У електронних пристроях знаходять широке застосування електричні кола, що формують напругу однієї форми з напруги іншої. Таку задачу можна вирішити, використовуючи лінійні елементи, параметри яких (активний опір, ємність, індуктивність, взаємна індуктивність) не залежать від значень і напрямів струмів, що проходять, і прикладеної напруги. Струм в такому колі пропорційний вхідній напрузі, тобто залежність між ними зображується прямою лінією.
При дії на вході лінійного електричного кола синусоїдальної напруги на всіх його елементах також буде синусоїдальна напруга. Якщо ж на вході лінійного кола, що містить частотнозалежні елементи (наприклад, конденсатор, індуктивна котушка), діє напруга, що є сумою гармонік різних частот, то форма напруги на його елементах не повторює форму вхідної напруги. Це пояснюється тим, що гармоніки вхідної напруги по-різному пропускаються цим колом. При цьому співвідношення між їх амплітудами, а також фазами на вході кола і його елементах неоднакові. Дана властивість використовується при формуванні імпульсів за допомогою лінійних кіл. Властивості лінійних кіл з частотнозалежними елементами використовуються при побудові диференцію-ючих кіл.
|
|
Проста схема диференціюючого RC - кола зобра-жена на рис. 2.1. Струм через конденсатор С такого кола пов'язаний з напругою на нім диференціальною залежністю ic = C (duс/dt). Напруга на виході схеми
и вых= icR = RC (duс/dt) = τ (duc/dt), де τ = RC - постійна
Рисунок 2.1 часу кола. Оскільки иc = u вх - и вых, то
и вых = (u вх - и вых) = . (1)
Перша складова виразу (1) є корисний результат диференціювання, друга - помилка. Остання зменшується із зменшенням τ, алепри цьому однаково зменшується і корисний результат.
Помилка відсутня, якщо du вых /dt = 0, тобто коли и вых = U = const. Це пояснюється тим, що в цьому випадку напруга на конденсаторі С (и с = и вх – U) змінюєтьсяза тим самим законом, що і и вх. Тому
(u вх - U)= ; и вых = , (2)
тобто вихідна напруга пропорційна похідній вхідної напруги.
Таким чином, коли на вході кола (рис. 2.1) діє постійна напруга ивх = Uт або лінійно змінюється, , то результат диференціювання дорівнює нулю або постійному відмінному від нуля значенню, а стала вихідна напруга є результатом її безпомилкового диференціювання (рис. 2.2, а, б).
При дії на вхід диференціюючого кола імпульсу прямокутної форми з нескінченно крутим фронтом вихідна напруга буде дорівнювати:
и вых = Um , (3)
Рисунок 2.2 |
тобто одержуємо формулу розряду конденса-тора С наактивному опорі R, якаописує експоненціальне убиваючу форму вихідного сигналу. В межах дії імпульсу конденсатор С
|
|
буде заряджатися за рахунок струму, що проті-
кає в RС - колі. При цьому вихідна напруга буде меншою вхідної на значення напруги на конденсаторі. Відбувається завал (сколювання) вершини імпульсу.
Після припинення дії вхідного імпульсу конденсатор C розряджається через резистор R, формуючи на ньому імпульс негативної полярності.
Припускаючи, що вихідний опір живлячого генератора дорівнює нулю, падіння напруги на резисторі R, при розряді конденсатора, можна записати у вигляді
и вых = и с = - Uс = D U вых . (4)
Знайдемо відносну величину сколювання вершини імпульсу:
dв = . (5)
На практиці в більшості випадків dв<<;1, тому виходячи з наближеного співвідношення 1 - е –х» х при х < < 1, можна записати
dв = . (6)
Схема експерименту
До складу віртуального лабораторного макету, який потрібно зібрати за допомогою пакету комп'ютерного моделювання Multisim 8 (WorkBench), входять генератор імпульсів спеціальної форми і осцилограф.
Генератор імпульсів виробляє імпульси прямокутної і пилкоподібної форми.
Диференціююче коло складається з конденсатора і резистора, значення яких змінюються в ході роботи.