2020-09-28
212
1. До облігатного передраку губи відносяться:
1) *хейліт Манганотті.
2. До факультативного передраку губи відносяться:
1) * старечий кератоз;
3. Хворий з передраком губи може бути переведений в II клінічну группу при:
1) * малігнізації утворення;
4. До раку губи відносяться пухлини, що виникають з епітелія:
1) *червоної кайми губ;
5. Рак губи метастазує в лімфовузли:
1) * шийні
6. Диспансерне спостереження хворих раком губи IV клінічної групи проводить:
1) дільничний лікар;
7. До облігатного передраку слизової оболонки рота відносяться:
1) *хвороба Боуена;
8. Виразки та ерозії.низової оболонки порожни рота частіше розвиваються в результаті:
1) *хронічної травми;
9. В діагностиці передракових захворювань слизової оболонки порожни рота не використовуються:
1) *комп’ютерна томографія;
10. Найбільш часто форм лейкоплакії слизової оболонки рота злоякісною стає:
1) * веррукозна:ейкоплакія;
11. Первинним елементом початкової стадії рака язика переважно є:
1) *виразка;
12. Рак язика метастазує в лімфовузли:
1) *шийні.
13. Із клінічних форм рака язика в розвинутій стадії частіше зустрічаються:
1) *інфільтративно-виразкова;
14. Рак язика диференціюють переважно від:
1) * специфічно уражень язика;
15. Рак верхньої щелепи розвивається переважно з:
*слизової оболонки верхньощелепної пазухи.
16. Раку верхньої щелепи частіше передує:
1) *хронічний синусит;
17. Для ранньої стадії рака верхньої щелепи характерні:
1) * безсимптомний перебіг;
18. Інформативним методом допоміжного обстеження хворих раком верхньої щелепи в умовах поліклініки є:
1) *рентгенологічний;
19. Із злоякісних пухлин нижньої щелепи частіше зустрічаються:
1) *рак;
20. Метастатичний рак нижньої щелепи диференціюють з:
1) *остеосаркомою;
21. При фіксованих шийних метастазах рака нижньої щелепи показана:
1) операція Крайля;
22. Із новоутворень слюнних залоз найбіль часто зустрічаються пухлини:
1) *привушних слюнних залоз;
23. Кінцевий діагноз новоутвоорення слюнної залози встановлюється на основі:
2) *морфологічного дослідження
24. З епітеліальних пухлин великих слинних залоз частіше зустрічаються:
1) *плеоморфна аденома;
25. Плеоморфна аденома частіше вражає:
1) *привушну слинну залозу.
26. При плеоморфній аденомі привушної слинної залози, що розміщена в центральній її частині:
1) *видаляють пухлину разом з залозою з збереженням лицьового нерва.
27. Важким ускладненням після паротидектомії з збереженням гілок лицьового нерва є:
1) *параліч мімічних м'язів.
28. До злоякісних пухлин слинних залоз не відносяться:
1) *мономорфна аденома.
29. аденокістозна карцинома слинних залоз метастазує переважно:
1) *гематогенним шляхом;
30. Рецидиви плеоморфної аденоми слинних залоз виникають в результаті:
1) нерадикальності оперативного втручання;
2) мультицентричного росту пухлини;
3) відсутності капсули пухлини;
4) *всіх перерахованих факторів.
«Рак пищевода».
1. Оптимальным вариантом хирургического вмешательства по поводу лейомиомы пищевода яляется
а)*эндоскопическое удаление
2. Раком пищевода чаще болеют
а) мужчины
г) в возрасте 60-70 лет
д)* правильно а) и г)
3. К предопухолевым заболеваниям, на фоне которых повышен риск возникновения рака пищевода, относятся
2. ахалазия
3. синдром Пламмера - Винсона
4. пищевод Барретта
5. кератодермия (семейный гиперкератоз ладоней и стоп)
б)все перечисленное, кроме 1
4. Рак пищевода чаще всего поражает
б) среднюю греть
в) нижнюю треть
г) *правильно б) и в)
5. Плоскоклеточный рак среди заболевших раком пищевода встречается примерно
г) у 90% больных
6. Гематогенные метастазы при раке пищевода могут наблюдаться
а) в печени
б) в легких
в) в почках
г) в костях
д)*во всех перечисленных органах
7. При раке пищевода встречаются следующие анатомические типы роста опухоли
а) язвенный
б) узловой (бородавчато-папилломатозный)
в) инфильтративный (скиррозный)
г) *все ответы верны
8. Наиболее характерным клиническим признаком рака пищевода является
в) *дисфагия
9. Дисфагия при раке пищевода может иметь
а) рефлекторный характер
б) стойкий характер, обусловленный обтурацией опухолью
в) смешанный-рефлекторный и механический характер
г) *все ответы верны
10. Боли при раке пищевода могут локализироваться в области
А) шеи
б) грудной клетки
в)эпигастрия
11. Клиническими проявлениями рака пищевода могут быть
а) охриплость голоса
б) кашель
в) эмпиема плевры
г) медиастинит
д) *все перечисленное
12. К рентгенологическим признакам рака пищевода относятся
б) изменение эластичности стенки пищевода
г) деформации рельефа слизистой
д)*правильно б) и г)
13. С целью уточнения распространенности опухолевого процесса при раке пищевода шейного отдела могут применяться
б)*медиастиноскопия
14. Дифференциальный диагноз рака пищевода в ряде случаев приходится проводить
1. с кардиоспазмом
2. с пептическими язвами
3. с рубцовой стриктурой
4. с доброкачественными опухолями
5. с дивертикулами
а) *все перечисленное верно
15. Хирургический метод лечения применяется в основном при лечении рака
г ) *абдоминального отдела пищевода
16. С целью эзофагопластики после операции Добромыслова - Торека применяют в настоящее время
а) пластику тонкой кишкой
б) пластику толстой кишкой
в) пластику желудком
г) пластику анти- и изоперистальтическими стеблями из большой кривизны желудка
д) *все перечисленные способы
17. При резекции или экстирпации пищевода по поводу рака нижнегрудного отдела пищевода с ним должны быть удалены лимфатические узлы
1.бифуркационные
2.околопищеводные
г) *все перечисленное, кроме 3, 4 и 5
18. Предоперационная лучевая терапия при комбинированном лечении рака может быть проведена по методике
а) укрупненного фракционирования дозы (по 4 Гр 5 раз в неделю)
б) классического фракционирования дозы (2 Гр 5 раз в неделю)
в) динамического фракционирования дозы
г) *применяются все указанные методики
19. Наиболее частым послеоперационным осложнением, сопровождающим одномоментные операции
при раке пищевода и приводящим больных к смерти, является
в) недостаточность швов пищеводного соустья и гнойные осложнения (эмпиема и медиастинит)
20. Наиболее часто лучевая терапия рака пищевода в качестве самостоятельного метода применяется при локализации опухоли
а) в шейном отделе пищевода
б) в верхнегрудном отделе пищевода
д)* правильно а) и б)
21. У больного 70 лет рак среднегрудного отдела пищевода III стадии. Предпочтительным методом лечения является
г) *самостоятельный курс лучевой терапии по радикальной программе
22. У больного 50 лет рак пищевода на уровне нижнегрудного отдела, протяженностью 4 см с начальными проявлениями дисфагии. Неадекватным методом лечения можно считать
а) *самостоятельный курс лучевой терапии по радикальной программе
23. Интенсивный короткий курс предоперационной лучевой терапии целесообразен
а) при локализации опухоли в среднегрудном или нижнегрудном отделе пищевода
в) протяженностью поражения менее 5 см
д) *правильно а) и в)
24. У больного 56 лет через год после лучевой терапии рака средне-грудного отдела пищевода в СОД 60 Гр возник рецидив на границе верхне- и среднегрудного отдела, протяженностью 3 см. Ваша тактика
в) лучевая терапия показана в радикальном варианте
25. Химиотерапия при раке пищевода
в) *малоэффективна
«Рак желудка»
1. К морфологическим вариантам рака желудка относятся:
а. Аденокарцинома
б. Плоскоклеточный рак
г. Слизистый рак- y.
3. *a, б, г
2. К обязательным методам обследования больных раком желудка относятся
а. Рентгенография желудка с барием
б. Гастроскопия с биопсией
в. УЗИ органов брюшной полости и малого газа
г. Рентгенография легких.
5.*все вышеперечисленные
3. Субтотальная дистальная резекция желудка выполняется при:
б. локализации экзофитной опухоли в дистальном отделе желудка
2.*Только б
4. Субтотальная проксимальная резекция желудка выполняется при:
а. *локализации экзофитной опухоли в проксимальном отделе желудка
5. Гастрэктомия выполняется при:
в. локализации опухоли в геле желудка
г. инфильтративном росте опухоли
д. мультиценгрическом росте опухоли У.
4. *в, г, д
6. Симптомами, входящими в "синдром малых признаков" при раке желудка являются все перечисленные, кроме
г)* повышенного аппетита, слюноотделения
7. К отдаленным метастазам рака желудка относятся все перечисленные, кроме
д)*метастазов в желудочно-поджелудочную связку
8. Операция гастростомии показана
в)* при стенозе эзофагокардиального перехода желудка, вызванным опухолью
9. При субтотальной резекции желудка по поводу рака, желудочно-поджелудочная связка
а) *должна удаляться обязательно
10. Определение границ опухоли при гастроскопии основано
а) на визуальных признаках
б) на инструментальной пальпации
в) на морфологическом исследовании биопсийного материала
г) *на сочетании всех перечисленных признаков
11. Субтотальная проксимальная резекция желудка должна выполняться
б) *при экзофитной опухоли кардиального отдела желудка
12. При проксимальной субтотальной резекции желудка с резекцией пищевода наиболее целесообразно использовать
в)* комбинированный торакоабдоминальный доступ
13. Паллиативная дистальная резекция желудка при злокачественных опухолях желудка может быть выполнена при
а) *некомпенсированном стенозе выходного отдела желудка
14. На выбор объема радикальной операции при раке желудка наименьшее влияние из перечисленных факторов оказывает
г) *возраст больного
15. По гистологическому строению рак желудка чаще всего является
а)* железистым раком
16. Позволяют заподозрить малигнизацию язвы желудка следующие из перечисленных признаков
а) размеры язвенной ниши более 2 см в диаметре
б) длительное сущеегвование язвенной ниши или ее увеличение
при одновременном стихании характерных для язвенной болезни болей
в) снижение кислотности желудочного сока
г)* все ответы правильные
17.Чаще мал иг визируются язвы
б )* малой кривизны желудка
18. Наиболее труден для диагностики
б)* рак дна желудка
19. Для рака желудка наиболее характерно метасгазирование
а) лимфогенным путем
б) гематогенным путем
г)*правильно а) и б)
20. Метастазы рака желудка в печени следует расценивать как
г) гематогенные метастазы
21.Рак желудка наиболее часто развивается в возрасте
в) *от 51 до 70 дет
22 Эндоскопическая полипэктомия допустима, если при гистологическом исследовании биопсийного материала из верхущки полипа обнаружены признаки малигнизации, в случае
а) старческого возраста больного и тяжелой сопутствующей патологии в стадии декомпенсации
б) полипа "на ножке" и при гистологическом исследовании ножки полипа признаком малиг-низании в ней не обнаружено
в) возможности динамического контроля (эндоскопического) за больными
г) *только сочетания всех вышеперечисленных ситуаций
23. При наличии малигнизированного полипа желудка больному показана
д) *субтотальная резекция желудка с соблюдением всех онкологических принципов
24. Под термином "метастаз Вирхова” подразумевается
г) *метастаз в надключичный лимфоузел
25. Вирховский метастаз при раке желудка следует расценивать как
в) *отдаленный ортоградный лимфогенный метастаз
26. Хворий 50 років тривалий час страждав хронічним гіпоацидним гастритом, практично не лікувався. На диспансерному обліку не перебував. Робота пов’язана з нервовими переживаннями. Останні 2-3 місяці почав відмічати підвищену стомленість на роботі, кволість, поганий апетит. Лікар-терапевт повторно зробив аналіз шлункового соку — ахілія, аналіз крові: Ер. -Зх1012/л, ШОЕ - 8 мм/г, Л - 5,6х109/л. При рентгеноскопії шлунку - згладженість складок слизової, невелика ригідність стінки антрального відділу шлунку. Вкажіть попередній діагноз:
4.* інфільтративна форма раку шлунка
27. Хворому 55 років виконана радикальна дистальна субтотальна резекція шлунку з приводу пухлини розміром 6x9 см, яка проростає серозну оболонку. Видалені групи лімфовузлів по малій кривині і поодинокі в ділянці великого сальника. Віддалених метастазів та проростання в суміжні органи не виявлено. ІПви зняті на 1 2 -у добу, загоєння рани первинним натягом, прохідність анастомозу добра. Хто має спостерігати хворого після виписки?
1. *онколог;
28. Хворий 60 років тривалий час страждає виразкою малої кривизни шлунку. Дільничний терапевт спостерігає його близько 10 років. Періодично хворий лікувався в стаціонарі, два рази лікувався в Залізноводську. Регулярно проходив ендоскопічне обстеження шлунку. Останні 5-6 місяців біль в епігастральній ділянці постійні, віддають у спину. Хворий схуд. При рентгеноскопії шлунку виявлена виразка малої кривизни шлунку в антральному відділі. Хворому запропонована операція. На операції: пухлина тіла шлунку вкрита виразками, що проростають у підшлункову залозу і ворота печінки. Яке оперативне втручання показане:
1. *гастроентероанастомоз;
29. Жінка 40 років звернулась до лікаря з приводу незначного болю в епігастральній ділянці. При обстеженні: живіг м'який, безболючий; серце і легені в нормі; аналіз крові: Нв - 72г/д, ШОЕ- 18 мм/г, Л- 6,1x107л. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту: складки слизової оболонки добрі виражені, в антральному відділі на 6-7 см вище від пілоруса за великою кривизною - дефект наповнення розміром. 2x3 см, з чіткими контурами, перистальтика в цьому місці не порушена. Пасаж контрасної маси по товстому кишківнику без особливостей. Кислотність шлункового соку в межах норми. Які дослідження потрібно виконати:
3. *ФЕГДС з біопсією;
30. Хворий 45 років скаржиться на біль в епігастральній ділянці після прийому їжі, поганий апетит, відвертання від м'яса, іноді нудоту і блювоту, схуднення. При обстеженні терапевтом - аналіз крові: Ер. 3,6х10п/л, Л.-6,5х10 9 /л, ШОЕ-20 мм/г. Аналіз сечі - у нормі, рентгеноскопія шлунку: дефект наповнення з нерівними конту рами в антральному відділі шлунку. Гастроскопія: пухлина антрального відділу шлунку розміром 4x6 см, що розпадається. При скопуванні печінки виявлено дві округлі ділянки розміром 2x2 см, які не поглинають радіоактивних речовин. Встановити діагноз:
1. *рак антрального відділу шлунку T4NxMl.
«Пухлини товстої та прямої кишок».
1. Поліпоз шлунково - кишкового тракту з пігментацією слизової губів і шік відомий, як синдром:
*Пейтца - Егерца.
2. Сполучення поліпоза товстої кишки з доброякісними новоутвореннями кісток і м’яких тканин відоме, як синдром:
* Гарднера;
3. Макроскопічно виділяють такі форми ворсинчастих аденом:
* Вузлову та стелючу:
4. При поліпі в нижньо --ампулярному відділі прямої кишки із широкою підставою, що має осередки малігнізації потрібно виконати:
* Операцію Кеню - Майлса;
5. У результаті больового синдрому найбільш рано виявляється рак прямої кишки, що уражає:
* Промежинний відділ (анальний) канал.
6. При раку прямої кишки виділення зміненої крові:
*Супроводжує акт дефекації;
7. Консервативне лікування одиночних поліпів можливо у всіх перерахованих випадках, КРІМ:
*Малігнізації поліпа.
8. Синдром Пейц - Егерса спостерігається переважно при:
* Спадковому полілозі ободової кишки;
9. Синдром Пейц - Егерса віявляється:
*Гіперпігмснтацісю слизової губ.
10. Пухлини ендофітної форми росту переважно розвиваються в:
* Лівій половині ободової кишки;
11. При раку висхідної половини ободової кишки показана радикальна операція:
*Геміколектомя справа;
12. З приводу раку низхідної ободової кишки показана радикальна операція:
1. Геміколектомя зліва;
13. З приводу раку сигмоподібної ободової кишки показана радикальна операція:
*Резекція сигмоподібної кишки;
14. Хвора 60 років звернулась до лікаря-терапевта зі скаргами на часті закрепи, що змінюються проносами, метеоризм, переймисті біль у всьому животі. З 30 років страждала хронічним спастичним колітом. Останнім часом усі ці скарги посилились. Аналіз крові: Ер. - 4,2х10|2/л., Л-7,8х109/л, ШОЕ - 18 мм/год. Аналіз сечі в нормі. Діагноз лікаря: загострення хронічного спастичного коліту. Призначена дієта, клізма, активоване вугілля. Через 2 місяця при повторному дослідженні стан хворого не поліпшується. Проведена ФКС, встановлено спастичний коліт. Проведена ірігоскопія - в ділянці селезінкового кута визначається дефект наповнення. Піелограма в нормі. Діагноз?
*Рак селезінкового кута ободової кишки;
15. У хворого 70 років, який довгий час страждав закрепами, здуттям кишківника, розвилась гостра кишкова непрохідність. В ургентному хірургічному відділенні під загальним знеболенням проведена лапаратомія: Випоту немає, роздутий дистальний відділ тонкої кишки та особливо - товста кишка до середнього відділу сигми, де є пухлина 4x5 см, яка повністю обтурує кишку. Привідний відділ товстої кишки роздутий до 8-12 см, заповнений рідким калом, відвідний відділ сигми до 3 см завтовшки.Яку операцію повинен зробити хірург?
*Обструкційну резекцію сигмоподібної кишки за Гартманом;
16. Хворий 62 років був прооперований з приводу раку печінкового кута товстої кишки. Пухлина проросла в заочеревний простір, викликаючи явища кишкової непрохідності. Хворому накладено обхідний анастомоз. Яку клінічну групу слід встановити хворій:
* IV;
17. У терапевтичному відділенні знаходилась хвора 50 років з анемією незрозумілої етіології: Ер.- 3,0x10І2/л, ШОЕ-І6 мм/год., Нв-45г/л.. При обстеженні гінекологом патології не знайдено. При рентгеноскопії шлунково-кишкового тракту встановлено спастичний коліт, іншої патології не виявлено. Аналіз сечі - у нормі. Хворій двічі переливали кров, призначені препарати заліза, ін'єкції вітаміну В1, після чого стан поліпшився, і хвора була виписана додому. Через 5 місяців стан знову погіршився, з'явилися біль в животі. У правій здухвинній ділянці спостерігається пухлина - малорухлива, болюча. Гінекологічний огляд: патології немає. При іригоскопії-великий дефект наповнення на ділянці сліпої кишки. Діагноз?
*Рак сліпої кишки;
18. Хвора 60 років тривалий час лікується з приводу хронічного спастичного коліту. Страждає запорами. Останнім часом стала періодично помічати домішки крові і слизу в калі. Хворій проведена іригоскопія, при якій виявлено дефекти наповнення розмірами 3x4 см у низхідному відділі товстої кишки. Рентгеноскопічний діагноз: рак товстої кишки. Хвора прооперована. При лапаратомії товстий кишківник на погляд не змінений. При пальпації товстої кишки в нисхідному відділі промацується еластичне утворення 3x4см, яке легко зміщується вгору і вниз на 6-7 см. Післяопераційний діагноз?
*Волохастий поліп нисхідної ободової кишки;
19. Хворий 60 років ургентно потрапив до хірургічного відділення з приводу кишкової непрохідності: живіт здутий, а в ампулі прямої кишки - слиз і кров. На операції: пухлина в ректосигмоїдному відділі кишки, яка зрослась з навколишніми тканинами. Сигма різко розтягнена калом і газами. Віддалених метастазів не виявлено. Яку операцію повинен зробити ургентний хірург?
*Сигмостомію;
20. Хвора 64 років звернулась до хірурга зі скаргами на затруднення акту дефекації, який супроводжується болями і тенезмами. Кал стрічкоподібної форми з домішками крові і слизу. При пальцьовому дослідженні анальний отвір не пропускає пальця через циркулярно розміщену пухлину в ділянці анального отвору. Пухлина кровоточить. Яка операція показана?
*Черевно - промеженна екстирпація прямої кишки;
21. Хвора 39 років звернулась до хірурга зі скаргами на домішки крові і слизу в калі. Випорожнення щоденне, нормальної консистенції. При пальцьовому дослідженні прямої кишки палець досягає нижнього полюсу горбкуватого пухлиноподібного утворення, на рукавичці слиз і кров. При ректороманоскопії виявлена горбкувата пухлина розміром 3x4 см, яка займає півкола прямої кишки на висоті 10-12 см від анусу. Протяжність пухлини 3-4 см. У більш високому відділі прямої кишки слизова нормальна. Яка операція показана?
*Передня резекція прямої кишки;
22. Хворий 60 років обстежений з приводу скарг на виділення крові при дефекації. При ректороманоскопії та іригоскопії виявлена пухлина середньоампулярного відділу прямої кишки розміром 2x2 см на відстані 9 см від анального кільця. Гістологічно - аденокарцинома. Загальний стан хворого задовільний, серце і легені в межах норми.
Яка операція показана?
*Черевно -анальна резекція прямої кишки;
23. У хворого 55 років з'явились скарги на виділення крові під час акту дефекації, тенезми. При обстеженні виявлена пухлина 2x3 см., що не проростає підслизовий шар, рухома на відстані 4 см. від анального отвору. Пахові лімфовузли не збільшені. Гістологічно - аденокарцинома. Яка операція показана?
Черевно - промеженна екстирпація прямої кишки;
24. Хвора 56 р. оперована місяць тому з приводу раку ректосигмоїдного відділу. Виконана передня резекція прямої кишки з анастомозом “кінець у кінець”. Видимих метастазів не виявлено. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Яке лікування показане?
*ад’ювантна хіміотерапія 5 - фторурацілом та лейковоріном;
25. У хворого 66 років з'явилися скарги на виділення крові при акті дефекації, тенезми. При обстеженні виявлена пухлина 243 см на відстані 4 см від анального отвору. Пахвинні лімфоузли не збільшені. Гістологічно - аденокарцинома. УЗД органів черевної порожнини — без органічної патології. Флюорографія грудної клітки - серце і легені в нормі. Вкажіть найбільш оптимальний варіант хірургічного лікування.
*Наданальна резекція прямої кишки
26. Хворий 66 років звернувся до онколога зі скаргами на затримання газів, часті закрепи, появлення слизу та гною в калі. При пальцевому обстеженні виявлена пухлина в наданальному каналі та стенозування кишки. Гістологічне дослідження виявило аденокарціному прямої кишки. Вкажіть вибір операції, який можливо виконати у цього хворого.
* Черевно-промежинна екстерпація прямої кишки (операція Кеню-Майсла) з формуванням протиприродного відхідника.
27. Хворий 67 років ургентно поступив у хірургічне відділення з приводу кишкової непрохідності. Хворіє 3 місяці, схуд на 10 кг. Живіт здутий. Перистальтика посилена. Пальпаторно в лівій здухвинній області визначається пухлиноподібне утворення біля 8 см в найбільшому вимірі, обмежено рухоме, помірно болюче, горбисте. При пальцевому ректальному дослідженні ампула пуста, стінки податливі, на перчатці кров і слиз. Який діагноз у хворого?
*Рак сигмоподібної кишки.
28. До хірурга звернулася хвора 54 років зі скаргами на помірну слабкість й ущільнення в лівому підребір’ї. Слабкість з'явилася 5 міс тому, ущільнення хвора помітила 3 дні тому. Шкіра блідо-рожева, апетит добрий, випорожнення у нормі, живіт м'який, у правій здухвинній ділянці пальпується малорухоме ущільнення 446 см, слабо болісне, серце і легені без особливостей. Аналіз крові: Нв- 108 Г/л., ер - 3,041012, л. - 6,04109. СОЭ - 15 мм/год. Попередній діагноз: рак ободової кишки. Яка клінічна форма захворювання?
*Токсико-анемічна
29. У хворого 66 років з'явилися скарги на виділення крові при акті дефекації, тенезми. При обстеженні виявлена пухлина 243 см на відстані 4 см від анального отвору. Пахвинні лімфоузли не збільшені. Гістологічно - аденокарцинома. Вкажіть найчастішу локалізацію віддаленних метастазів:
*Легені
30. У хворого 68 років під час операції з приводу гострого апендициту виявлено пухлину висхідної кишки, в середній частині звужуючу просвіт до 1см, рухому, лімфовузли брижі та парааортальні щільні, збільшені, ознак кишкової непрохідності на момент операції немає. Як має поступити хірург у цій ситуації, якщо червоподібний паросток катарально змінений?
* Виконати правобічну геміколектомію з первинним анастомозом
31. Хвора, 67 років, на протязі 6 місяців скаржиться на слабкість, зниження апетиту, періодичні болі в правій половині живота, більше в здухвинній області, схуднення, чередування проносів та закрепів. В аналізі крові анемія. У аналізі кала виявлена скрита кров При іригоскопїї: дефект наповнення сліпої кишки 2x3 см з нерівними горбистими контурами. Ваш діагноз?
* Пухлина сліпої кишки.
32. При колоноскопії під час діспансерного огляду у чоловіка 55 років виявлені поліпи товстоі кишки. Шматочок поліпа взяли на гістологічне дослідження. Який вид поліпів має найбільшу до малігнізації?
* Волохаті
33. Під час операції з приводу гострої кишкової непрохідності у хворого 63 р. виявлено, що причиною її є пухлина сигмоподібної кишки. Оральна частина ободової кишки роздута, переповнена вмістом. Тонка кишки майже не змінена. Лімфатичні вузли у брижі ободової кишки не визначаються. Метастази у печінці не визначаються. Оберіть метод операції.
* Операція Гартмана
34. Чоловік 55 років скаржиться на біль та відчуття стороннього тіла в прямій кишці, здуття живота, закріпи, що чергуються з проносами, наявність слизу та крові в калі. Хворіє протягом 6 місяців, не лікувався. Об'єктивно: живіт здутий, печінка біля краю реберної дуги, симптоми подразнення очеревини негативні. Загальний аналіз крові - без змін. При пальцьовому дослідженні прямої кишки визначається щільний вал з горбкуватою поверхнею, болісний при пальпації; на рукавичці після дослідження - сліди крові. При ректороманоскопії - на 3 см від анусу визначається щільний вал з горбкуватою ерозованою поверхнею, контактно кровоточить.
* Рак прямої кишки
35. Хворий 67 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла, втрату ваги протігом останніх 2-х місяців. При пальпації виявляється помірно болісний інфільтрат, у крові - анемія, помірний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво. Симптом Щеткіна - негативний. Симптом Ровзинга та Бартом'є-Міхельсона - сумнівний.
* Псевдозапальна форма раку сліпої кишки
36. Хвора 60 років звернулась до лікаря-терапевта зі скаргами на часті закрепи, що змінюються поносами, метеоризм, переймисті болі у всьому животі. З 30 років страждала хронічним спастичним колітом. Останнім часом усі ці скарги посилились. Аналіз крові: Ер. -4,2х1012/л., Л-7,8х109/л, ШОЕ - 18 мм/год. Аналіз сечі в нормі. Проведена ірігографія - в ділянці селезінкового кута визначається дефект наповнення.
* Рак селезінкового кута ободової кишки
37. Хвора 78 років ургентно поступила до хірургічного відділення з приводу хронічної кишкової непрохідності. При обстеженні виявлено різке звуження анального отвору за рахунок щільної горбкуватої пухлини, яка займає більш як половину кола анального кільця. В ампулі прямої кишки при пальцьовому дослідженні - щільні, як камінь, калові маси. Діагноз?
* Рак анального відділу прямої кишки
38. Хворий 58 років звернувся до терапевта зі скаргами на різке здуття живота, болі по всьому животу, постійні закрепи. Стан хворого погіршився за останні два місяці. Щоб викликати випорожнення хворий регулярно приймає проносне, ставить клізми. Зник апетит. Об’єктивно: задовільної вгодованості, живіт здутий, чути активну перистальтику. При ректороманоскопії ректоскоп уведений на 15 Об’єктивно: задовільної вгодованості, живіт здутий, чути активну перистальтику. При ректороманоскопії ректоскоп уведений на 15 см і упирається в циркулярне звуження, проведена біопсія.
* Рак ректосигмоїдного відділу прямої кишки
39. Хворий 60 рокіт скаржиться на постійні закрепи, слабкість, втрату ваги, періодично - появу крові під час дефекації. При пальпації живота у лівій здухвинній ділянці визначається плотне новоутворення. Ваш діагноз?
* Рак сигмоподібної кишки
Пухлини шкіри
1. Класичні дослідження Ямагіви і Ішикави (1915) полягали у наступному:
*одержали експериментальний рак шкіри при дії кам'яновугільного дьогтю
2. Найбільш важливі етіологічні чинники у виникненні раку шкіри:
* канцерогенні чинники, шо діють на шкіру.
3. Серед злоякісних пухлин шкіри базальноклітинний рак складає:
*70%
4. Серед злоякісних пухлин шкіри плоскоклітинний рак складає:
*20%
5. Серед злоякісних пухлин шкіри залозистий рак складає:
*1-2%.
6. Базальноклітинний рак шкіри локалізується:
* на шкірі голови та шиї (90% випадків)
7. Диференціальний діагноз плоскоклітинного раку шкіри проводиться з такими захворюваннями:
*туберкульозна вовчанка. виразковий туберкульоз шкіри, глибокі мікози шкіри, базаліома, сифілітичне ураження шкіри.
8. Вирішальний метод діагностики раку шкіри:
*гістологічне дослідження.
9. Кількість ступенів диференціації плоскоклітинного раку шкіри за Бродерсом:
*4
10. При першому ступені диференціації раку шкіри за Бродерсом, кількість диференційованих клітин складає:
* більше 75%
11. При другому ступені диференціації раку шкіри за Бродерсом, кількість диференційованих клітин складає:
*більше 50%
12. При третьому ступені диференціації раку шкіри за Бродерсом, кількість диференційованих кліті складає:
*більше 25%
13. За класифікацією Бродерса наявність 25% диференційованих клітин пухлини шкіри відповіді ступеню дисоціації:
*4
14. Рівень інвазії по Кларку, которому частіше всього відповідають екземоподібні пухлини шкір дорівнює:
*2
15. Лазерне випромінювання має переваги перед іншими методами лікування раку шкіри при:
*поверхневих, екземоподібних формах
16. Загальне правило шкіряної пластики при раку шкіри:
*одномоментно, в один етап з висіченням пухлини.
17. При раці шкіри найкраща пластика вільним шкіряним клаптем:
*на І/2-3/4 товщини шкіри.
18. Загальні правила місцевої шкірної пластики видаленого раку шкіри:
* висічення шкіри і підшкірної клітковини на одному рівні
19. Пластика вільним шкіряним трансплантатом у лікуванні злоякісних пухлин шкіри:
*застосовується при пластичних операціях у будь-яких областях тіла
20. До факультативних преканцерозів у широкому розумінні слова відносяться:
*стареча атрофія шкіра, хронічні дерматити, рубці, старечий гиперкератоз. хронічні язви, хейліти
21. До облігатннх прекинцерозів відносяться:
*пігментна ксеродерма, хвороба Кейра, хвороба Педжета.
22. 3а клінічною класифікацією розрізняють такі основні тини базально-клітинного раку шкіри:
*пухлинний, виразковий, рубцевий, екземоподібний
23. Клінічно виділяють такі основні типи плоскоклітинного раку шкіри:
*пухлинний, виразковий, поверхневий.
24. При лікуванні плоскоклітинного раку шкіри найбільш ефективним хіміопрепаратом є:
*блеоміцін.
25. Хірургічний метод лікування плоскоклітинного раку шкіри є методом вибору при:
*І-ІІ стадіях пухлини, локалізованої на тулубі
2 6. Кріодеструкція раку шкіри, як самостійний метод лікування, показана у таких випадках, за винятком:
*IІІ стадії
27. Особливу цінність кріогенний метод мас при локалізації злоякісних пухлин на шкірі:
*обличчя
28. Лазерне випромінювання більш доцільно застосовувати для лікування раку шкіри:
* поверхневих та інфільтративно-виразкових форм
29. Хірургічне висічення при раці шкіри найбільш показане при:
* радіорезистентних рецидивах раку.
30. Метод вибору в лікуванні І стадії раку шкіри:
*залежить від локалізації пухлини.
31. Метод вибору в лікуванні II стадії раку шкіри:
*залежить від локалізації пухлини.
32. Метод вибору в лікуванні III стадії раку шкіри:
*комбіноване лікування
33. На частоту захворювання на злоякісну меланому шкіри найбільш виражене значення мають такі природні фактори:
* інсоляція та наявність озонних дір
34. Ознаками злоякісності невуса с всі перераховані нижче ознаки, крім:
*появи телеангіоектазій на поверхні.
35. У діагностиці злоякісної меланоми шкіри радіоізотопним методом використовується:
* радіоактивний фосфор.
36. До першої стадії злоякісної меланоми шкіри відносять пухлини:
*інфільтруючі шкіру на глибині ретикулярного прошарку
37. Первинний діагноз злоякісної меланоми шкіри встановлюється на підставі таких ознак, крім:
* даних біопсії пухлини
38. Акральна лентігомеланома - це пухлина, що локалізується на:
*у нігтьових ложах.
39. При злоякісній меланомі шкіри, що відноситься до першої стадії захворювання, межа висічення пухлини повинна проходити не менше (см) від пухлини:
*1
40. Сателіт злоякісної меланоми шкіри - це:
* пухлина, що розвилась на відстані 5см від первинного осередку.
41. Транзіторні метастази злоякісної меланоми - це метастази:
*розташовані на відстані більше 5см від первинного осередку
42. Місцевий рецидив злоякісної меланоми шкіри - це:
*пухлина, що виникла в рубці.
43. Найбільш важливе прогностичне значення для меланобластом шкіри мають:
*товщина пухлини
44. За Кларком, існують такі основні форми роту меланобластоми шкіри, крім:
4. глибокі меланоми.
45. Інфільтрація меланобластомою тільки папілярного прошарку дерми по Кларку становить рівень інвазії:
*2
46. Критерієм злоякісності для меланоблнстоми шкіри, за даними накопичення радіоактивного фосфору, є збільшення накопичення в порівнянні із симетричною ділянкою здорової шкіри:
* у три рази
47. При комбінованому лікуванні злоякісної меланоми шкіри 1-І І стадії, сумарна доза передопераційної близькофокусної рентг енотерапії складає Гр.:
* 80-100.
48. Комплексне лікування злоякісної меланоми шкіри показане при:
*третьому рівні інвазії
49. Профілактичне видалення регіонариих лімфатичних вузлів при меланомі шкіри кінцівок:
*недоцільно.
50. З перерахованих цитостатиків найбільш ефективним при лікуванні поширених форм меланобластом є:
* імідазолкарбонсімід
"Опухоли костей."
Наиболее частой злокачественной опухолью костей является:
б) *остеогенная саркома
В подростковом и юношеском возрасте встречаются в основном:
а) саркома Юинга
б) остеогенная саркома
д)* верно а) и б)
Наиболее характерной локализацией развития остеогенных сарком является:
а)* метафиз трубчатых костей
Наиболее характерной локализацией развития опухолей Юинга является:
в) *костномозговой канал
Наиболее характерной локализацией развития гигантоклеточной опухоли является:
а) метафиз трубчатых костей
в) костномозговой канал
д)* верно а) и в)
Наиболее характерной локализацией развития хондросаркомы является:
а) метафиз трубчатых костей
в) костномозговой канал
д)* верно а) и в)
Наиболее частой локализацией гигантоклеточной опухоли является:
д)* кости коленного сустава
Наиболее частой локализацией остеогенной саркомы является:
а)* бедро, берцовые кости
Наиболее частой локализацией саркомы Юинга является:
б) *диафиз длинных трубчатых костей
Наиболее частой локализацией ретикулосаркомы является:
а) *бедро, берцовые кости
Наиболее частой локализацией остеомы является:
б)*диафиз длинных трубчатых костей
Наиболее частой локализацией миеломной болезни является:
г) *плоские кости черепа
Наиболее характерным рентгенологическим признаком остеогенной саркомы является:
а) козырек Кодмена
г) костные спикулы, костный дефект с изъеденными краями
д)* верно а) и г)
Наиболее характерным рентгенологическим признаком саркомы Юинга является:
в)* расширение костно-мозгового канала
Наиболее характерным рентгенологическим признаком гигантоклеточной опухоли является:
б)* вздутие кости, ячеистость структуры, отсутствие периостальных наслоений
Наиболее злокачественной опухолью костей является:
г)*остеогенная саркома
Наиболее чувствительной опухолью к химио- и радиотерапии является:
б) опухоль Юинга
г)ретикулосаркома
д) *верно б) и г)
Для остеогенной саркомы основным методом лечения является:
а) химиотерапия
б) лучевая терапия
в) хирургическое
д)* верно а), б), в)
Лимфогрянуломатоз и неходжкинские лимфомы"
1. При лимфогранулематозе отмечается:
а) лимфогенное метастазирование
б) гематогенное метастазирование
в)* оба вида метастазирования
2. В качестве первых проявлений лимфогранулематоза наиболее часто отмечается увеличение:
а) *шейно-надключичных лимфоузлов
3.Для начальных проявлений лимфогранулематоза наиболее характерно поражение:
а) лимфоузлов выше диафрагмы
4. Первое проявление лимфогранулематоза в виде поражения паховых лимфоузлов встречается с частотой:
а) до 10%
5. Частота вовлечения лимфатического аппарата кольца Пирогова - Вальдейера при лимфогранулематозе составляет:
б)*20-30% I
6. При поражении лимфоузлов выше диафрагмы и селезенки при лимфогранулематозе должна быть поставлена:
б) ІІ стадия.
в) ІІІ стадия
7. Поражение аксиллярных лимфоузлов с двух сторон при лимфогранулематозе трактуется как:
б) II стадия
8. Поражение шейных лимфоузлов справа, медиастинальных лимфоузлов и аксиллярных лимфоузлов слева означает при лимфогранулематозе:
б) II стадию
9. Поражение шейных лимфоузлов слева, медиастинальных, паховых лимфоузлов и селезенки при лимфогранулематозе трактуется как:
в)* III стадия
10. Поражение периферических лимфоузлов выше и ниже диафрагмы при лимфогранулематозе означает:
в) *III стадию
11. При лимфогранулематозе вовлечение селезенки и пахово-подвздошных лимфоузлов трактуется как:
г) IV стадия
12. Поражение при лимфогранулематозе паховых лимфоузлов трактуется как:
а) I стадия
13. Изолированное поражение при лимфогранулематозе селезенки означает:
г) IV стадию
14. Поражение легочной ткани и забрюшинных лимофузлов при лимфогранулематозе трактуется как:
г) IV стадия
15. К симптомам интоксикации при лимфогранулематозе относятся:
г) кожный зуд, потеря веса, профузная потливость, гипертермия до 38°С
16. Наиболее прогностически благоприятными морфологическими вариантами лимфогранулематоза является:
|
|
б) лимфоидное преобладание, нодулярный склероз
17. Наименее благоприятными прогностическими вариантами лимфогранулематоза являются:
б) нодулярный склероз. лимфоидное истощение
18. У больного лимфогранулематозом увеличение шейных лимфоузлов с обеих сторон и профузная потливость. Это соответствует:
в) ІІБ стадии
19. При наличии у больного лимфогранулематозом поражения шейных узлов с одной стороны и медиастинальных лимфоузлов следует говорить о распространенности, соответствующей:
б) ІІА стадии
20. Поражение аксиллярных лимфоузлов с одной стороны, медиастинальных, лимфоузлов следует говорить о распостраненности, соответствующей:
д)*IV стадии
21. Поражение при лимфогранулематозе всех групп периферических лимфоузлов в сочетании с профузной потливостью означает наличие:
г)*ІІІБ стадии
22. При лимфогранулематозе поражение печени и медиастинальных лимфаузлов с симптомами интокцикации означает наличие:
Д) *IV Б стадии
23. В классификации неходжкинских лимфом выделяют:
б) Б-клеточную
24. Какие основные отличительные симптомы выделяют при дифдиагностике неходжкинской лимфомы и других злокачественных заболеваний:
а) лимфаденопатия, слабость, молодой возраст
25. Основной диагностический метод для морфологической верификации диагноза неходжкинская лимфома:
г) эксцизионная биопсия лимфоузла
26. Основной рентгенологический симптом при поражении медиастинальных лимфоузлов:
в*)«столба»
Рак ендометрия
1.Які основні екзогенні фактори розвитку раку шийки матки
в) *ВПЛ
2. Об'єм операційного втручання при операції Вертгейма?
б) екстирпація матки з придатками та верхньою 1/3 піхви
3. Які морфологічні форми раку ендометрія найбільш злоякісні?
а) аденокарцинома серозно-папілярна
4. Які пухлини жіночих статевих органів вважаються гормонозалежними?
в) рак яєчиика
5. На що треба звернути увагу при наявності у хворої раку молочної залози?
а)*яєчники
6. чому рак яєчників діагностується в занедбаних стадіях
в ) прихований перебіг захворювання
1. Хвора 55 років обстежувалася для оперативного лікування у зв’язку з раком тіла матки. При хромоцистоскопії виявлено, що задня стінка сечового міхура інфільтрована і вкрита виразками. В аналізі сечі виявлено мікрогематурію. Яка стадія поширення ракового процесу у хворої?
А* IV а
2. 52-річна жінка звернулася зі скаргами на кровотечу в менопаузі. Проведено роздільне діагностичне вишкрібання цервікального каналу і порожнини матки - довжина матки по зонду 7 см, в зішкрібі з цервікального каналу патології не виявлено, при гістологічному дослідженні тканини ендометрію виявлено елементи високо диференційованої аденокарциноми. Матастазів не виявлено.
Який метод лікування найбільш раціональний?
*Екстирпація матки з додатками
3. Жінка 49 років звернулася до гінеколога. При оглідя - гіпертрофія вагінальної частини шийки матки, інфільтрація поширюється на частину піхви. При біопсії виявлено інвазивну плоскоклітинну карциному. При піхвовому дослідженні виявлено ущільнення параметральної ділянки справа, без поширення на бокову стінку порожнини тазу. Вкажіть стадію ракового процесу.
А *IIБ
