Розрахунок виробляється згідно Снип п. 6.387...6.400.
Визначаємо площу иловых площадок
F = ; м2, де
Q- кількість осаду після стабілізації, м3/доба;
- коефіцієнт, що враховує навантаження, приймається по СНиП
т. 64 залежно від характеристики осаду й виду иловых
площадок;
- кліматичний коефіцієнт по карті, чорт. 3 Снип.
Площа однієї площадки:
F1 = ;
НАП - шар напуску осаду влітку 0,25...0,3 м, узимку 0,5 м.
Кількість иловых площадок:
;
Ширина площадки приймається залежно від радіуса розтікання (R=20м) при одному випуску не > 20 м, при 2-х випусках не > 40 м.
Знаючи ширину площадки, можна визначити довжину:
;
Необхідно перевірити чи досить отриманої площі з обліком
намораживания осаду в зимовий час
, м
звідси
F = м2, де
- період намораживания (число днів із середньодобової t < -100С
(чорт. 3 Снип));
- коефіцієнт враховуюче зменшення обсягу осаду за рахунок
зимової фільтрації й випару (25% вологи) = 0,75;
- висота намораживания залежить від кліматичних умов (для
середньої смуги = 0,5...1 м) - кліматологія;
|
|
- частина площадки відводить під зимове намораживание = 0,75.
Додаткова площа, займана валиками, канавками й т.д. ураховується коефіцієнтом 1,2...1,4 (відповідно для більших і малих станцій).
Недоліки застосування иловых площадок:
Потрібні більші площі.
Неприємний захід, розмноження мух.
Тому для великих станцій застосовується механічне зневоднювання осаду на вакуум-фільтрах, центрифугах, фильт-прессах.