Геологічна будова і рельєф України

Выбор оптимального комплекса и соотношений горных и буровых работ

При поисках полезных ископаемых широко используются такие технические средства, как различные поверхностные горные выработки (расчистки, закопушки, канавы, траншеи и шурфы), шпуры и скважины. Их роль и значение возрастают по мере детализации и укрупнения масштабов поисковых работ, в условиях ухудшающейся обнаженности горных пород, с переходом к поискам скрытых, перекрытых и не выходящих на поверхность месторождений, а также при поисках россыпей, месторождений полезных минералов и некоторых других видов полезных ископаемых.

На ранних стадиях поисков рудных полей и месторождений на территориях эродированных щитов, складчатых и активизированных областей в основном используются расчистки, закопушки, шпуры и мелкие скважины главным образом для целей шлихового и геохимического опробования, изучения аномалий и проявлений полезной минерализации. По мере укрупнения масштабов и детализации поисковых работ, особенно на участках выборочной детализации наблюдений, при проверках аномальных участков и зон появляется необходимость в проходках канав и бурении карти-ровочных скважин. В пределах перспективных площадей, на предполагаемых выходах потенциальных месторождений, помимо прослеживающих и магистральных канав, проходятся не только картировочные, но и поисковые шурфы и скважины.

Загальні риси будови поверхні (орографія)

Тектонічна будова

2.1. Тектонічне районування

2.2. Співвідношення між тектонічними структурами й великими формами рельєфу

2.3. Глибинна будова надр України. Історія формування геотектонічних структур

3.1. Рушійні сили геологічного розвитку

3.2 Історія розвитку земної кори в докембрії

3.3. Історія розвитку земної кори упродовж останніх 600 млн. років

Розділ IV. Геологічна будова України

Розділ V. Корисні копалини

5.1. Загальні закономірності

5.2. Класифікація корисних копалин

В С Т У П

Найважливішими завданнями курсу "Фізична географія України" є:

1) Вивчення природних компонентів та їх взаємодії, утворення природних комплексів;

2) Оцінка природних компонентів і комплексів, як природних умов життя людини та природних ресурсів для господарства;

3) Вивчення проблем і завдань охорони та раціонального (розумного) використання природи України і рідного краю.

Методи фізико-географічних досліджень застосовуються при вивченні території України

При дослідженні будь-якого об'єкта - території, природного компоненту, - застосовують певні методи (способи пізнання дійсності).

Є методи географічних досліджень, які використовують вчені для добування нових знань. Їх прикладами є:

1) Польовий метод (географічних експедицій), у ході яких здійснювався опис природи маловідомих територій або поглиблювалися знання про них.

2) Сучасні методи детального вивчення природи у межах невеликих територій або на одному й тому ж місці (стаціонарні дослідження), із застосуванням методів фізики, хімії, біології. Стаціонарно досліджують стан погоди на метеорологічних станціях; річковий стік на гідрологічних постах; ґрунти у межах певної ділянки поля.

3) Дистанційні методи (із застосуванням приладів-датчиків, авіаційної й космічної техніки), що дають змогу вивчати об'єкти і явища на відстані. Так, за допомогою даних, отриманих на основі вивчення космічних і авіаційних фотознімків, складаються топографічні карти, прогнози погоди тощо.

Є також методи обробки вже накопиченої наукою фізико-географічної інформації. Цими методами ви будете користуватися і при вивченні різних тем курсу.

З методом географічного порівняння (наприклад, географічного положення материків, окремих територій за картами атласу) ви вже знайомі. У курсі “Фізична географія України” ви будете порівнювати між собою природні зони, гірські природні країни тощо.

Третій метод - наукового пояснення на основі знання законів природи (загальних - збереження, спрямованості процесів до рівноваги, періодичності їх протікання; конкретних - фізичних, хімічних і біологічних законів). Наприклад, загальний закон періодичності буде застосовуватися при поясненні закономірностей формування різних геологічних структур, рівнин і гір. Закони фізики ми будемо застосовувати при поясненні утворення невеликих форм рельєфу (зсувів, карстових порожнин, западин), циркуляції повітряних мас над територією України тощо.

Четвертий метод – історичний. Його застосування зумовлене тим, що усі тіла й процеси виникають, з часом змінюються й припиняють своє існування (наприклад, змінюється клімат, форми земної поверхні, рослинний покрив).

П’ятий метод - системного аналізу. Виділяють природні системи (наприклад, природні територіальні комплекси), розглядають їх складові частини (наприклад, природні компоненти), аналізують причинно-наслідкові зв’язки між ними. При вивченні курсу ми часто будемо виявляти причинно-наслідкові зв’язки між природними компонентами (давати відповіді на питання: які причини формування клімату, ґрунтів; пояснювати взаємну залежність між ними: як залежить формування ґрунтів від складу гірських порід, рельєфу, рослинності, клімату тощо).

Шостий метод - моделювання. Географія вивчає дуже складні об’єкти-системи. Для розуміння їх суті найкраще складати моделі (наприклад, схеми й картосхеми). До моделювання належить і картографічний метод (створення карт і картосхем різних територій).

Перелічені методи ми часто будемо застосовувати у поєднанні.