Структурна організація передніх рогів спинного мозку

СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕДНІХ РОГІВ СПИННОГО МОЗКУ

 Сіра речовина передніх рогів спинного мозку представлена мультиполяр-ними мотонейронами, дендрити і перикаріон яких розташовані в межах своїх сегментів, а аксони формують відповідні передні корінці. Перикаріони утворюють в межах передніх рогів передньомедіальне та передньолатеральне ядра, клітини яких іннервують мускулатуру тулуба та верхніх і нижніх кінцівок відповідно. В зв’язку з цим передньолатеральні ядра найкраще розвинуті в межах шийно – грудного та поперекового потовщень спинного мозку.

 Мультиполярні нейрони передніх рогів спинного мозку поділяються на альфа – і гамамотонейрони. Альфамотонейрони одні із самих крупних клітин в спинному мозку, свої аксони вони направляють до окремих скелетних м’язів. На сарколемі поперечно – посмугованого скелетного м’язевого волокна аксони утворюють міоневральні синапси. Ці синапси холінергічні, а ацетилхолін, що виділяється в синаптичну щілину взаємодіє з Н-холінорецепторами на сарколемі, в місці, де утворюються Т-трубочки. Дані холінорецептори чутливі до нікотину і блокуються курареподібними речовинами. Враховуючи, що мускулатура внутрішніх органів має мускаринчутливі холінорецептори, курареподібні речовини в медицині використовують в якості міорелаксантів. При цьому функція гладких м’язів внутрішніх органів та міокарду практично не порушується.

 Гамамотонейрони мають дифузне розміщення в межах передніх рогів. Їх аксони теж входять до складу передніх корінців відповідних сегментів і далі в складі спинномозкових нервів направляються до скелетної мускулатури. Аксони гамамотонейтронів утворюють міоневральні синапси на тих попе-речно-посмугованих волокнах скелетного м’за, що прикріплюються до капсули м’язевого веретена (аферентне нервове закінчення*. Коли таке м’язеве волокно скорочується, то капсула м’язевого веретена натягується, тиск всередині цієї рецепторної структури збільшується і швидкість та інтенсивність подразнення аннуло-спірального нервового закінчення збільшуються.

 Альфа-і гамамотонейрони передніх рогів спинного мозку генетично на-лаштовані до постійної імпульсації, причому нервові імпульси одночасно і у великій кількості направляються по спинномозковим нервам до всіх груп м’язів (тулуба, флексорів – та екстензорів кінцівок*. Виходячи із такої функціональної особливості мотонейронів суть нервової регуляції скелетних м’язів полягає в скоординованому гальмуванні мотонейронів. На дендритах та перикаріоні мотонейронів передніх рогів спинного мозку утворюють гальмівні синапси аксони клітин кори головного мозку, червоного ядра, ядер покришки мозку, ретикулярної формації стовбура мозку, ядер довгастого мозку у складі кор-тикоспінального, руброспінального, тектоспінального, ретикулоспінального та вестібулоспінального трактів відповідно.

 Прийнято вважати, що в даних синапсах виділяються медіатори гаммааміномасляна кислота та гліцин, які приводять до гіперполяризації пост-синантичної мембрани на мотонейронах, гальмуючи їх збудження. Стає зрозумілим чому при розривах спинного мозку (повних чи часткових* у хворих розвивається спастичний параліч. При цій патології мотонейрони сегментів, що знаходяться нижче пошкодження і втратили гальмівні впливи структур голов-ного мозку, розгальмовуються, посилають чисельні імпульси як до згиначів кін-цівок, так і до розгиначів; тонус м’язів зростає, що є характерним для цент-рального параліча. Через активацію альфамотонейронів поріг збудливості м’язевих веретен зростає: при обстеженні хворого має місце гіперрефлексія колінного та Ахіллового рефлексів, з’являються патологічні рефлекси (Бабін-ського, Россолімо, Опенгейма, Гордона та інші*. Знання сегментарної іннервації дозволяє лікарю провести топічну діагностику ушкоджень.