Що таке мотель?

а)основне підприємство прийому та обслуговування туристів, які подорожують з пізнавальною метою;

б)підприємство для обслуговування автотуристів,їх зупинка;

в)оздоровчий комплекс у зоні великих міст.

 

97. Скільки існує «Р» в комплексі маркетингу туризму:

а) 4 «Р»;

б)7 «Р»;

в) 8 «Р».

 

98. Розробка прейскуранту для складників усього комплексу послуг відноситься до:

а) Price(ціна);

б)people(кадри);

в)place(місце).

 

99. Функції маркетингу в туризмі:

а) аналітична, інформаційна;

б) аналітична, виробнича, збуту;

в) стимулююча,виробнича,контролю.

 

100. Організація виробництва нових товарів чи послуг відноситься до функції маркетингу в туризмі:

а)збуту;

б)стимулювання;

в)виробничої.

 

101. Етап маркетингових досліджень, що дозволяє підприємству на ринку отримувати переваги у конкурентній боротьбі, знижувати ступінь ризику, своєчасно визначати зміни у маркетинговому середовищі це:

а)конкурентоспроможність;

б)маркетингова інформація;

в)принцип маркетингу.

 

102. Дослідження іміджу власної фірми зі сторони покупців та конкурентів відноситься до функціональної структури маркетингових досліджень:

а)дослідження об’єктів ринку;

б)дослідження суб’єктів ринкового середовища;

в)дослідження власної фірми.

 

103. Сегментація ринку відноситься до функціональної структури маркетингових досліджень:

а) дослідження суб’єктів ринкового середовища;

б)дослідження об’єктів ринку;

в)дослідження власної фірми.

 

104.Дослідження психології, поведінки потенційних покупців, мотивів купівлі відноситься до функціональної структури маркетингових досліджень:

а)дослідження суб’єктів ринкового середовища;

б)дослідження об’єктів ринку;

в)дослідження власної фірми.

 

105.Основними методами збору первинної інформації є:

а)опитування, спостереження;

б)експеримент, опитування;

в)опитування, спостереження, експеримент.

 

106.Процес оцінки привабливості кожного сегмента ринку, що здійснюється на підставі сегментації ринку – це:

а)вибір стратегії ринку;

б)вибір цільового ринку;

в)вибір попиту на ринок.

 

107.Поділ споживачів на групи за ознаками: статі, віку, кількості членів родини, освіти – це спосіб сегментації ринку:

а)сегментація ринку за психографічною ознакою;

б)сегментація ринку за ознакою культури;

в)сегментація ринку за соціально-економічними чинниками.

 

108. Поділ споживачів за ознакою обліку впливу культурних розбіжностей покупців – це спосіб сегментації ринку:

а)сегментація за первинністю покупки;

б)сегментація за ознакою культури;

в)сегментація за соціально-економічними чинниками.

 

109. Поділ споживачів за місцем де товар чи послуга купляється вперше-це спосіб сегментації ринку:

а)сегментація за соціально-економічного чинниками;

б)сегментація за ознакою культури;

в)сегментація за первинністю покупки.

110. Показник, що характеризує кількість продукції товарів чи послуг, які споживачі хочуть і можуть купити за певною ціною впродовж певного часу дії ціни – це:

а)попит;

б)пропозиція;

в)конкуренція.

 

111. Боротьба продавців або виробників за краще задоволення вимог споживачів, а також суперництво покупців за придбання максимального корисних їм товарів чи послуг на найвигідніших умовах – це:

а)пропозиція;

б)нецінова конкуренція;

в)конкуренція.

 

112. Показник, що характеризує кількість продукції товарів чи послуг, які виробники хочуть і можуть продати за певною ціною впродовж певного часу дії ціни – це:

а)попит;

б)конкуренція;

в)пропозиція.

 

113. На попит впливають:

а)смаки споживачів, ціна на товари – замінники;

б)доходи споживачів, очікування споживачів;

в)доходи споживачів, смаки споживачів, ціна на товари-замінники, очікування споживачів.

 

114. На пропозицію впливають:

а)кількість виробників, податки;

б)ціна на робочу силу, технологія виробництва, кількість виробників, податки;

в)ціна на робочу силу, технологія виробництва.

 

115. Боротьба з конкурентами яку ведуть методом зниження ціни на свій товар – це:

а)конкуренція;

б)цінова конкуренція;

в)нецінова конкуренція.

 

116. Виділення свого товару з-поміж інших товарів-конкурентів, надання йому унікальних для покупця властивостей, підвищення рівня обслуговування, вдосконалення структури-це:

а)нецінова конкуренція;

б)цінова конкуренція;

в)пропозиція.

 

117. Формування мережі збуту, інформація, реклама та не рекламні методи просування-це:

а)система пропозиції туристичного продукту;

б)система збуту туристичного продукту;

в)система просування туристичного продукту.

 

118. Втілення всіх відчутних переваг турпродукту, позиції на ринку, є так званим «обличчям» фірми:

а)сервіс;

б)імідж підприємства;

в)ціни на ту продукт.

 

119. Комплекс послуг, які об’єднуються головною метою подорожі і надаються на певному маршруті у визначений час – це:

а)тур продукт;

б)тур пакет;

в)тур.

 

120. Найбільш важливим фактором внутрішнього середовища туристичного підприємства є:

а)культура організації;

б)платоспроможність;

в)ефективність управління.

 

121. До досліджень зовнішнього мікросередовища відносять:

а)вивчення конкурентів,споживачів;

б)динаміку інфляцій,стан ринку товарів і послуг;

в)рівень доходів,динаміку інфляцій.

 

122. Напрями формування каналів збуту поділяються на:

а)відкриті,закриті;

б)інклюзивні,ексклюзивні;

в)внутрішні та зовнішні.

 

123. Невеличкі посередницькі підприємства з незначним капіталом і обмеженим ринком збуту:

а)ініціативний туроператор;

б)рецептивний туроператор;

в)роздрібна агенства.

 

124. Важлива ланка в ланцюгу учасників процесу реалізації туристичних продуктів, що працює за методом прямого продажу і знаходить клієнта насамперед серед своїх рідних і знайомих, за рекомендаціями, на службі – це:

а)рецептивний туроператор;

б)агент;

в)ініціативний туроператор.

 

125. Використання туроператорами посередників (субагентів) для продажу закордонних туристських поїздок, є найпопулярнішим і ефективним способом максимального залучення клієнтів – це:

а)маркетингова мережа;

б)збутова мережа;

в)контрагентська мережа.

 

126. Продавці переміщують криві попиту споживачів, роблячи наголос на відмінних рисах своєї продукції при:

а)неціновій конкуренції;

б)ціновій конкуренції;

в)збільшенні частки ринку.

 

127. Ціна в туристичному бізнесі в багатьох випадках являється одним із визначальних факторів оцінки продукту при купівлі при:

а)ціновій конкуренції;

б)неціновій конкуренції;

в)збільшенні ціни на тур продукт.

 

128. Стан економіки в цілому, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними факторами і виражається в конкретних показниках – це:

а)дослідження ринку;

б)дослідження конкурентів;

в)кон'юктура ринку.

 

129. Технічні засоби, що використовуються в процесі здійснення функцій управління це:

а) техніка управління;

б) інформація;

в) база даних.

 

130. Технологія управління включає:

      а) основні правила роботи;

      б) послідовність створення турів;

в) послідовність і процедури реалізації функцій управління.

 

131. До основних вимог, які висуваються до технології управління відносять:

а) інформація повинна надходити від усіх підрозділів фірми, які перебувають на різних рівнях управління і виконують різні функції.

б) калькуляція турів;

в) чіткі умови за формою співробітництва туроператора і з тур агентом.

 

132. Щоб правильно організовувати кожен функціональний процес у системі управління туристичним підприємством менеджеру необхідно:

       а) працювати з туристичними агентами;

б) визначити кількість, послідовність і характер операцій, які складають цей процес;

в) визначити кількість працівників на туристичному підприємстві.

 

133. Зв’язки між виробниками туристичних послуг, між виробниками і споживачами забезпечують:

а) інформаційні потоки;

б) комп’ютери;

в) реклама.

 

134. Перевагами використання Інтернету в туризмі є:

а) можливість для туроператорів використовувати готові тури;

б) дешева реклама;

в) дає необмежений спілкування по соціальних сайтах.

           

135. Значним кроком в області інформаційних технологій в Україні в 1999р. було створення:

а) Інтернету;

б) спілка сприяння розвитку туризму в Україні;

в) створення Української туристичної системи.

            

136. Система загального користування надає інформацію про:

а) підприємства з описом видів і напрямів їхньої діяльності;

б) споживачів;

в) туристичну діяльність.

 

137. Складовими системи інформаційних технологій в туристичному секторі є:

а) комп’ютери;

б) Електронні інформаційні системи авіаліній;

в) Інтернет.

           

138. Система автоматизованого управління готельними комплексами розраховані на те, щоб:

а) підвищити рівень сервісу, полегшити роботу структурних підрозділів;

б) автоматично створювати тури;

в) автоматизовано розсилати рекламу споживачам.

    

139. У роботі з комп’ютерними програмами в туризмі можна використовувати наступні режими:

а) робота з клієнтом, робота з партнерами, опис;

б) робота з конкурентами;

в) робота з працівниками.

 

 140. Комп’ютерний режим роботи з клієнтом включає:

 а) перетворення потенційних споживачів у постійних;

 б) вибір туру споживачем та його бронювання;

 в) автоматичне формування цінників фірми;

 

141. Комп’ютерний режим роботи «Опис» включає в себе:

 а) опис споживачів;

 б) опис маршрутів та готелів;

 в) опис туризму.

 

 142. Повний облік інформації про партнерів або клієнтів характерний для комп’ютерного режиму роботи:

 а) ведення баз даних фірми;

б) ведення тіньової бухгалтерії;

в) дослідження ринку.

 

143. Одержання аналітичних звітів про роботу фірми включає в себе:

а) загальну відомість про конкурентів;

б) загальну прибутковість роботи фірми;

в) показники продажів турів.