Таблиця 8.2 - Технічні дані зразків магнітних матеріалів

Найменування матеріалу	S, м2	W1=W2	L, м	Вага зразка, кг	Питома вага зразка, кг/м3
Електротехнічна сталь Э 350   Пермалой 80НМ   Феріт 2000НН	120*10-6     112*10-6   210*10-6	700     400   800	100*10-3     91*10-3   208*10-3	0.52     0.045   0.175	7.6*103     8.9*103   5.1*103

 

             8.3.4 Виконати п.8.3.1-8.3.3, використовуючи в якості зразка електротехнічну сталь і феріт.

             8.3.5 Визначити питомі втрати в зразках пермалою й електротехнічної сталі. Для цього необхідно зібрати схему, наведену вище на рис.8.1, до якої замість ЛАТРа підключити звуковий генератор "ГЗ-18".

               

 

 

27

      e₀ – діелектрична стала, яка дорівнює 8.854*10^-12 Ф/м;

S – площа меншого електроду, м².

 

Значення S, h задаються викладачем.

 

1.4 Зміст звіту

 

Звіт повинен містити:

- еквівалентні схеми заміщення (із вказівкою значень параметрів r, R, C_S, C_P, прийнявши             

C_S»C_P»C_X), а також їхні векторні діаграми;

- величини потужності діелектричних втрат Р_а.

 

1.5 Правила безпеки

 

1.5.1 Не можна приступати до роботи не будучи впевненим, що корпус мосту, дослідного трансформатора, його вторинна (високовольтна) обмотка та корпус регулювального приладу надійно заземлені.

1.5.2 Усі перемикання у процесі роботи проводити у діелектричних рукавичках, стоячи на ізольованому килимі.

 

Контрольні питання

 

1. Що характеризує відносна діелектрична проникливість?

2. Що називається діелектричними втратами?

3. Які струми створюють діелектричні втрати?

4. Що називається кутом діелектричних втрат?

5. Як визначається величина tgd для послідовної і паралельної схем заміщення?

6. Які існують схеми вимірювання tgd?

7. З яких основних блоків складається міст Р595?

8. Запобіжні заходи, яких слід додержуватися при проведенні роботи?

 

Література: [2], c. 205-249; [3], c. 121-167; [4], c. 47-81

 

Лабораторна робота 2

 

Дослідження електропровідності твердих діелектриків

2.1 Мета роботи - засвоїти і закріпити поняття електропровідності, питомого об'ємного та питомого поверхневого електричних опорів, а також відпрацювати засоби їхнього вимірювання. Перевірити дослідницьким шляхом змінювання величини питомих опорів твердих діелектриків у залежності від температури та прикладеної напруги.

При цьому слід виходити з того, що всі ізолюючи матеріали не є ідеальними діелектриками і володіють деякою електропровідністю, що викликається у більшості випадків пересуванням іонів самого діелектрику.

 

2.2 Визначення опорів твердих зразків ізоляції за допомогою тераомметру

 

2.2.1 Прилади і устаткування

 

Вимірювання опорів ізоляції проводиться за допомогою тераомметру типу Е6-3, що являє собою багатомежний прилад із безпосереднім відліком опору, що вимірюється, до величини приблизно 10¹⁴ Ом.

Вимірювальна схема приладу побудована за принципом порівняння струму, що протікає через відомий опір, із струмом, що тече через дослідний опір при подачі на них однакової напруги. Падіння напруг на цих опорах вимірюються за допомогою електронного вольтметра.

Вимірювання опору твердих листових матеріалів проводиться за допомогою накладних електродів. Електроди вироблені із олов’яної або алюмінієвої фольги товщиною близько 0.02 мм.

 

 

8

Вироблені з фольги електроди наклеєно на поверхню твердих діелектриків на тонкому шарі вазеліну чи трансформаторного масла.

Кожен з дослідних зразків встановлений на нижній металевий електрод С (рис. 2.1,а), закріплений на опорному ізоляторі. На верхні два електроди з фольги накладено масивні металеві електроди: вимірювальний електрод А діаметром d₁=65*10^-3 м і охоронний електрод В з внутрішнім діаметром d₂=70*10^-3 м, що служить для відводу струму I_S при зміні питомого об'ємного опору r_v.

         Рисунок 2.1(а,б) – Схеми підключення      Рисунок 2.3 – Схема вимірювання методом