Стаття 32. Пошук спадкоємця родового маєтку

1. У випадку якщо відразу після відкриття спадщини відсутні спадкоємці родового маєтку або вони усунені від спадкування родового маєтку, весь родовий маєток переходить під опіку і охорону територіальної громади, на території якої розташований даний родовий маєток, до виявлення спадкоємця родового маєтку.

2. Якщо родовий маєток, у якого відсутній спадкоємець, розташований окремо від населених пунктів, то він у разі відсутності спадкоємця переходить під опіку тієї районної ради, на території якої він розташований.

3. До знаходження спадкоємця родового маєтку, забороняється будь яким способом використовувати родовий маєток і його складові частини, а саме:

- збирати плоди, трави, ягоди;

- проводити вирубку сухостою, лісових і плодових насаджень;

- тимчасово здавати в оренду розташовані в родовому маєтку приміщення під зберігання майна і для мешкання сторонніх осіб;

- підсаджувати рослини;

- добудовувати, перебудовувати або руйнувати будівлі, розташовані на ділянці;

- проводити інші дії, направлені на зміну простору родового маєтку.

4. Для знаходження спадкоємця родового маєтку державний виконавець проводить пошук всіх близьких і дальніх родичів спочатку останнього володільця родового маєтку, при їх відсутності – родичів власника родового маєтку по низхідній лінії.

5. Пошук ведеться до тих пір, доки не буде знайдено законного спадкоємця родового маєтку. На весь час пошуку спадкоємця даний родовий маєток охороняється громадою населеного пункту (якщо така офіційно зареєстрована) чи місцевими органами влади (сільською або районною радою).

6. Оплата роботи державного виконавця з пошуку спадкоємця родового маєтку провадиться за рахунок коштів Державного бюджету, коштів територіальної громади родового поселення, бюджету району, в якому розташоване родове маєток. Оплата роботи державного виконавця не може провадитися за рахунок родового маєтку і його складових частин.

  Стаття 33. Оформлення прав на спадкоємство родового маєтку.

1. Спадкоємець, що отримав родовий маєток у спадщину, зобов'язаний отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадкування родового маєтку. 

2. Спадкоємець зобов'язаний зареєструватися в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади, який веде Єдиний державний реєстр родових маєтків, як новий власник родового маєтку.

3. Після отримання свідоцтва про право на спадкування родового маєтку і реєстрації новим володільцем родового маєтку, спадкоємцю видається Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою для створення родового маєтку.

4. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою для створення родового маєтку, який було видано попередньому володільцю родового маєтку, погашається нотаріусом і повертається спадкоємцю родового маєтку.

Стаття 34*. Право на родовий маєток розведеного подружжя і їх дітей.

1. Після розлучення подружжя родовий маєток повністю залишається в довічному користуванні власника родового маєтку який вказаний в Державному акті про право постійного користування земельною ділянкою для створення родового маєтку.

2. Розведена особа не має прав на родовий маєток і його складові частини навіть у випадку, якщо завдяки сумісній праці при облаштуванні даного родового маєтку були зведені нові будівлі, проведено їх перепланування, посаджені нові рослини і проведені інші удосконалення простору родового маєтку.

3. Решта майна, що не є складовою частиною родового маєтку, ділиться між розведеним подружжям в рівних частинах в загальному порядку, передбаченому Цивільним Кодексом України.

4. Всі діти, народжені у шлюбі, а також народжені після розлучення, але зачаті у шлюбі і від власника родового маєтку, зберігають право спадкування даного родового маєтку як за заповітом, так і за законом в порядку черговості нарівні з іншими спадкоємцями за законом.

5. Усиновлені власником родового маєтку діти мають рівні з його рідними дітьми права при спадкуванні родового маєтку, в загальному порядку черговості за законом.

Глава 6. Родове поселення