Модель Монте-Карло. Аналіз чутливості

47. Модель Монте-Карло.

                   Моделювання Монте-Карло називається так тому, що цей тип аналізу виник при математичному дослідженні гри в казино, який поєднує чутливість реагування та ймовірність розподілу вхідної змінної величини. Однак, таке моделювання потребує сильного комп’ютерного забезпечення.

                   В аналізі моделювання програма починає наздогад вибирати значення для кожної змінної – ціна продажу, його обсяг, змінні витрати на одиницю продукції тощо. Потім ці значення з”єднюються і розраховується чисто теперішня вартість проекту та записується у пам”яті комп”ютера. Далі відбирається наздогад інший набір вхідних значень і розраховується відповідне значення чисто теперішньої вартості. Цей процес може повторюватися 1000 разів і ми отримаємо 1000 значень чисто теперішньої вартості. Ці значення потім аналізуються та визначається медіана й стандартне відхилення набору чисто теперішньої вартості. Медіана, або середнє значення використовуються як вимір очікуваної прибутковості проекту, а стандартне відхилення (або коеф. варіації) використовується як вимір ризику проекту. Отже, як бачимо, моделювання Монте-Карло – корисна, але і складна процедура.

 

46. Аналіз чутливості.

                   У західній літературі пропонуються методики для визначення потенційного ризику, наприклад, метод чутливості, тобто оцінювання вартості проекту на підставі найбільш оптимістичних та песимістичних варіантів розвитку подій. Аналіз чутливості реагування починається з ситуації базового випадку, що розробляється, використовуючи очікувані величини кожної вхідної змінної. В аналізі чутливості ми змінюємо кожну змінну величину на декілька визначених процентних пункти вище та нижче очікуваної величини, не зачіпаючи інші речі. Після цього розраховується нове значення для кожної з цих величин і, нарешті, набір значень зображується на графіку разом із змінною величиною, що була змінена. На графіку нахил ліній показує як реагує чисто теперішня вартість проекту на зміни у кожній вхідній величині: чим крутіший нахил, тим чутливіша чисто теперішня вартість до змін у змінних величинах.

                   Таким чином, за допомогою аналізу чутливості можна отримати корисну інформацію щодо ризиковості проекту.

41. Різноманітність методів оцінки інвестиційних проектів.

                   Оцінка реальних інвестиційних проектів може здійснюватися кількома методами і має суттєве значення при обґрунтуванні цих проектів і прийняття ін вест. рішень. Існують такі методи:

1. Метод розрахунку прибутку. Цей метод дозволяє визначити загальну потребу у прибутку для здійснення обов’язкових платежів. Норма ефективності може визначатись стосовно інвестицій або виробничих фондів:

; , де НЕ- статична норма ефективності; Сума Пт - загальна потреба у прибутку впродовж інвест проекту; ІК – середньорічний обсяг інвестицій у періоді, що розглядається; ФВ – середньорічна вартість виробничих засобів.

Оцінюючи інвестиційний проект, інвестор визначає величину власного коефіцієнта економічної ефективності, виходячи з власних витрат і очікуваних результатів. Для інвестора результатом є чистий прибуток після всіх відрахувань. У закордонній практиці до ЧП включають амортизаційні відрахування на реновацію як власність інвестора. Коеф., який визначається при цьому, становить середньозважену величину й називається внутрішньою нормою ефективності (ВНЕ). ВНЕ – це рівень доходності конкретного проекту у вигляді дисконтної ставки, за якою майбутня вартість грошового потоку від інвестицій приводиться до дійсної (теперішньої) вартості інвестицій. Економічна суть цього методу полягає в порівнянні альтернативних інвестицій з депозитною банківською ставкою. Тобто ВНЕ повинна бути завжди не меншою за % доходу, що приносять внески на депозит. ВНЕ повинна бути завжди більшою від позичкового %, інакше інвестування проекту за рахунок кредиту втрачає сенс. Визначивши ВНЕ, інвестор проводить аналіз періоду інвестування, що його цікавить з використанням чинника часу у вартості капіталу. Це метод оцінки інвестицій та очікуваних прибутків у продовж певного терміну часу. Відомо, що вартість капіталу у майбутньому збільшується порівняно з сучасним періодом. Дисконтування дозволяє визначити дійсну вартість капіталу як еквівалент майбутньої вартості грошової маси. Еквівалент завжди буде меншим, виходячи з правила складних відсотків, які враховують майбутні доходи та інфляцію:

                   МВ= ТВ (1+НД)^Т, де МВ – майбутня вартість капіталу; ТВ – теперішня вартість капіталу; НД – норма очікуваного доходу (% ставка, коеф. дисконтування, ВНЕ); Т – тривалість інвестиційного періоду.

2. Метод чистої теперішньої вартості (ЧТВ) капіталу дозволяє визначити динамічну норму ефективності (дохідності) як норму приведення (дисконту), за якого сума дисконтованого доходу (прибутків) за певний інвестиційних період стає рівною інвестиціям:

;

Д – дохід; ІК – інвестовані кошти; НД – норма дохідності; Т – період інвестиційного циклу, який може бути як терміном служби технологічного обладнання, так і будь-якою іншою стадією інвестиційного процесу.

При розрахунках динамічної норми дохідності застосовують такі граничні умови:

- норма зіставляється з % ставкою кредитного ринку;

- для інвестиційного аналізу відбираються тільки ті проекти, у яких різниця Д-ІК>0 або Д:ІК>1;

- для подальшого аналізу залишаються тільки ті проекти, де норма дохідності складає не менше 15-20 %.

3. Метод граничної ефективності дозволяє встановити задану норму дохідності. За допомогою цього методу проводиться порівняння розрахункової норми дохідності з мінімально можливою. Припустима норма – це така % ставка, за якою ЧТВ = 0 або дисконтова ні інвестиції = первинним:

За кожний рік інвестиційного періоду норма дохідності буде різною, тому методом підстановки визначаються мінімально припустимі значення норми доходу.

4. Метод бюджетування інвестицій. Засадовим стосовно цього методу є визначення співвідношення позитивних і негативних грошових потоків. Застосовується метод частіше для оцінки ефективності фінансових інвестицій. З цією метою визначається позитивний грошовий потік у розрахунку на кожного інвестора:

ЧПД – чистий приведений дохід у розрахунку на 1 інвестора; П_П - % платежі, що враховують ставку корпоративного податку, платню за кредит, інші платежі і збори; Д_Т – річний дохід; С_n – ставка прибуткового податку окремого інвестора; ІК_і – первинний капітал, інвестований окремим інвестором; ІК_Т – додатковий щорічний капітал, інвестований окремим інвестором.

Метод бюджетування інвестицій дозволяє визначити строки окупності інвестицій, а також розмір доходу, що його очікує кожний інвестор за будь-який період життєвого циклу інвестицій.