Сутнісні характеристики новітніх релігійних рухів, їхня класифікація та структура

Проблема впливу сект та НРУ достатньо всебічно досліджена у працях зарубіжних авторів, серед яких варто назвати англійських дослідниць Айлін Баркер, В. Байєр-Катте та російського вченого Олександра Дворкіна. В українській науці проблема впливу сект на суспільну свідомість досліджена недостатньо.

Короткий теологічний словник подає таке визначення: секта – назва релігійних груп, історичне походження, мета, структури і діяльність яких були дуже різнорідними. З точки зору соціології релігії секти можна визначити як адекватні суспільні структури меншості (Бергер), оскільки вони змушені до відокремлення серед оточення як малі замкнені групи, щоб зберегти своє відмінне визначення дійсності.

Поняття “секта” має дві можливі етимології: або від лат. secare – «відсікати», або від лат. segui – «наслідувати». Перша більше підходить до історичних сект (баптисти), друга – до новітніх релігійних рухів тоталітарного типу.

Враховуючи таке визначення, секти можна класифікувати в такий спосіб:

1) секти-довгожителі (мормони, свідки Єгови);

2) поствоєнна еклектика (саєнтологія, мунізм);

3) псевдоіндуїстські секти (необрахманізм, неоіндуїзм, неокришнаїзм);

4) псевдобіблійні секти (Діти Бога, Церква Христа, Всесвітня Церква Бога, неоп’ятидесятники);

5) секти вітчизняного походження (пострадянська еклектика) (Біле братство, секта Порфірія Іванова, Церква останнього завіту);

6) культи «Нової ери» (рух «Нью ейдж», сатанізм, астрологія, неоязичництво, «Євангеліє ери Водолія»). [4]

Комплекс новітньої релігійності є дуже складним та неоднорідним за своєю сутністю. Важко віднайти спільні характеристики, які б уніфіковано окреслювали все розмаїття новітніх релігійних течій та рухів. Кожна з класифікаційних груп (а їх чимало) має свою специфіку та особливості, які притаманні лише їй і неактуальні для іншої групи. Однак, у цьому розмаїтті можуть виділятися і ситуативно спільні риси. Наприклад, відомий російський сектознавець Олександр Дворкін схильний вважати практично всі релігійні новотвори «тоталітарними сектами», які теж мають свою внутрішню класифікацію. На його думку, їх об’єднує декілька спільних рис:

1. Наявність гуру (лідера – вчителя, наставника).

2. Організація (характеризується суворим контролем та дисципліною, носить ознаки тоталітарної структури).

3. Метод (його носієм є гуру чи організація; це спосіб ознайомлення з надприроднім, формами та прийомами порятунку тощо).

4. «Езотеричний розрив» (відсутність повного розуміння доктринальних основ, часткова чи «порційна» їх інтерпретація).

Вже згадуваний автор наводить цікавий документ – інформативну листівку, яку уряд Німеччини поширив серед школярів. Вона містить застережний характер і виділяє аж 17 ознак тоталітарних сект. Вважаємо, що її цитування може бути корисним для розуміння специфіки новітньої релігійності та вироблення критеріїв для її окремих класифікаційних груп:

1. В групі ти знайдеш те, що вже давно шукав. Вона знає абсолютно точно, чого тобі не вистачає.

2. Вже перша зустріч відкриє тобі новий погляд на речі.

3. Світогляд групи вражаюче простий і пояснює будь-яку проблему.

4. Важко скласти точну характеристику групи. Ти не повинен роздумувати чи перевіряти...

5. В групі є вчитель, вождь, медіум чи гуру. Лише він знає всю істину.

6. Вчення групи вважається єдино справжнім, вічно істинним знанням...

7. Критика з боку тих, хто не належить до групи, вважається доказом її правоти.

8. Світ прямує до катастрофи, і лише група знає як його можна врятувати.

9. Твоя група – еліта. Решта людства важко хворе і втрачене...

10. Ти маєш негайно стати членом групи

11. Група відмежовує себе від решти світу, наприклад, одежею, харчуванням, спільною мовою, регламентацією міжособистісних стосунків.

12. Група бажає, аби ти розірвав свої „старі” зв’язки, оскільки вони перешкоджають твоєму розвитку.

13. Твої статеві стосунки регламентуються зовні.

14. Група наповнює весь твій час завданнями.

15. Важко залишитися одному. Хтось із групи завжди поруч з тобою.

16. Якщо тобою оволодіють сумніви, винним завжди виявишся лише ти – недостатньо працюєш і надто слабко віриш.

17. Група вимагає абсолютного і беззаперечного дотримання, оскільки це єдиний шлях до порятунку (цитується за: Сектоведение. Тоталитарные секты /Дворкин А.Л. – Нижний Новгород, 2002. – С. 62-63, 65-73).

Перераховані характеристики далеко не завжди є комплексно присутніми у складній мозаїці новітніх релігійних течій та рухів, відтак не можуть трактуватися нами як винятково спільні. Однак деякі риси можуть фрагментарно бути властивими тому чи іншому релігійному новотвору. [5]

Загалом, основними критеріями приналежності до сект, які виділяються сучасними науковцями, є[6]:

1. Гуруїзм – абсолютна влада богоподібних лідерів і їх оточення, яка супроводжується і проявляється їх зовнішнім виглядом і поведінкою (пастор вдягається в костюми чи білосніжні сорочки, щиро посміхається, говорить масу приємних, розумних, а часом, незрозумілих речей);

2.Побудова по принципу піраміди і особливо жорстка дисципліна та організація. Особа немає жодного права на волевиявлення;

3. Обман, або приховування частини важливої інформації про організацію при вербуванні нових членів. Частіше за все використовується другий варіант, адже у випадку необхідності надання пояснень, брехня може викритись, а обмеження інформації, з такої точки зору, є більш безневинною, яку буде легше пояснити, або в безвихідній ситуації реабілітувати брехнею;

4. Прийняття вартостей секти і строге їх наслідування, яке часто може проявлятись в формі крайнього фанатизму;

5. Наявність секретного навчання, ритуалів і таємних рівнів посвяти;

6. Експлуатація членів;

7. Моральний релятивізм, тобто правильним є те, що підпадає під ціль секти. Таким чином, досягається моральна зрівнялівка всіх членів організації, що забезпечує легкість в керуванні «паствою»;

8. Навіювання постійного почуття вини і страху перед групою чи лідером (забезпечується шляхом отримання інформації про особисте життя, його подробиць і обов’язкове нагадування про минулі «грішки». Це може використовуватись в цілях залякування і передбачається наступною ознакою);

9. Абсолютне підпорядкування лідеру усіх сфер свого життя. Всі адепти в обов’язковому порядку повинні надати пастору особисту інформацію при вступі в секту і радитись з ним з приводу значних, а часто – і буденних рішень, які приймаються.

Також часом виділяються окремо такі ознаки як (здебільшого вони стосуються деструктивних релігійних організацій): не повернення грошей за відвідини зустрічей (якщо встановлювалась оплата), вимога вводити в групу нових членів, спрямованість на відсікання зв’язків за межами тренінгу, заборона розповідати про те, що відбувається на зборах групи стороннім особам, різноманітний вплив на тих, хто виходить з групи (залякування, вмовляння і т.д.) тощо.

Що ж до структури секти, то тут виділяють як мінімум три рівні участі (в залежності від загально кількості членів і ієрархічної побудови організації, закладеної її засновниками), які можна умовно зобразити трьома концентричними колами з єдиним центром.

Внутрішнє коло — це «професійні» «сектоводи», тобто люди, які заробляють на життя такою своєю діяльністю: керівники, вища ланка, цілителі, екстрасенси, викладачі східних бойових мистецтв, йогівських методів і тому подібне. Таких людей значно більше, ніж зазвичай здається багатьом (в країнах Заходу, наприклад, згідно оцінок фахівців, кількість таких людей в півтора-два рази перевищує кількість священиків, пасторів традиційних церков).

Наступне коло складається з сектантів, які весь свій час проводять в секті, живуть там; вони повністю присвячують себе сектантській діяльності. На відміну від першого, це коло вужче, ніж можна передбачити: таких сектантів «на повну ставку» порівняно не багато, до того ж вони часто перетікають з однієї секти в іншу. Це люди, які за словами історика, сектознавця і антикультиста Дворкіна А.Л. «…беззавітно віддані лідеру секти, беззаперечно виконують його накази і всі 24 години в добу віддаються секті, як правило, отримуючи за це лише, м'яко кажучи, спартанські житлові умови, мізерну їжу і уживаний одяг». [7]

Найширше коло членів секти — третє - це люди, частково зачеплені сектою. У нашій країні до нього, напевно, належить більшість населення. Це ті, хто інколи походжає на які-небудь лекції з йоги, а в разі хвороби звертається до екстрасенсів і цілителів, йде до ворожки, складає гороскопи, може ходити на збори однієї секти, але заходити і на інші, послухати лекцію з езотерики, почитати окультну книжку і так далі Це люди, які створюють фон, сприятливий для того, на якому з легкістю приживаються культи.