Основнi принципи дiяльностi з акредитацiї

 

забезпечення рівності прав, законних інтересів всіх заінтересованих сторін;

загальнодоступності та неупередженості проведення робiт з акредитацiї;

прозорості дiяльностi з акредитацiї;

професiйної компетентності виконавцiв робіт;

добровiльності акредитацiї;

забезпечення участi органiв виконавчої влади та громадських організацій на паритетнiй основi;

застосування гармонiзованих з мiжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитацiї;

дотримання суспiльних iнтересiв;

конфiденцiйності iнформацiї, отриманої в процесi акредитацiї.

 

Акредитацiя здiйснюється нацiональним органом з акредитацiї.

Нацiональний орган з акредитацiї є державною неприбутковою органiзацiєю, яка утворюється центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

Положення про національний орган з акредитації затверджується центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

Центральний орган виконавчої влади з питань економiки не має права втручатися в дiяльнiсть з акредитацiї нацiонального органу з акредитацiї.

Нацiональний орган з акредитацiї очолює керiвник, який призначається на посаду i звiльняється з посади центральним органом виконавчої влади з питань економiки.

До складу нацiонального органу з акредитацiї входять:

Рада з акредитацiї;

технiчнi комiтети з акредитацiї;

комiсiя з апеляцiй.

Основними функцiями нацiонального органу з акредитацiї є:

акредитацiя органiв з оцiнки вiдповiдностi з подальшим контролем за їх вiдповiднiстю вимогам акредитацiї, прийняття рiшення щодо акредитації, її поновлення, тимчасового зупинення або визнання недiйсною;

розроблення правил процедур і затвердження програм акредитацiї органiв з оцiнки вiдповiдностi, а також здiйснення контролю за їх вiдповiднiстю вимогам акредитацiї;

органiзацiя навчання, пiдготовки персоналу з акредитацiї і надання йому повноважень провадити дiяльнiсть з акредитації вiдповiдно до вимог, встановлених законодавством;

ведення реєстрiв акредитованих органiв з оцiнки вiдповiдностi, а також персоналу з акредитацiї;

представництво та участь від України у мiжнародних, європейських та інших регіональних органiзацiях з акредитацiї;

укладання в установленому законодавством порядку мiжнародних договорiв про спiвробiтництво та взаємне визнання акредитацiї органiв з оцiнки вiдповiдностi;

участь у роботi щодо гармонiзацiї нормативно-правових актів та нормативних документiв з мiжнародними та європейськими правилами і стандартами, якi визначають вимоги до нацiонального органу з акредитацiї та акредитованих органiв;

ведення фонду нормативно-правових актів і нормативних документiв з питань акредитацiї;

організація інформаційного забезпечення з питань акредитації.

 

Відповідно до статті 6 Закону України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності” видано Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграйції України №5 від 04.01.02 р. Про утворення Національного органу з акредитації України.

Наказом Мінекономіки N174 від 11.06.2002 р. Про внесення змін до наказу від 04.01.2002 N5 затверджено нову редакцію Положення про Національне агенство з акредитації України (НААУ).  

 

Основні завдання НААУ:

забезпечення єдиної технічної політики у сфері оцінки відповідності;

забезпечення довіри споживачів до діяльності з оцінки відповідності;

створення умов для взаємного визнання результатів діяльності акредитованих органів на міжнародному рівні;

усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

 

Основні принципи діяльності НААУ:

забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх заінтересованих сторін;

загальнодоступність та неупередженість проведення робіт з акредитації;

прозорість діяльності з акредитації;

професійна компетентність виконавців робіт;

добровільність акредитації;

забезпечення участі органів виконавчої влади та громадських організацій на паритетній основі;

застосування гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами вимог щодо акредитації;

дотримання суспільних інтересів;

конфіденційність інформації, отриманої в процесі акредитації.

 

Основні функції НААУ:

 

Акредитація органів з оцінки відповідності з подальшим контролем за їх відповідністю вимогам акредитації, прийняття рішення щодо акредитації, її поновлення, тимчасового зупинення або визнання недійсною;

Розроблення правил процедур і затвердження програм акредитації органів з оцінки відповідності, а також здійснення контролю за їх відповідністю вимогам акредитації;

Організація навчання, підготовки персоналу з акредитації і надання йому повноважень провадити діяльність з акредитації відповідно до вимог, установлені законодавством;

Ведення реєстрів акредитованих органів з оцінки відповідності, а також персоналу з акредитації.

Представництво та участь від України у міжнародних, європейських та інших регіональних організаціях з акредитації;

Укладання в установленому законодавством порядку

міжнародних договорів про співробітництво та взаємне визнання

акредитації органів з оцінки відповідності;

Участь у роботі з гармонізації нормативно-правових актів та нормативних документів з міжнародними та європейськими правилами і стандартами, які визначають вимоги до НААУ та акредитованих органів;

Ведення фонду нормативно-правових актів і нормативних документів з питань акредитації;

Створення технічних комітетів з акредитації та затвердження положення про них;

Затвердження положення про комісію з апеляцій та внесення зміни до нього;

Затвердження методичних рекомендацій зпитань акредитації;

Подання засновнику щорічної інформації про результати діяльності НААУ;

Організація інформаційного забезпечення з питань акредитації;

Проведення видавничої та інших видів діяльності відповідно до завдань, визначених цим положенням;

Виконання інших функцій, що не суперечать законодавству та цьому Положенню;

Організація та проведення семінарів;

Розроблення порядку та правил оплати робіт з акредитації;

Надання юридичних, консультаційних, інформаційних та інших послуг підприємствам, установам, організаціям, громадянам.

Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, здійснюються НААУ після одержання необхідних ліцензій.

 

НААУ має право:

утворювати експертні комісії (групи) та залучати до роботи в них на договірних засадах позаштатних аудиторів і експертів з акредитації;

здійснювати перевірку акредитованих органів з оцінки відповідності;

приймати рішення про тимчасове зупинення дії або визнання недійсним атестата про акредитацію;

мати представників НААУ в інших регіонах України.

 

До складу НААУ входять:

Рада з акредитації;

технічні комітети з акредитації;

комісія з апеляцій.

 

Засновником НААУ є держава в особі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Засновник:

закріплює за НААУ майно, необхідне для його діяльності;

видає НААУ замовлення на впровадження ним діяльності згідно з пунктом 6 цього Положення та здійснює його фінансування, якщо воно проводиться за рахунок коштів державного бюджету;

затверджує основні вимоги щодо планування, калькулювання собівартості, обліку здійснення контролю за виконанням завдань (виконанням робіт, наданням послуг) за рахунок державних асигнувань, забезпечує в цій частині методичне керівництво діяльністю НААУ;

затверджує правила визначення вартості робіт з акредитації;

здійснює контроль за виконанням НААУ своїх зобов'язань, збереженням та ефективним використанням закріпленого за ним майна, дотриманням установлених правил фінансової та господарської діяльності;

погоджує структуру та штатний розпис НААУ;

затверджує Положення про НААУ;

установлює опис та правила застосування Національного знака акредитації;

погоджує призначення на посаду та звільнення з посад заступників Голови НААУ.

 

НААУ є юридичною особою з моменту державної реєстрації згідно з чинним законодавством.

НААУ здійснює свою господарську діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього Положення.

 

НААУ має самостійний баланс, печатку, бланки із зображенням Державного Герба та своїм найменуванням. Національний знак акредитації, який реєструється відповідно до чинного законодавства.

 

Керівництво НААУ відповідає за:

- розроблення політики стосовно його діяльності в галузі якості, виявлення та усунені невідповідностей, конфіденційність цієї політики, її реалізацію;

- методику зберігання облікових документів протягом терміну, сумісного з його контрактами та юридичними зобов'язаннями;

- виконання оцінки закредитації згідно з чинним законодавством;

- прийняття рішень з акредитації;

- фінансову і господарську діяльність НААУ.

 

НААУ здійснює акредитацію органів з оцінки відповідності згідно з вимогами міжнародних та європейських стандартів з акредитації, прийнятих в Україні.

 

Джерелами фінансування робіт з акредитації НААУ є:

кошти, отримані як оплата робіт з акредитації;

кошти державного бюджету;

інші кошти, передбачені законом.

 

 

Рада з акредитації є дорадчо-наглядовим органом нацiонального органу з акредитацiї. Рада з акредитації формується на паритетних засадах з:

представникiв центральних органiв виконавчої влади;

представникiв акредитованих органiв з оцiнки вiдповiдностi;

представникiв пiдприємств, установ та органiзацiй, Нацiональної академiї наук України, iнших наукових установ та громадських організацій.

Основними функцiями Ради з акредитацiї є:

розроблення рекомендацiй щодо формування полiтики в сферi акредитацiї та нагляд за її проведенням;

нагляд за здiйсненням акредитацiї вiдповiдно до принципiв, норм та вимог, встановлених у цьому Законi та iнших нормативно-правових актах;

надання рекомендацiй щодо затвердження правил процедур та управлiння проведенням робiт з акредитацiї, здiйснення контролю i розгляду апеляцiй, в тому числi визначення розмiру зборiв за послуги в сферi акредитацiї;

погодження квалiфiкацiйних вимог, порядку та правил атестацiї персоналу з акредитацiї, складу атестацiйної комiсiї персоналу;

затвердження та увiльнення членiв комiсiї з апеляцiй;

погодження положення про комiсiю з апеляцiй та змiн до нього;

пiдготовка пропозицiй стосовно контролю за здiйсненням акредитацiї та органiзацiйно-фiнансовою дiяльнiстю нацiонального органу з акредитацiї;

прийняття рекомендацій щодо укладення мiжнародних договорiв про спiвробiтництво та взаємне визнання акредитацiї органiв з оцiнки вiдповiдностi;

розгляд щорiчного звiту про дiяльнiсть нацiонального органу з акредитацiї.

 

Положення про Раду з акредитації та її склад затверджує центральний орган виконавчої влади з питань економіки.

 

Технiчнi комiтети з акредитацiї створюються нацiональним органом з акредитацiї.

Основними функцiями технiчних комiтетiв з акредитацiї є:

розроблення методичних рекомендацiй з питань акредитацiї;

визначення спецiальних вимог i додаткових критерiїв акредитацiї у вiдповiдних сферах, пiдготовка i подання пропозицiй нацiональному органу з акредитацiї.

Положення про технічні комітети затверджує національний орган з акредитації.

 

Орган з оцінки відповідності може оскаржити дії та рішення національного органу з акредитації щодо відмови у акредитації шляхом подання апеляції до комісії з апеляцій або в судовому порядку.

Положення про комiсiю з апеляцiй затверджує керiвник нацiонального органу з акредитацiї.

 

Вiдповiдно до цього Закону можуть бути акредитованi органи з оцiнки вiдповiдностi будь-якої форми власностi, а саме:

 

випробувальнi та калiбрувальнi лабораторiї;

органи iз сертифiкацiї продукцiї, процесiв та послуг;

органи iз сертифiкацiї систем якостi, систем управлiння якістю, систем управління довкіллям;

органи iз сертифiкацiї персоналу;

органи контролю.

 

Акредитацiя органiв з оцiнки вiдповiдностi здiйснюється нацiональним органом з акредитацiї в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.

Порядок проведення акредитації повинен включати:

подання заявки органом з оцінки відповідності (заявником) на акредитацію чи розширення сфери його діяльності;

надання заявником інформації та документації, необхідної для акредитації;

призначення групи аудиторів з акредитації;

складання програми робіт з акредитації та інформування про це заявника;

проведення аналізу наданої інформації та документації;

проведення перевірки заявника на місці;

аналіз зібраних матеріалів і складання акта перевірки з рекомендаціями щодо акредитації або про відмову в акредитації.

Рішення про акредитацію органів з оцінки відповідності приймає керівник національного органу з акредитації. У разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію встановленого зразка, який має строк дії до трьох років, та надається право використання національного знаку з акредитації. У разі прийняття рішення про відмову в акредитації надсилається (видається) заявникові повідомлення в письмовій формі про відмову в акредитації, в якому визначаються підстави такої відмови.

Національний орган з акредитації періодично здійснює перевірку акредитованих органів з оцінки відповідності. У разі виявлення порушень законодавства у сфері акредитації він приймає рішення про тимчасове зупинення дії або визнання недійсним атестата про акредитацію.

Національний знак акредитації – знак, який засвідчує, що організація, яка використовує цей знак, акредитована національним органом з акредитації.

Опис та правила застосування національного знака акредитації встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

 

Обов'язки акредитованих органiв з оцiнки вiдповiдностi:

дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сферi акредитацiї, на вiдповiднiсть яким вони акредитованi;

посилатися на акредитацiю тiльки стосовно тих робiт, на здiйснення яких їх було акредитовано;

оплачувати всi роботи, пов'язанi з їх акредитацiєю;

припинити посилання на акредитацiю у своїй документацiї та рекламi у разi припинення дії або визнання недiйсним атестата про акредитацію.

Особи, винні у порушенні законодавства України у сфері акредитації, несуть відповідальність згідно з законами України.

 

Джерелами фiнансування робiт з акредитацiї є:

кошти, отриманi як оплата робiт з акредитацiї;

кошти Державного бюджету України;

iншi кошти, передбачені законом.

Фiнансуванню в межах видiлених бюджетних коштiв у сферi акредитацiї пiдлягають:

науково-дослiднi роботи;

розроблення проектiв нормативно-правових актiв та нормативних документiв з питань акредитації;

участь у роботi мiжнародних, європейських та інших регіональних органiзацiй.

 

Розмір та порядок оплати робiт з акредитацiї встановлюється вiдповiдно до правил визначення вартостi робiт з акредитацiї, які затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань економіки.

Нацiональний орган з акредитацiї доводить до загального відома iнформацiю про розмiр оплати робіт у сферi акредитацiї.

 

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

підготувати та внести до Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

прийняти нормативно-правові акти, що випливають з цього Закону;

забезпечити приведення власних нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону.

3. До створення нацiонального органу з акредитацiї його функцiї виконує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї.

4. Атестати акредитацiї органів з оцінки відповідності, видані у державнiй системi сертифiкацiї продукцiї i послуг, чинні до закінчення строків їх дії. При цьому нагляд за дiяльнiстю органів з оцінки відповідності здiйснює нацiональний орган з акредитацiї.