Арт-терапія для дітей і підлітків

Корекція страхів методами арт-терапії.

Арт-терапія в роботі з дітьми, які перенесли сексуальне насильство.

Методика обговорення дитячих малюнків Вайолет Оклендер.

Структура проведення арт-терапевтичного заняття з дітьми.

Арт-терапія для дітей і підлітків.

Тема: Арт-терапевтична робота з дітьми і підлітками

Лекція№3

*****

Література

1. Аллан Д. Ландшафт детской души. – СПб.: Минск, 1997.- 256 с.

2. Захаров А.И. Дневные и ночные страхи у детей. – СПб.: Гиппократ, 2000.- 180 с.

3. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. – СПб.: Гиппократ, 1995. – 128 с.

4. Копытин А.И. Основы арт-терапии. – СПб.: Гиппократ, 1999.- 360 с.

5. Оклендер В. Окна в мир ребенка. – М, 1997.- 89 с.

6. Осипова А.А. Общая психокоррекция. – М., 2000.- 289 с.

7. Островская Л. Детские страхи// Дошк. воспитание. – 1997. - № 10. – С. 17-19.

8. Практикум по арт-терапии// Под ред. А.И.Копытина. – СПб: Питер, 2000.– 448 с.

9. Психотерапия. Под ред. Б.Д. Карвасарского; СПб, 2000. – 294 с.

10. Рудестам К. Групповая психотерапия. – СПб.: Минск, 1998.- 456 с.

Арт-терапія покликана допомогти дитині справитися зі своїми психологічними проблемами, відновити емоційну рівновагу чи усунути порушення поведінки.

Одна з особливостей дитини полягає в тому, що вона у більшості випадків має труднощі у вербалізації своїх проблем і переживань. Для неї природна невербальна експресія, у тому числі й образотворча. Це виявляється особливо значимо, якщо дитина має мовні порушення. Переживання і почуття дітей безпосередніше і жвавіше «звучать» в образотворчій продукції, ніж у словах. Відбиті в ній, вони доступні для сприйняття й аналізу.

Варто враховувати дитячу фантазію і схильність до ігрової діяльності. В арт-терапевтичному кабінеті необхідно створювати особливу атмосферу для гри і творчості, підбираючи разом з дітьми відповідні сюжети і теми як основу індивідуальної і групової арт-терапії.

Істотно і те, що образотворчі матеріали і предмети ігрової діяльності є для дитини більш важливими «партнерами» комунікації, ніж арт-терапевт.

Варто враховувати і те, що ігровий простір, образотворчий матеріал і образ є для дитини засобами психічного захисту і саморегуляції, до яких вона прибігає у важких для себе обставинах. Це, зокрема, пов’язано з можливістю образотворчого образа досить тривалий час «утримувати» афекти, не даючи їм «виплеснутися» назовні. Тому образ може виступати для дитини своєрідним «контейнером» («нагромаджувачем»), усередині якого складні почуття зберігаються до тих пір, поки дитяча свідомість не зможе їх «побачити» чи «прийняти».

Арт-терапевтичні методи успішні також у роботі з аутичними дітьми. Вербальний контакт із ними вкрай утруднений. Вони “занурюються в себе”, а їхня діяльність носить ритуальний, стереотипний характер. Спроби змінити ці стереотипи, як правило, викликають сильну тривогу і навіть агресивну реакцію. Арт-терапія дозволяє якоюсь мірою отримати доступ до переживань таких дітей, активізувати їх, а в деяких випадках і сприяти розвитку практичних навичок. Варто враховувати і те, що в деяких випадках аутичні діти виявляють особливі здібності до малювання.