Історія виникнення і сучасний стан міжнародного спортивного руху

Вступ

Організаційна побудова і діяльність МОК і міжнародних спортивних федерацій

Вступ

1. Історія виникнення і сучасний стан міжнародного спортивного руху

2. Класифікація міжнародних спортивних об`єднань та їх загальна характеристика

4. Міжнародні організації діяльність яких присвячена розвитку фізичного виховання

Підсумок

Л і т е р а т у р а:

1. Зарубежный спорт: менеджмент и маркетинг. Тематическая подборка, випуски 3-6. - М.: ЦООНТИ - ФИС, 1992.

2. Кутепов М.Е. Менеджмент в зарубежном спорте: Курс лекций. -М: Школа спортивного бизнеса ГЦОЛИФК,1992. -144с.

3. МОК и международные спортивные обьединения: справочник.2-е перераб. изд./Сост. Романов А.О. -М.: ФИС, 1979. -262с.

4. Олимпийськая Хартия. -М.: ФИС, 198О, -11Ос.

5. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт. Учебник. Книга 1-я. -Киев: Олимпийская литература, 1994. -496с.

6. Романов А.О. Международное спортивное движение. -М.:ФиС, 1973. -256 с.

Вивчаючи різні аспекти управління фізичним вихованням і спортом, недоцільно обійти увагою міжнародний спортивний рух. В умовах, коли Україна поступово стає рівноправним членом різних міжнародних спортивних об'єднань, репрезентує свої команди на Олімпійских іграх, чемпіонатах Світу і Європи, інших змаганнях майбутні фахівці повинні мати уявлення про те, які організації мають статус міжнародних спортивних, з чого складаються їх цільові настанови та функціональні області.

Спираючись на знання, отримані при вивченні попередніх тем, розглянемо загальну характеристику міжнародного спортивного руху на сучасному етапі, а також структурну побудову та діяльність найбільших міжнародних спортивних об'єднань, зокрема тих, які розвивають фізичне виховання.

Міжнародний спортивний рух зародився наприкінці ХІХ на початку ХХ століття. Саме в цей час на базі окремих національних спортивних союзів та організацій почали утворюватись перші міжнародні спортивні об'єднання (федерації) з видів спорту: гімнастики - у 1881 р., веслування - у 1892 р., ковзанярського спорту - у 1892 р., велоспорту - у 1900 р.

Причини виникнення міжнародного спортивного руху саме у названий період називаються різні, їх вивченню присвячені багато чисельні наукові праці фахівців різних країн. Не маючи за мету висвітлення історичного аспекту проблеми, назвемо лише дві головних, з нашої токи зору, причини.

Перша полягає у розвитку спорту в окремих країнах. Саме цей розвиток спричинив популярність занять спортом, а іманентною суттєвістю спорту (тобто його основою) є змагальна діяльність і прагнення спортсменів різних країн “помірятися силами”. Ось саме ця іманентна сутність і вивела спорт за рамки окремих країн. Коли виникла необхідність у зустрічах спортсменів рузних країн, повстало питання про розробку правил змагань, за якими такі зустрічі могли би відбуватися. Ось зокрема для організації мужнародних змагань і почали утворюватися міжнародні організації. Спочатку, як зазначалося вище, це були організації з видів спорту. Потім до їх числа приєдналися інші, про що мова піде у подальшому.

Друга причина полягає у тому, що міжнародний спортивний рух наприкінці Х1Х на початку ХХ століття розвивався на базі інших міжнародних контактів, які отримали розвиток раніше. В першу чергу це промислові контакти. В даний час почали утворюватися і активно функціонувати міжнародні промислові обєднання, фірми, кортелі, синдикати. Тоді почали проводитися міжнародні виставки-ярмарки. Яскравим прикладом того, як розвиток промисловості пов’язаний із розвитком міжнародного спортивного (зокрема олімпійського) руху є проведення у 1900 році П всесвітньої виставки- ярмарку. Вона відбувалася у Парижі, на честь її відкриття була побудована Ейфелева вежа. В рамках цієї виставки, по узгодженню із МОК, проводилися П Олімпійські Ігри. Вони тривали декілька місяців і були своєрідною рекламою виставки.

На сучасному етапі міжнародний спортивний рух налічує біля 300 об'єднань різних за характером діяльності, структурою, цілями членства та іншими ознаками. Вони складають найчисельнішу групу міжнародних організацій, жодна інша сфера людської діяльності не має такої кількості міжнародних організацій.

Слід зазначити, що у міжнародному спортивному русі відсутній единий, об'єднуючий та керівний центр. Міжнародні спортивні об'єднання працюють у більшості випадків автономно, не підпорядковуючись будь-якому всесвітньому органу. Таким чином, міжнародний спортивний рух організаційно не являє собою єдиного цілого (тобто системи).

Частина об'єднань керується у своїй діяльності загальними цілями та задачами (наприклад, міжнародні федерації з видів спорту), інші - не зв'язані спільними статутними положеннями та правилами.

Всі міжнародні спортивні об'єднання відносяться до категорії неурядових, громадських організацій. Членами їх є національні спортивні організації, в деяких випадках – міжнародні об'єднання (наприклад, асамблея міжнародних спортивних федерацій), а також окремі особи.