2014-02-02
387
Література
1.Антонов В.Л., Шубович С.А.. Архитектурная композиция как система “среда-человек”. - К.: НИИТИАГ, 1999. - 72 с.
2.Антонов В.Л., Криворучко Н.И., Чепелюк Ю.В., Шубович С.А. Эксперимент «Сквозной учебный архитектурный процесс». - К.: НИИТИАГ, 2000. – 39 с.
3.Анциферов Н.П. Душа Петербурга: Образ города. Петербург Достоевского. Быль и миф Петербурга. -М.: Наука, 1991.- 103 с.
4.Бархин Б.Г. Город. Структура и композиция. - М.: Наука, 1986. - 264 с.
6.Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Педагогика, 1987. - 344 с.
8.Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре. - М.: Стройиздат, 1986. - 288 с.
9.Линч К. Совершенная форма в градостроительстве. - М.: Стройиздат, 1986. - 264 с.
10.Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х тт. /гл. ред. С.А. Токарев. - М.: Сов. энциклопедия, 1991. - Т.1. - 671 с. Т.2. - 719 с.
11.Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ. Исследования в области мифопоэтического. М.: Прогресс - Культура, 1995. - 624с.
12.Чепелюк Ю.В. Архитектурная композиция как выражение «целого»-«единого». -К.: НИИТИАГ, 2000. – 30 с.
13.Вдовицька О.В., Соловйова О.С., Шубович С.О. та ін. Архітектурне проектування громадської будівлі (музейний комплекс). Середовищний підхід. Конспект лекцій. - Харків: ХДАМГ, 2004. - 116 с.
|
|
|
14.Вдовицька О.В., Дрьомова Л.В., Панова Л.П., Шубович С.О. Вступ до архітектурного проектування. Середовищний підхід. Конспект лекцій. - Харків: ХДАМГ, 2003. - 78 с.
15.Вінтаєва Н.С., Дрьомова Л.В., Коптєва Г.Л., Панова Л.С., Соловйова О.С Альбом завдань з проведення літніх навчальних ландшафтно-композиційних та натурно-дослідницьких практик. - Харків: ХДАМГ, 2001. - 50 с.
Поняття і склад моніторингу
Архітектурний моніторинг
Архітектурний моніторинг міського середовища
Поняття архітектури як мистецтва організації простору для певної діяльності людини, викликає необхідність відповідної оцінки архітектурно-просторових якостей навколишнього середо-вища на будь-якому її рівні (від будинку до міста і регіону). Результати такої оцінки, їх аналіз стають основою для створення спектру прогнозованих дій по формуванню або перетворенню сере-довища. Однією з форм такого прогнозування стає архітектурний або архітектурно-містобудівний проект (проект будівлі, генеральний план міста, схема районного планування, зонінг тощо).
В цьому значенні архітектурний моніторинг є частиною моніторингу стану навколишнього штучного середовища і вивчає процеси перетворення такого середовища для життєдіяльності людини і суспільства, які невпинно змінюються. Слід зазначити, при цьому, що принципи архітектурного моніторингу ще не відпрацьовані належним чином і він сам представляє для архітектурної науки нову і ще не розроблену сферу.
|
|
|
Середовищні архітектурно-містобудівні принципи архітектурного моніторингу витікають з визначення архітектурних якостей міського простору: «Міський простір повинен створювати візуально активне середовище, стимулювати життєдіяльність, об’єднувати два ключові моменти - форму і діяльність. Міста повинні проектуватися не монотонно завченим технократичним способом, а як художній ансамбль, візуально зв’язаний ходом руху, який розвивається в часі, і представляє колажну систему елементів минулого, теперішнього і майбутнього часів. Такий ансамбль може виникати тільки на основі образної виразності природного ландшафту, з урахуванням кліматичних, візуальних, соціальних особливостей, що створюють кожного разу знову емоційно забарвлене штучне середовище».
Одержувана в ході моніторингу інформація використовується в цілях охорони навколишнього середовища. Процедурну частину моніторингу можна зобразити у вигляді ланцюжка: вимірювання - аналіз - опис - моделювання - оптимізація.
Загальний моніторинг стану навколишнього середовища може здійснюватися на локальному, регіональному, національному і глобальному рівнях.
У вузькому значенні слова під моніторингом розуміють спостереження (контроль), оцінку і прогноз стану навколишнього середовища
Таблиця 1. Складові частки моніторингу
| МОНІТОРИНГ | ||
| Спостереження за станом навколишнього середовища і за чинниками, що на нього впливають | Оцінкафактичного стану навколишнього середовища | Прогноз стану навколишнього середовища |
Таблиця 2. Система понять моніторингу:
| Спостереження | цілеспрямоване і організоване сприйняття зовнішнього світу, що доставляє матеріал для наукового дослідження. |
| Вимірювання | пізнавальна процедура, здійснювана на емпіричному рівні наукового дослідження і така, що включає визначення характеристик матеріальних об’єктів (якісних і кількісних). |
| Оцінка | прийняте науково обґрунтованими правилами і нормами схвалення або засудження різних об’єктів і явищ дійсності, подій і вчинків людей залежно від їх значущості в оцінюваній ситуації. |
| Аналіз | процес уявного або фактичного розкладання цілого на складові частини. Аналіз (як і синтез) виступає як логічний прийом мислення, пов’язаний з рядом розумових операцій: абстракцією, узагальненням, апперцепцією і т.д. Розчленовування цілого на його частині дозволяє виявити будову досліджуваного об’єкту, його структуру. |
| Опис | етап наукового дослідження, що полягає у фіксації даних експерименту або спостереження за допомогою певних систем позначень, прийнятих в науці. Опис проводиться як шляхом звичайної мови, так і спеціальними засобами, що становлять мову науки (символи, картини, графіки, креслення і т.п.). Опис готує перехід до теоретичного дослідження об’єкту. |
| Моделювання | відтворення в схемі, зразку або прообразі характеристик об’єкту, що вивчаються, як системи взаємозв’язаних елементів, задачею яких є досягнення поставленої перед об’єктом мети. |
| Оптимізація | створення сприятливих соціальних, утилітарно-функціональних і художньо-естетичних умов для життя і діяльності людини і людства. Оптимізація заснована на науковому пізнанні законів суспільного розвитку, на науково-технічному прогресі і духовному зростанні людини і суспільства. |
| Прогноз | різновид наукового передбачення. |
| Наукове передбачення | прогноз неспостережуваних або не встановлених ще на практиці явищ природи і суспільства, заснований на узагальненні теоретичних і експериментальних даних і обліку об’єктивних закономірностей розвитку. |
