Ризики пов’язані з процесом митного оформлення

Одну з основних груп ризиків при проведенні ЗЕД складають ризики, пов'язані з митним оформленням. У цю групу входять: ризики, пов'язані з несвоєчасністю проведення сертифікації товару; ризик неправильного розрахунку митних пошлін, акцизів, ПДВ і т.ін.; ризик недотримання вимог по заповненню документів по ЗЕО; ризик незадовільного інформаційного забезпечення угоди, і пов'язане з ним виконання вимог нормативних актів і вказівок митних установ; ризик неправильного вибору транспортного засобу не відповідає вимогам Митної конвенції МДП.

Ці ризики несуть у собі безліч факторів, що негативно впливають на хід проведення операції. Один з найбільш істотних — час. Це особливо важливо, коли товар уже перетнув митний кордон України. Збитки в даному випадку визначаються наступними причинами: простроченням надходження коштів на розрахунковий рахунок митниці; здійсненням процесу сертифікації. Різний товар вимагає різного часу на проведення сертифікації. Чим довший цей процес, тим більше збитки через простій транспортного засобу або контейнера, штрафи за прострочення митних і інших платежів.

Крім того, існує ризик відмови в сертифікації товару. Найнадійнішим способом запобігання подібних ризиків є передконтрактна сертифікація продукції й одержання дозволів на її ввезення. Якщо передбачається довгостроковий контракту на імпорт великого асортименту різної продукції від одного виробника, то доцільно проведення сертифікації органами Держстандарту на відповідність вимогам усього виробництва імпортера: проходженням фіто-, ветеринарного контролю; проходженням державних органів на предмет одержання ліцензій, квот і дозволів на проведення експортно-імпортних операцій; необхідністю одержання експертних висновків по коду і ціні товару в Торгово-промисловій палаті України або висновків по товару в лабораторії Митної служби України.

Інший важливий фактор - інформаційний. Знання умов проходження митних процедур, останніх змін, можливих перешкод дозволяє максимально передбачити і запобігти ризики, пов'язані з ними.

Ступінь можливості виникнення ризиків, пов'язаних з митним оформленням, дуже велика і викликає найбільшу кількість технічних труднощів пов,язаних із проходженням і вирішенням проблем у різних державних органах. У випадку наявності ще і деяких суб'єктивних моментів (наприклад відкодування товару) фінансові збитки і витрати в цьому випадку можуть скласти значну суму. Щоб уникнути цих ризиків необхідно чітко уявляти і знати порядок проходження митних процедур для кожної операції, уважно заповнювати і ретельно готувати документи.

6. Помилки умов зовнішньоекономічного контракту які призводять до появи ризиків.

Ризики, пов'язані з основними положеннями зовнішньоекономічного контракту обумовлюються різними невигідними моментами обумовленими договором, а також неточностями, що можуть бути допущені при складанні договору.

Щоб уникнути договірних ризиків необхідно в першу чергу звертати увагу на неприпустимість різних помилок, невизначеність у викладенні умові контракту, що залишають для партнерів можливість недотримання інтересів один одного. Тому потрібно чітко уявляти який зміст несе кожен пункт договору.

Далі розкриємо основні положення контракту і розглянемо основні ризики пов'язані з ними, найбільш небезпечні помилки, що допускаються підприємцями при складанні контракту.

Предмет контракту

Предметом контракту може бути матеріальний об'єкт, надання послуги. Предмет контракту повинний бути: визначеним; об'єктивно здійсненим; дозволеним і не суперечити нормам права або нормам суспільної моралі.

Якщо предметом контракту є товар зі складними технічними характеристиками, то такі контракти повинні містити спеціальні розділи типу: «Технічні умови» або «Технічні специфікації». У цих випадках у даному розділі дається тільки визначення товару і робиться посилання на спеціальні розділи, що уточнюють його технічні характеристики. Якщо контрактом передбачене постачання товарів різних якісних характеристик або різного асортименту, то вони повинні перелічуватися в специфікації, прикладеній до контракту. Невизначеність у даному пункті контракту часто веде до його розриву, виставлянню претензій і рекламації партнером. У випадку розриву контракту суб'єкти ЗЕД зазнають збитків, пов'язаних з витратами на проведення передконтрактних переговорів. Щоб застрахувати себе від даних неприємностей, у контракті можна обмовити питання фінансової відповідальності за розрив контракту.

Умова кількості товару

У даному розділі контракту вказується одиниця виміру кількості, порядок її визначення, система мір і ваг.

Кількість товару, предмету постачання, може бути визначена або твердо фіксованою цифрою, або у встановлених межах. При торгівлі великими обсягами масових товарыв, кількість яких виміряється ваговими одиницями, складно витримати вагу фактично поставленого товару з точністю до десятків, а іноді і сотень тонн. Наприклад, при постачанні руди її фактична вага може відрізнятися від зафіксованої в контракті через зміну вологості. У таких умовах повинні указуватися припустимі відхилення в ту чи іншу сторону у відсотках від номінальної ваги. По ряду товарів абсолютно точне дотримання кількості виявляється практично неможливим не тільки за умовами навантаження і перевезення, але і по ряду інших причин, у тому числі через кон'юнктуру ринку. У цих випадках у контракт повинно включатися застереження (опціон по кількості), що допускає можливість відступу від зазначеної в контракті кількості в ту чи іншу сторону, на тих чи інших умовах, у той же чи інший термін зазначеного періоду, у плині якого одна сторона повинна повідомити іншу сторону про свій намір скористатися своїм правом. Варто пам'ятати, що ті самі по найменуванню одиниці виміру можуть мати різне значення. Наприклад, у торгівлі бавовною основною одиницею виміру кількості є вага, але розмір товарних постачань виражається кількістю стосів визначеної середньої ваги.

Щоб уникнути непорозумінь, необхідно використовувати метричну систему мір або давати еквівалент застосовуваної міри в метричних одиницях і точно вказувати в контракті, яку саме одиницю виміру мають на увазі сторони. Недостатня чіткість умов контракту в цьому питанні призведе до величезних ризиків і, як результат, фінансових втрат.

З обсягом постачання і кількістю в партії товару пов'язаний також ризик підвищення собівартості у випадку неповного завантаження транспортного засобу. Він тягне за собою додаткові митні витрати, затримку часу в постачанні.

Умова якості товару

Якість товару повинна обмовлюватися в контракті або в загальній формі («висока» або «загальноприйнята»), або конкретними показниками, що піддаються перевірці. Застосовуються різні показники, зокрема: відповідність конкретному стандарту (міжнародному, регіональному або національному), технічним характеристикам (у відношенні кінцевого продукту або використаних матеріалів), зразку. Це найбільш об'єктивні показники, оскільки дають можливість точного зіставлення. Крім того, застосовуються такі показники, як зміст визначених речовин у продукті (корисних чи шкідливих), вихід готового продукту (з напівфабрикату), опис, на підставі попереднього огляду. Виготовлювач (постачальник) повинен гарантувати якість товару в цілому, включаючи його складові частини і комплектуючі вироби, а також засвідчувати якість продукції що поставляється (що відвантажується) покупцю або одержувачу товарів відповідним документом про їхню якість.

Що стосується якості, то ще одну групу обов'язкових вимог до конкретних імпортованих товарів можна об'єднати поняттям митних. Поряд із традиційними вимогами: ветеринарними, фітосанітарними і карантинними - вводяться порівняно нові – митні вимоги. Зокрема, у багатьох країнах митниці стали вимагати від вантажовласників небезпечних вантажів спеціальні декларації (гарантії) відповідно до міжнародної угоди або національного законодавства, сертифікати на сільськогосподарські товари про зміст припустимих доз радіоактивності, документи про те, що не застосовувалися, гормони, що прискорюють ріст тварин, не використовувалися барвники, що підсолоджують речовини й інші добавки в харчових продуктах і т.ін.

Особливої уваги заслуговують порівняно нові вимоги до безпеки продукції, викликані випадками нанесення збитку споживачу дефектами, насамперед автомобілів, побутової техніки, лік, харчових продуктів і т.ін. У багатьох країнах Заходу останнім часом прийняті суворі закони, що захищають інтереси споживачів. У країнах ЄС з 1 січня 1993 р. набрала сили директива, що зобов'язує постачальників випускати в торгову мережу лише вироби, що не представляють небезпеку при правильному використанні, і підприємці повинні інформувати покупців про всі можливі ризики, пов'язані зі споживанням виробів. Крім того, у ЄС прийнятий спеціальний документ про контроль за відповідністю товарів, увезених із третіх країн, правилам у відношенні безпеки і встановлений контроль на зовнішніх кордонах за імпортом таких товарів.

Умова якості несе в собі величезний ризик, а останнім часом ступінь можливості його появи дуже висока. Усе більше є випадків, коли несумлінні імпортери використовують недостатньо точне визначення умов якості в контракті як привід для фактичної відмови від оплати, у тому числі у формі зустрічного штрафу за невідповідність якості поставленого товари Останнім часом збільшилась кількість випадків ризиків виникнення претензії по патентній чистоті товару, що тісно пов'язано з якістю.

Щоб уникнути ризиків втрат при невідповідності якості отриманого товару бажано в договорі вказати й умови повернення товару і валюти у випадку браку товару, терміни в який можуть бути представлені рекламації. Чи повинні бути присутніми застереження зниження ціни за втрату якості продукцією. У даному випадку дається відповідний акт зниження якості. У контракті повинно бути зазначено місце приймання товару по кількості і якості.

Упакування і маркірування товару

Упакування товару повинно розглядатися як єдине ціле з товаром. Упакуванню слід не тільки захищати товар від ушкодження при транспортуванні, але і бути його «обличчям». Фахівці зараз стверджують, що експортери з країн СНД утрачають дуже багато в ціні товару через відсутність належного упакування. Визначення виду упакування залежить від: особливостей товару, що підлягає упакуванню; чутливості продукції до ушкоджень; цінності продукції;. видів можливих ушкоджень при складуванні і транспортуванні;. діючих норм і законів, що регламентують умови, вимоги і порядок упакування, маркірування, і транспортування звичайних і небезпечних вантажів.