже великі. Такий поділ проектів дуже умовний. Масштаби проектів можна розглядати і у більш конкретній формі — міждержавні, міжнародні, національні, міжрегіо­нальні та регіональні, міжгалузеві та галузеві, корпоративні, ві­домчі, проекти одного підприємства;

за складністю (ступенем складності) — прості, складні та дуже складні. Критерії складності визначають характер і новітність завдань, які необхідно вирішити, ступінь ретельності під­готовки та розробки всіх аспектів аналізу проектів, вимоги до рівня професійності й досвіду управлінської команди. Як пра­вило, мега- та мультипроекти належать до складних чи дуже складних проектів.

Учасники проекту реалізують різні інтереси у процесі здійс­нення проекту, формують власні вимоги відповідно до цілей та мотивації і впливають на проект, виходячи зі своїх інтересів, компетенції та ступеня залучення до проекту.

Ініціатор — сторона, яка є автором ідеї проекту, його попере­днього обґрунтування та пропозицій по здійсненню. Ініціатором може виступати практично кожний з учасників проекту, але в ос­таточному підсумку ділова ініціатива по здійсненню проекту по­винна виходити від замовника проекту.

Замовник — головна сторона, зацікавлена у здійсненні проек­ту та досягненні його результатів. Замовник, тобто майбутній власник та користувач результатами проекту, визначає основні вимоги та масштаб проекту, забезпечує фінансування проекту за рахунок своїх коштів чи коштів залучених інвесторів, укладає контракти з головними виконавцями проекту, несе відповідаль­ність за цими контрактами, керує процесом взаємодії між усіма учасниками проекту.

Інвестор(и) — сторона(и), що вкладає інвестиції в проект. Якщо інвестор та замовник не одна й та сама особа, то інвесто­рами звичайно виступають банки, інвестиційні фонди та інші ор­ганізації. Інвестори вступають у ділові відносини із замовником, контролюють виконання контрактів і здійснюють розрахунки з іншими сторонами по мірі виконання проекту. Інвестори є пов­ноправними партнерами проекту та співвласниками всього май­на, яке залучається за рахунок їх інвестицій, доки їм не буде по­вернуто всі кошти, отримані по контракту із замовником чи за кредитною угодою.

Керівник проекту — юридична (фізична) особа, якій замов­ник та інвестор делегують повноваження щодо здійснення проекту — планування, контролю та координації робіт усіх учасників проекту. Склад функцій і повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником. Однак перед керівником проекту та його командою звичайно висувається завдання всеосяжного керівництва та координації робіт про­довж усього життєвого циклу проекту до досягнення визначе­них у ньому цілей і результатів при додержанні встановлених строків, бюджету та якості.

Команда проекту — специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту та створена на період здійснення проекту. Завдання команди — виконання функцій управління проектом для ефективного досягнення цілей проекту. Склад і функції команди проекту залежать від масштабів, складності та інших характеристик проекту. Проте в усіх випадках склад ко­манди повинен забезпечувати високий професійний рівень усіх покладених на нього обов'язків.

Контрактор (генеральний контрактор) — сторона чи учас­ник проекту, що вступає до відносин із замовником та бере на се­бе обов'язок за виконання робіт по контракту (це може бути увесь проект чи його частина). До функцій генконтрактора нале­жать укладання контракту із замовником (інвестором), добір та укладання угод із субконтракторами, забезпечення координації їх робіт та прийняття виконаного обсягу, оплата праці співвиконав-ців. Контрактором може виступати керівник проекту чи інші ак­тивні учасники проекту.

Субконтрактор — вступає в договірні відносини з контрак-тором чи субконтрактором більш високого рівня. Несе відпові­дальність за виконання робіт чи послуг відповідно до умов конт­ракту.

Проектувальник — юридична особа, що виконує за контрак­том проектно-дослідницькі роботи в межах проекту. Вступає в договірні відносини з генконтрактором проекту чи безпосередньо із замовником.

Генеральний підрядник — юридична особа, чия пропозиція прийнята замовником. Несе відповідальність за виконання робіт відповідно до умов контракту. Добирає субпідрядни­ків та укладає угоди з ними на виконання окремих робіт і по­слуг. У будівельних проектах роль генпідрядника звичайно виконують будівельні або проектно-будівельні фірми чи ор­ганізації.

Постачальники — субконтрактори, які здійснюють різні види поставок на контрактній основі (матеріали, устаткування, транс­портні засоби та ін.).

Ліцензори — організації, що виділяють ліцензії на право воло­діння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання окре­мих видів робіт і послуг і т. ін.

Органи влади — сторона, що задовольняє свої інтереси шля­хом отримання податків від учасників проекту, висуває та під­тримує екологічні, соціальні та інші суспільні й державні вимоги, пов'язані з реалізацією проекту.

Власник земельної ділянки — юридична (фізична) особа, яка є власником земельної ділянки, залученої до проекту. Вступає у відносини із замовником та передає на договірній основі право користування чи володіння цією ділянкою землі.

Виробник кінцевої продукції проекту — здійснює експлуа­тацію створених основних фондів та виробляє кінцеву продук­цію. Головна мета — отримання прибутку від продажу готової продукції споживачам. Бере участь на всіх фазах проекту та взаємодіє з основними учасниками проекту. Його роль і функ­ції залежать від частки власності у кінцевих результатах прое­кту. В багатьох випадках є замовником та виробником продук­ції за проектом.

Споживачі кінцевої продукції — юридичні та фізичні особи, які є покупцями й користувачами кінцевої продукції, що встано­влюють вимоги до виробленої продукції та наданих послуг і формують попит на них. За рахунок коштів споживачів відшко­довуються витрати на проект і формується прибуток усіх учасни­ків проекту.

Життєвий цикл проекту — це період часу від задуму проекту до його закінчення, який може характеризуватися мо­ментом здійснення перших витрат за проектом (поява проекту) і отриманням останньої вигоди (ліквідація проекту).

Життєвий цикл проекту — концепція, що розглядає проект як послідовність фаз, подій та етапів, кожна з котрих має свою на­зву та часові межі.

Підхід Світового банку до поділу проектного циклу на стадії (див. рис. 1) відображає найважливіші цільові установки саме ці­єї фінансово-кредитної установи щодо проекту — якісна підго­товка, експертиза відібраних проектів, переговори про надання кредитних ресурсів та, безумовно, заключна оцінка проекту.

Рис. 1. Складові проектного циклу (погляд фахівців Світового банку)

Частіше проектний цикл поділяють на три фази: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну, які, в свою чергу, роз­галужуються на стадії (див. рис. 2). Даний підхід активно засто­совується у практиці проектного аналізу.

Рис. 2. Фази і стадії проектного циклу

Передінвестиційна фаза включає такі стадії: преідентифікація; ідентифікація; підготовка; розробка та експертиза; детальне проектування.

Інвестиційна фаза охоплює роботи, які можна об'єднати у та­кі стадії: підготовка і проведення тендерів; інженерно-технічне проектування; будівництво; виробничий маркетинг; навчання персоналу.

Основними стадіями експлуатаційної фази є: здача в експлуатацію (є граничною між інвестиційною та експлуатаційною фазами, тому може перебувати і в тій, і в іншій); виробнича експлуатація; заміна та оновлення; розширення та інновації; заключна оцінка проекту.