Впорядкування структур даних

Облікові і табличні структури є простими. Ними легко користуватися, оскільки адреса кожного елементу задається числом (для списку), двома числами для двовимірної таблиці) або декількома числами для багатовимірної таблиці. Вони також легко упорядковуються. Основним методом впорядкування є сортування. Дані можна сортувати по будь-якому вибраному критерію - за абеткою, за збільшенням порядкового номера або за збільшенням якого-небудь параметра.

Не дивлячись на численні зручності, у простих структур даних є і недо­статок — їх важко оновлювати. Якщо, наприклад, перевести студента з однієї групи в іншу, зміни треба вносити відразу до двох журналу відвідуваності при цьому в обох журналах буде порушена облікова структура. Якщо переведеного студента вписати в кінець списку групи, порушиться впорядкування за абеткою, а якщо його вписати відповідно до алфавіту, то зміняться порядкові номери всіх студен­тов, які слідують за ним.

Таким чином, при додаванні довільного елементу у впорядковану структуру списку може відбуватися зміна даних у інших елементів. У журналах успішності це пережити неважко, але в системах, що виконують автоматичну обробку даних, потрібні спеціальні методи для вирішення цієї проблеми.

Ієрархічні структури даних формою складніше, ніж лінійні і табличні, але вони не створюють проблем з оновленням даних. Їх легко розвивати шляхом созда­ния нових рівнів. Навіть якщо в учбовому закладі буде створений новий факультет, це ніяк не відіб'ється на шляху доступу до відомостей про інших факультетів, що вчаться.

Недоліком ієрархічних структур є відносна трудомісткість запису адреси елементу даних і складність впорядкування. Часто методи впорядкування в таких структурах засновують на попередній індексації, яка полягає в тому, що кожному елементу даних надається свій унікальний індекс, кото­рый можна використовувати при пошуку, сортуванню і тому подібне Раніше розглянутий прин­цип дихотомії насправді є одним з методів індексації даних в ієрархічних структурах. Після такої індексації дані легко розшукуються за двійковим кодом пов'язаного з ними індексу.

Адресні дані. Якщо дані зберігаються не як попало, а в організованій структурі (причому будь-якій), то кожний елемент даних набуває нову властивість (параметр), який можна назвати адресою. Звичайно, працювати з впорядкованими даними зручніше, але за це доводиться платити їх розмноженням, оскільки адреси елементів даних — це теж дані, і їх теж треба зберігати і обробляти.